Коберник Галина
к.п.н., професор кафедри теорії початкового навчання
Уманський державний педагогічний університету імені Павла Тичини
Умань, Україна
Реформування національної освіти висуває питання, зв’язані з мотивами навчання в ряді найактуальніших, таких, що потребують фундаментального вивчення. Проблема мотивації учня давно стоїть перед педагогічною теорією та практикою. Ще Я.А. Коменський писав, що «усіма можливими засобами потрібно запалювати в дітях гаряче прагнення до знань і учіння».
Серед вітчизняних дидактів питання мотивів навчання досліджували М. А. Данілов, М. М. Скаткін та інші видатні вчені. Багато уваги цій проблемі приділяли психологи М. І. Алексєєва, Б. Ф. Баєв, Л. І. Божович, А. К. Маркова, М. В. Матюхіна. В їх роботах розкривається суть поняття «мотиви», їх класифікація, прояв, загальні питання мотивації. Дослідження вчених переконують, що без належної мотивації навчально-пізнавальної активності молодших школярів у навчально-виховному процесі не може бути успішним засвоєння знань, не може бути повноцінним виховання. Саме в молодшому шкільному віці змінюється провідна діяльність – з ігрової на навчальну, формується структура її потреб та мотивації, тому особливо актуальним є формування та розвиток мотивації учіння в дітей, які ступають на дорогу навчання.
Мета статті - визначати провідні мотиви навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів.
Опрацювавши та проаналізувавши психолого-педагогічну літературу, можна зробити такі висновки:
В психології термін «мотив» (франц. motif спонука, від лат. moveo рухаю) означає спонукальні причини дій і вчинків людини (те, що штовхає нас до дії) [5, с. 31]. У широкому розумінні мотив це усвідомлювана спонука до діяльності. Таке розуміння мотиву випливає з праць психологів: Л. І. Божович, О. Г. Ковальова, Г. С. Костюк, О. М. Леонтьєваа, С. Л. Рубінштейна, та ін. [1; 4; 2; 3; 6].
Мотив це те, що зумовлює прагнення людини до даної, а не якої-небудь іншої мети. «Мотивами називають потреби, почуття, інтереси, переконання та інші спонукання людини до діяльності, зумовлені вимогами її життя», пише Г. С. Костюк [2, с. 43]. Аналогічні визначення дали інші вчені: «Те, що відображається у голові людини, спонукає діяльність, спрямовує її на задоволення певної потреби, називається мотивом цієї діяльності» [3, с. 123].
«Будь-яка дія, що спрямовує до певної мети, виходить з тих чи інших спонук. Більш чи менш адекватно усвідомлена спонука виступає як мотив» пише С. Л. Рубінштейн [6, с. 27]. Психологічно мотив означає спонукання людини до діяльності. Мотивами можуть бути знання, почуття, потреби, які змушують людину прагнути до мети [5, с. 6]. Наведені визначення мотиву вказують на багатозначність цього терміна. Він включає різноманітні компоненти, які мають досить складну психологічну структуру: потреби, інтереси, переконання, ідеали, почуття тощо.
Генетичною основою мотивів діяльності людини є її різноманітні потреби первинні (природні) й вторинні (матеріальні й духовні) [5, с. 41].
Мотиви навчання учнів початкової школи надзвичайно різноманітні: пізнавальні, соціальні, суспільні, соціального престижу, комунікативні, мотиви, пов’язані з потребою у самовихованні, мотиви утилітарного порядку, тривожності, успіху.
Велику роль у формуванні соціальних мотивів навчальної діяльності учнів початкових класів займає оцінка. У формуванні позитивного ставлення до навчання, особливо занять, велику роль відіграє акцентування уваги колективу, на його перших, навіть невеликих досягненнях.
Для того, щоб оцінка стала важливим мотивом навчання потрібно дотримуватися таких принципів:
– ефективність впливу оцінки, на ставлення до навчальної діяльності визначається в учня рівнем домагань у навчанні;
– на формування мотивів впливає обґрунтованість педагогічної оцінки;
– важливо, щоб в оцінюванні роботи учня був якісний аналіз роботи, підкреслювалися всі правильні моменти, просування в освоєнні навчального матеріалу і виявлення причин наявних недоліків, а не тільки їх констатація;
– обережне ставлення або й невикористання низьких оцінок;
– впровадження 12-бальної системи оцінювання.
Для вивчення мотивації нами були підібрані методи таким чином, щоб можна було визначити найбільш реально діючі (методи спостереження й психолого-педагогічного експерименту) зрозумілі або відомі мотиви (бесіда з дитиною, методика вибору). Ми передбачили, що в процесі аналізу мотивації учіння конкретних досліджуваних учнів, можливе неспівпадання мотивів відомих і реально-діючих. Тому остаточні висновки про структуру мотивації робились тільки на основі зіставлення експериментальних даних, одержаних за допомогою різних методів.
Для вивчення процесуальних мотивів, мотиву одержання оцінки, мотиву обходу неприємностей була запропонована методика вибору навчального завдання. Додатково було проведено вивчення мотивів за методикою І. Р. Гінсбурга
Враховуючи, що важливим мотивом навчальної діяльності є процесуальний мотив, шляхом формування процесуальних мотивів на уроках математики у початковій школі є виховання у дитини почуття впевненості в власних силах, переживання успіху, власного росту, власного вдосконалення. Ефективним засобом їх формування виявилось диференційоване навчання, на уроках. В процесі формуючого експерименту, ми застосовувати диференціацію як за ступенем складності, так і за ступенем самостійності.
Інформація також варіювалась за характером: конкретизація завдання, розв’язання допоміжних завдань, що приводить до розв’язання основного завдання; вказівка на прийом розв’язання; навідні запитання, наочне підкріплення.
У завданнях для учнів з високим рівнем навчально-пізнавальної активності (1-ша група), зазначалася лише мета, а шляхи її досягнення вони шукали самі. Учням з середнім рівнем навчально-пізнавальної активності (2-га група) до основного завдання давалася підказка, на що слід звернути особливу увагу, працюючи над завданням. З учнями низького рівня (3-тя група) – учитель детально розбирав послідовність мислительних операцій, необхідних для пошуку розв’язання.
Поступово кількість необхідної інформації для учнів 2 – 3 груп зменшувалася. Коли учні навчилися самостійно виконувати практичні завдання, ми використовували складніші форми диференціації за ступенем складності і зменшенням міри допомоги.
Формуючий експеримент проводився в четвертих класах. Мета першого експерименту полягала в аналізі динаміки мотивів учіння (вимоги батьків, навчальні (процесуальні), соціальні, ігрові, мотив оцінки, позиційний) і в формуванні позитивних мотивів навчання (процесуальних).
В процесі констатуючого експерименту в учнів контрольного та експериментального класів найбільше переважав соціальний мотив – 69,7%; ігровий – 42,1%; процесуальний – 30,3%; та мотив оцінки – 19,7%.
Після формуючого експерименту в експериментальному класі у 85,7% дітей переважав процесуальний мотив, у 66,2% – соціальний, у 10,4% – мотив оцінки і тільки 10% – ігровий.
В то й же час, на кінець експерименту в контрольному класі динаміки мотивів майже не відбулося.
Результати досліджень дозволяють говорити про зміни в мотивах навчання учнів експериментальних класів.
І. Перш за все в експериментальному класі після формуючого експерименту спостерігається різке зниження, в порівнянні з контрольним класом, ролі ігрового мотиву і підвищення ролі процесуального (навчального) і соціального мотивів.
ІІ. В експериментальному класі ігрові мотиви відкидаються більшою кількістю дітей.
ІІІ. Лише 10% експериментального класу називають мотив – оцінку.
Все це дає право говорити, що після експериментального навчання спостерігаються зміни в мотивації навчання, тобто позитивний результат формуючих впливів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Божович Л. И. Логичность и её формирование в детском возрасте. – М.: Просвещение, 1968. – 464с.
2. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психологічний розвиток особистості. – К.: Радянська школа, 1959. – 231 с.
3. Лєонтьев А. В. Эмоции. Мотивы. Личность. // Избранные произведения. В 2-х т. – Т 2. – М.: Просвещение, 1983. – 324с.
4. Психология /За ред. Г. С. Костюка – К.: Радянська школа, 1968. – 540с.
5. Психология / Под ред. А. Г. Ковалёва и др. – М.: Просвещение, 1976. – 426с.
6. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. В 2т. – М.: Просвещение, 1983. – 360с.
7. Формування позитивної мотивації учіння у молодших ... https://bonel32.wordpress.com › 2017/06/21 › ф...21 июн. 2017 г [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ua-referat.com
8. Підвищення знань молодших школярів шляхом мотивації dspu.edu.ua › wp-content › uploads › 2017/12 автор: Л. ЗЕЛІНСЬКА