Кіт Галина Григорівна
к. п. н., доцент кафедри дошкільної та початкової освіти
Федорицька Яна Іванівна
студент СВО магістр спеціальності «Початкова освіта»
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
м. Вінниця, Україна
Сучасна школа і педагогічна теорія перебувають на етапі змін. Серед завдань реформування різних ланок освіти важливе місце належить демократизації освіти, наданню їй державно-національної спрямованості. Навчання і виховання підростаючого покоління мають бути невіддільні від національного ґрунту, органічно поєднані з національною історією і народними традиціями, спрямовані на збереження та збагачення культури українського народу.
Головну роль в реалізації цих завдань має відігравати учитель, здатний забезпечувати національну спрямованість виховання, доречно використовуючи при цьому народно-педагогічні засоби, фольклор. У роботі вчителя початкових класів, який закладає фундамент духовності школяра, започатковує залучення дитини до національної культури, особливого значення набуває народна педагогіка. Тому майбутній учитель має глибоко осягнути вершини народно-педагогічної мудрості, оволодіти методичними аспектами її використання у роботі з дітьми молодшого віку, що допоможе йому у формуванні високоосвічених, національно свідомих, духовно багатих і морально стійких особистостей, достойних громадян незалежної України як демократичної європейської держави [2, 7].
Вченими активно досліджуються проблеми підготовки вчителя початкових класів ( В. Бондар, Н. Бібік, М. Вашуленко, І. Зязюн, Н. Кічук, А. Коломієць, О. Савченко, Л. Хомич, Л. Хоружа та ін.). Можна прослідкувати зв’язок проблем професійної підготовки майбутніх фахівців у закладах вищої освіти з проблемами національного виховання, народної педагогіки, педагогіки народознавства (О. Вишневський, Г. Волков, О. Духнович, В. Кононенко, Н. Лисенко, Г. Лозко, В. Мосіященко, М. Стельмахович, В. Струманський, Є. Сявавко та ін.).
Однак результати теоретичного аналізу показують, що проблема готовності вчителя до використання народознавчого матеріалу у навчально-виховному процесі початкової школи обґрунтована не на належному рівні. Потребують детальнішого висвітлення педагогічні умови, форми і методи підготовки майбутніх педагогів до використання народної творчості у навчанні і вихованні молодших школярів.
На підставі здійсненого аналізу психолого-педагогічної літератури (В. Бондар, О. Савченко, І. Шапошникова та ін.) нами виокремлено чотири компоненти готовності майбутніх учителів початкових класів до використання у навчально-виховній роботі з учнями народознавчого матеріалу:
• мотиваційно-ціннісний (усвідомлення значення фольклору для формування особистості молодшого школяра, необхідності здійснення навчання та виховання учнів на народній творчості);
• когнітивний (розуміння сутності процесів навчання і виховання засобами народознавства, теорії та методики організації творчої діяльності на фольклорному матеріалі);
• операційно-діяльнісний (сформованість умінь добирати й використовувати фольклорний матеріал у роботі з молодшими школярами);
• рефлексивний (самоаналіз і самооцінка ефективності використання фольклорних творів).
Професійну підготовку майбутніх учителів початкових класів до використання народознавчого матеріалу розглядаємо як цілісний двосторонній освітній процес взаємопов’язаної діяльності викладача (викладання, організація і управління навчальною діяльністю) та студентів (учіння), що спрямований на оволодіння ними системою спеціальних знань та досвідом організації народознавчої діяльності у роботі з молодшими школярами з метою їх соціалізації, сприяння особистісному зростанню та самовдосконаленню.
Підготовка майбутніх учителів початкових класів до використання народознавчого матеріалу у роботі з молодшими школярами в освітньому процесі ЗВО здійснюється у таких взаємопов’язаних напрямах:
- усвідомлення студентами, майбутніми вчителями початкових класів, місця народознавства як засобу навчально-виховної роботи з молодшими школярами;
- збагачення теорії та методики використання народознавчого матеріалу у школі І ступеня у процесі вивчення педагогічних і фахових дисциплін;
- актуалізація набутих знань, умінь і навичок у процесі практичних, лабораторних занять з психолого-педагогічних дисциплін, фахових методик, у позааудиторній роботі;
- включення студентів в активну навчально-виховну роботу з учнями початкових класів із використання народознавчого матеріалу під час педагогічної практики.
Узагальнення теоретичних досліджень з проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів (О.Вишневський, Н. Лисенко, О. Савченко, М.Стельмахович та ін.) і, зокрема, до використання народознавчого матеріалу дали підстави припустити, що дана підготовка буде ефективною за таких педагогічних умов:
- усвідомлення майбутніми вчителями можливостей народознавчого матеріалу у роботі з дітьми молодшого шкільного віку;
- забезпечення єдності основних компонентів підготовки: мотиваційно-ціннісного, змістового, процесуального, контрольно-регулювального, оцінно-результативного;
- обов’язковість моніторингу рівнів готовності майбутніх учителів до використання народної творчості;
- підготовленість викладача педагогічного ЗВО до навчання майбутніх учителів методики організації і проведення роботи з учнями народознавчого характеру.
Підготовку майбутніх учителів початкових класів до використання народознавчого матеріалу у педагогічному процесі ЗВО доцільно здійснювати у таких формах: аудиторні навчальні заняття під час вивчення програмових психолого-педагогічних дисциплін, різні види педагогічної практики, самостійна робота студентів, науково-дослідна діяльність, позааудиторна виховна робота. Методика формування професійних компетентностей цього напрямку передбачає також участь студентів у проведенні науково-практичних конференцій і семінарів, написання ними наукових статей, курсових і дипломних робіт, активну самостійну роботу студентів у позанавчальний час, участь у позаудиторній роботі (конкурсах професійної майстерності, святах, вечорах, проектах, зустрічах) тощо.
Слід пам’ятати, що успішною така підготовка буде лише за умови дотримання її практичної спрямованості, налаштованості на формування конкретних професійно-педагогічних умінь. З цією метою може широко застосовуватися система практичних завдань, наприклад, для педагогічної практики:
Завдання 1. Зберіть інформацію про використання вихователями народної творчості у роботі з дітьми молодшого шкільного віку.
Завдання 2. Порівняйте досвід використання засобів народознавства вчителями-практиками з науково-методичними вимогами до їх проведення.
Завдання 3. Розробіть рекомендації вчителям початкових класів щодо особливостей використання народознавчих матеріалів у роботі з дітьми.
Завдання 4. Створіть «скарбничку народної творчості» і систематично поповнюйте її відповідними матеріалами з досвіду роботи вчителів початкових класів.
Завдання 5. Розробіть форму навчально-виховної роботи (урок, свято, конкурс, проект, гру-подорож тощо) із використання народної творчості, складіть детальний план-конспект.
Завдання 6. Проведіть розроблену форму роботи з учнями початкових класів.
Таким чином, цілеспрямована комплексна робота по підготовці майбутнього вчителя до використання народознавчого матеріалу у школі І ступеня сприятиме активному прилученню учнів до культури рідного народу, формуванню їх духовного потенціалу, становленню як громадян України.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бондар В.І., Шапошникова І.М. Управління підготовкою успішного вчителя: теорія і практика: монографія. – Київ: Вид-во НПУ імені М.П.Драгоманова, 2015. – 332 с.
2. Кіт Г.Г., Тарасенко Г.С. Українська народна педагогіка. Курс лекцій: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Вінниця: ПП «Едельвейс і К», 2008. – 302 с.
3. Стельмахович М.Г. Застосування ідей української етнопедагогіки в роботі вчителя початкових класів // Рідна школа. – 1995. – № 12. – С. 10-14.