Комінарець Тетяна Вільямівна
к.ф.н., доцент, завідувач кафедри теорії та методики дошкільної, початкової освіти й мовних комунікацій
КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти»
м. Херсон, Україна
Головне завдання сучасної системи освіти – створення умов для якісного, компетентнісного навчання, упровадження діяльнісного підходу.
І. Підласий слушно вказує на те, що актуальним для сьогодення є перегляд мети і цінностей школи. «Без ревізії не обійтися – XXІ століття надворі. Колишніх завдань ніхто не скасовує – учити, виховувати, розвивати гармонійно і всебічно необхідно. Але сьогодні необхідно набагато більше піклуватися про те, щоб за час шкільного навчання кожен учень зміг реалізувати себе, задовольнити свої запити, набути таких умінь і навичок, що відповідають його можливостям, цілям, інтересам і життєвим планам» [1, с. 297-298].
Особливістю компетентнісного підходу в реформованній школі є те, що важливим нині є не тільки обсяг знань,який повинна отримати дитина, а й уміння ними оперувати, бути готовим змінюватися та відповідати новим потреамб ринку праці, збирати й досліджувати інформацію, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись упродовж життя.
Метод проектів становить основу проектного навчання, сенс якого полягає у створенні умов для самостійного засвоєння школярами навчального матеріалу в процесі виконання проектів. Однією з основних характеристик сучасної людини, є її здатність до проектної діяльності, яка відноситься до інноваційної, так як передбачає перетворення реальності, будується на базі відповідної технології, яку можна уніфікувати, засвоїти і вдосконалити.
Метод проектів становить основу проектного навчання, сенс якого полягає у створенні умов для самостійного засвоєння школярами навчального матеріалу в процесі виконання проектів. Основною метою розвитку проектної діяльності в школі є розвиток здатності кожного учня визначати і реалізовувати спільну мету роботи та знаходити шляхи її досягнення; вміння домовлятися про розподіл функцій і ролей у спільній діяльності; здійснювати взаємний конструктивний контроль; вирішувати конфлікти, ураховуючи інтереси сторін; співпрацювати [2].
Метою проектної діяльності є розуміння і застосування учнями знань, умінь і навичок, набутих при вивченні різних предметів (на інтеграційній основі).
Теоретичне обґрунтування даної технології здійснили відомі науковці В. Зверєва, А. Моісеєв, М. Поташник, В. Лазарєв, Г. Селевко, І. Сисоєв таін. Проблемі організації проектної діяльності в початковій школі присвячені праці Т. Башинської, Л. Коваль, О. Онопрієнко, В. Тименко та ін. [3]. Успішне використання проектної діяльності обумовлено дотриманням основних принципів її організації, а саме:
- проектне завдання повинно відповідати особистісним якостім учнів;
- повинні бути створені необхідні умови для успішного виконання проектів;
- підготовка учнів до виконання проектного завдання (проведення спеціальної підготовки для того, щоб в учнів був час для вибору теми проекту, на цьому етапі можна залучати учнів, які мають досвід проектної діяльності);
- керівництво проектом з боку педагогів - обговорення обраної теми, плану роботи (включаючи час виконання) і ведення щоденника, в якому учень робить відповідні записи своїх думок, ідей, відчуттів - рефлексія. Нотатки повинні допомогати учневі при складанні звіту в тому випадку, якщо проект не є письмовою роботою. Учень вдається до допомоги щоденника під час співбесід з керівником проекту. Використання такої технології дає можливість здобувачам освіти зробити работу системною з послідуючим зверненням до її результатів під час освітного процесу ;
- в випадку роботи над груповим проектом кожен учень повинен чітко розуміти, який його внесок у виконання проекту. Кожен учасник проекту отримує індивідуальну оцінку;
- обов'язкова презентація результатів роботи за проектом в тій чи іншій формі.
Виконання проекту-дослідження обумовлює метод діяльності, спрямованої на його рішення.
До активних методів роботи над проектним завдання відноситься і навчально-дослідницька діяльність учнів. Це діяльність, головною метою якої є освітній результат, вона спрямована на навчання учнів, розвиток у них дослідницького типу мислення.
Головне тут не оволодіння новими, досі невідомими фактами, а використання необхідного алгоритму ведення дослідження, які можуть бути потім використані в дослідженні будь-якої складності і тематики. Звичайно, при цьому ніхто не буде заперечувати цінності отримання учням нових знань в обраній тематичної сфері, тим більше, якщо робота проводиться під керівництвом досвідченого компетентного фахівця. Однак основним все ж залишається виконання навчальної задачі.
Основою організації навчально-дослідницької діяльності є педагогічна взаємодія, тобто взаємодія тих, хто навчає (учитель, учень, учні), з тими, хто навчається (учень, учні).
Нехтування індивідуальними особливостями учнів призводить до виникнення в них різного роду труднощів, ускладнює шлях досягнення поставлених цілей.
При цьому вчитель виступає не як керівник, а як фасилітатор, тобто як людина, яка створює сприятливі умови для самостійного й осмисленого навчання, активізує та стимулює допитливість і пізнавальні мотиви учнів, організовує групову навчальну роботу, підтримує прояви оперативних тенденцій, надає учням різносторонній навчальний матеріал [4].
Разом із тим учитель повинен ураховувати суперечність, яка міститься в самій діяльності учня. Будучи суспільною за змістом, за формою реалізації вона індивідуальна (засвоєні знання і вміння є власністю окремого учня).
Слід зазначити, що проектна діяльність молодших школярів це одна із форм пізнавальної активності, під час якої учні вчаться активно здобувати знання та застосовувати їх в практичній діяльності. Її зміст полягає в мотивованому досягненні поставленої мети для створення творчих проектів та у забезпеченні єдності й наступності різноманітних аспектів освітнього процесу [2].
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Підласий І. П. Практична педагогіка або три технології : інтерактивний підручник для педагогів ринкової системи освіти / І. П. Підласий. – К. : Видавничий дім «Слово», 2006. – 616 с.
2. Щекатунова Г.Проектна діяльність у початковій школі ippo.kubg.edu.ua › wp-content › uploads .
3. Онопрієнко О. Управління проектною діяльністю молодших школярів // Навчання і виховання учнів 4 класу : методичний посібник для вчителів / упор. О. Я. Савченко. – К. : Початкова школа, 2005. – С. 53-54.].
4. Мірошник З. Феноменологія рольової структури особистості вчителя початкових класів file:///C:/Users/Profi/Downloads/VKhnpu_psykhol_2012_43(1)__20.pdf