РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА В УМОВАХ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ «НОВА УКАЇНСЬКА ШКОЛА»

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Єрмоленко Катерина Валентинівна

студентка 6 курсу, факультету дошкільної, початкової освіти і мистецтв

Костюк Альона Володимирівна

студентка 6 курсу, факультету дошкільної, початкової освіти і мистецтв

Кочубка Анастасія Григорівна

 студентка 6 курсу, факультету дошкільної, початкової освіти і мистецтв 

Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка

м. Чернігів, Україна 

«Метою повної загальної середньої освіти є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності».

Закон України «Про освіту»

Відповідно до загальної мети освіти, місією початкової школи є різнобічний розвиток особистості дитини відповідно до її вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей, формування в неї загальнокультурних і морально-етичних цінностей, ключових і предметних компетентностей, необхідних життєвих і соціальних навичок, що забезпечують її готовність до продовження навчання в основній школі, життя у демократичному суспільстві.

Формування особистості молодшого школяра – складний, тривалий і суперечливий процес. На її формування впливають такі чинники:

• біологічні (тип нервової системи, задатки);

• соціальні, а саме: провідна діяльність (в ній формується свідомість, самооцінка); вчитель, його

• особистісні якості (доброта, ввічливість); класний колектив (доброзичливі відносини формують позитивні якості); сім’я; вулиця; культура, музика, кіно.

Ці чинники враховані в Концепції «Нова українська школа» і мають перебувати в полі належної уваги у процесі формування гармонійно розвиненої особистості.

Для цього було визначено ключові компетентності Нової української школи, а саме:

1. Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами. 

2. Спілкування іноземними мовами. 

3. Математична грамотність. 

4. Компетентності в природничих науках і технологіях.

5. Інформаційно-цифрова компетентність.

6. Уміння навчатися впродовж життя. 

7. Соціальні і громадянські компетентності. 

8. Підприємливість. 

9. Загальнокультурна грамотність. 

10. Екологічна грамотність і здорове життя. 

Важливий акцент змін пов’язаний із тим, що визнається рівнозначність усіх ключових компетентностей на всіх етапах навчання. Тобто кожна освітня галузь має освітній потенціал, необхідний для формування кожної ключової компетентності. Цей потенціал має бути реалізований наскрізно у процесі навчання кожного предмета або курсу.

На основі визначеної мети компетентнісно орієнтованого навчання, до ключових компетенцій української мови, можна віднести: мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна компетенція.

Основною змістовою лінією є мовленнєва. Мовна, соціокультурна та діяльнісна лінії забезпечують реалізацію мовленнєвої.

Мовленнєва змістова лінія передбачає формування і розвиток мовленнєвої компетенції. Зміст цієї лінії включає:

• слухання і розуміння усних і письмових висловлювань;

• читання доступних текстів;

• побудова діалогів;

• створення усних і письмових зв'язних висловлювань.

Мовна змістова лінія покликана забезпечити формування мовної компетенції. До змісту цієї лінії належать одиниці мовних рівнів:

• текстологічного - будова тексту, типи і стилі текстів;

• синтаксичного - словосполучення, речення, види речень за метою висловлювання й інтонацією, звертання, головні і другорядні члени речення, однорідні члени речення;

• морфологічного - частини мови, їх граматичні форми;

• лексичного - значення слова, лексичні групи слів (багатозначні слова, пряме і переносне значення слів, синоніми, антоніми, омоніми), лексична сполучуваність слів;

• фонологічного - звуки мовлення, склад, наголос, інтонація.

Соціокультурна змістова лінія спрямована на формування соціокультурної компетенції. Зміст цієї лінії включає:

• державну символіку України;

• особливості української національної культури;

• малі фольклорні форми;

• соціальні ролі;

• формули національного мовленнєвого етикету;

• етикетні правила спілкування.

Діяльнісна змістова лінія передбачає формування в молодших школярів діяльнішої компетенції. До змісту цієї лінії належать загальнонавчальні уміння і навички:

• навчально-організаційні;

• навчально-інформаційні;

• навчально-інтелектуальні і творчі;

• контрольно-оцінні.

 Математична компетентність включає – різною мірою – здатність та бажання використовувати математичні способи мислення (логічне та просторове) та викладу (формули, моделі,конструкції, графіки, діаграми).

Складовими математичної компетентності вчені називають – обчислювальну, інформаційно-графічну, логічну, геометричну.

Готовність учня застосовувати обчислювальні вміння та навички у практичних ситуаціях є основою обчислювальної складової математичної компетентності. У змісті початкової математичної освіти до їх числа, зокрема,відносять вміння порівнювати числа, виконувати арифметичні дії з ними;знаходити значення числових виразів; порівнювати значення однойменних величин і виконувати дії з ними тощо.

Інформаційно-графічна складова включає: уміння, навички, способи діяльності, пов’язані з графічною інформацією – читати й записувати числа; подавати величини в різних одиницях вимірювання; знаходити, аналізувати,порівнювати інформацію, подану в таблицях, схемах, на діаграмах; читати й записувати вирази зі змінними, знаходити їх значення; користуватися годинником і календарем як засобами вимірювання часу тощо.

Логічна складова компетентності передбачає здатність учня виконувати логічні операції у процесі розв’язування сюжетних задач, рівнянь, ребусів,головоломок; розрізняти істинні й хибні твердження; розв’язувати задачі з логічним навантаженням; описувати ситуації у навколишньому світі за допомогою взаємопов’язаних величин; працювати з множинами тощо.

Геометрична складова знаходить своє відображення в уміннях і навичках учнів володіти просторовою уявою, відношеннями (визначати місцезнаходження об’єкта на площині і в просторі, розкладати і переміщувати предмети на площині); вимірювати (визначати довжини об’єктів навколишньої дійсності, визначати площу геометричної фігури) та конструювати (зображувати геометричні фігури на аркуші в клітинку,будувати прямокутники, геометричні фігури з інших фігур, розбивати фігуру на частини).

Отже, реалізація компетентнісного підходу в навчанні молодших школярів буде успішним за умови комплексного забезпечення усіх складових навчального процесу, а саме: чіткого визначення цілей навчання, добору відповідного змісту навчання, оновлення навчально-методичного забезпечення, добору ефективних методів, прийомів навчання і форм організації навчальної діяльності, відповідної професійної підготовки вчителя. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про освіту» [Електронний ресурс]. – 2019.

2. Концепція нової української школи [Електронний ресурс]. – 2016. 

 

Please publish modules in offcanvas position.