Себало Людмила Ігорівна
к.п. н., доцент кафедри педагогіки та методики початкового навчання
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова
м. Київ, Україна
Процес професійного розвитку майбутніх учителів початкових класів складний і специфічний. Його специфіка полягає в тому, що студенти – це не тільки соціальні суб’єкти, які є представниками певної соціальної спільності людей, але водночас вони є активними членами суспільства з усіма притаманними їм фізіологічними і психологічними властивостями. Це означає, що самоосвітня праця студентів має не тільки соціальну, але й психофізіологічну сутність. Саме тому, у процесі підготовки майбутніх учителів початкових класів до самоосвітньої діяльності необхідно створити й враховувати певні умови, які б активізували не тільки, так би мовити, зовнішній – професійний інтерес майбутніх фахівців, а й складний внутрішній механізм самоосвітньої діяльності, що забезпечуватиме реалізацію встановлених цілей та сприятиме удосконаленню професійної підготовки і компетентнісного розвитку майбутніх фахівців. Педагогічними умовами підготовки майбутнього вчителя початкових до самоосвітньої діяльності обрано:
–оптимальне структурування навчального плану не тільки щодо послідовності вивчення окремих навчальних модулів, а й розумного співвідношення теорії та практики, аудиторної та самостійної роботи. Велику роль тут відіграє правильне визначення трудомісткості різних видів самостійних робіт, дослідних робіт, різні види практичних завдань. Складанню такого плану має передувати серйозне вивчення бюджету часу майбутнього вчителя початкових класів, оснащеності сучасною науковою та методичною літературою, наявності інформаційних баз, нарешті побутових умов для самостійної і самоосвітньої діяльності;
–використання арсеналу інтерактивних методів навчання, де студент поступово змінює свою роль з пасивного споживача навчальної інформації на активного суб’єкта навчання. Використання інтерактивних методів навчання сприяє змінам у взаєминах між викладачем і студентом. Якщо спочатку викладачеві належить активна творча позиція, а студент частіше пасивний, то з часом поступово активність майбутнього фахівця збільшується, в нього виробляються навички працювати самостійно, прагнути самоосвіти, розвивається мислення, формуються вміння аналізувати, враховувати умови, ставити завдання, вирішувати проблеми, тобто процес самостійної і самоосвітньої роботи поступово перетворюється на творчий;
–забезпечення студента відповідною сучасною навчально-методичною літературою. Сучасна ситуація у вищій школі не дозволяє повною мірою забезпечити студента необхідною літературою, що видана у центральних видавництвах. Слід також зауважити, інформація щодо практики початкової школи постійно оновлюється і досвід роботи вчителя початкових класів поповнюється значно швидше, ніж виходять друком методичні видання. Тому, забезпечення майбутнього вчителя початкових класів необхідною сучасною науково-методичною літературою, базуючись тільки на друкованих виданнях, не можливе. Воно має доповнюватися електронними виданнями лекційних матеріалів викладачів, робочих зошитів, методичних посібників та ін. Особливо цінними для майбутніх учителів початкових класів будуть методичні матеріали з окремих методик (викладання мови, математики, природознавства, фізкультури, образотворчого мистецтва, музики тощо) згідно вимог НУШ. Як показує практика, у багатьох ЗВО електронні видання методичної літератури вже застосовуються достатньо широко. Але для повноцінного використання електронних видань, доцільно вжити певних заходів, наприклад, розробити і прийняти положення, які дозволяють такі видання вважати науково-методичними працями, реєструвати їх та поширювати на них авторське право.
Використання електронних видань, електронних посібників і методичних матеріалів, а також електронних портфоліо та комп’ютерних навчальних програм дозволяє не тільки оперативно оновлювати навчальну інформацію, а й сприяє виробленню у майбутніх учителів початкових класів вміння самостійно знаходити джерела інформації, залучається до етики міжнародного спілкування. Це все значно збільшує частку самостійної роботи студента й відповідно сприяє зверненню його до самоосвіти, виробленню вмінь та навичок самоосвітньої діяльності.
Основою реалізації вище зазначеного блоку умов при підготовці майбутніх учителів початкових класів до самоосвітньої діяльності має стати демократичний тип взаємин викладачів і студентів, що базується не на домінуванні перших і придушенні інших, а на співпраці, взаємодії, взаємокоординації, спільній творчості та на взаєморозумінні і взаємодопомозі. Це надає можливість майбутньому фахівцеві максимально реалізувати свої інтелектуальні здібності, набути досвід самостійної і самоосвітньої діяльності, навчитися співпрацювати і взаємодіяти в команді. Це актуалізує проблеми професійного розвитку викладачів ЗВО.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Акімова О. М. Напрями та форми самоосвіти в процесі підготовки
майбутніх вчителів початкової школи. / Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. – 2014. – № 2. – с. 15 –22.
2.Мартинюк І. А. Сутність готовності особистості до самоосвітньої діяльності. / Проблеми сучасної психології. – 2016. – № 34. – С. 327–353.
3.Себало Л. І. Структура самоосвітньої діяльності майбутнього вчителя початкових класів / Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology. – 2015. – ІІІ (26), Issue 50. – Р. 59–63.