Торчинська Тамара Анатоліївна
к.пед.н., доцент кафедри фахових методик
та інноваційних технологій у початковій школі
Уманський державний педагогічний університет імені Павла тичини
Важливе місце у структурі професійно-мовленнєвої діяльності учителя початкової школи, належить оцінному компоненту.
Думка про вирішальну роль мовленнєвого компонента у структурі професійної діяльності вчителя підкреслюється у низці досліджень психолого-педагогічного характеру, зокрема у працях А.М. Богуш, А.Ф. Бондаренко, З.Г. Зайцевої, Л.М. Зінченко та ін. Професійно-педагогічна діяльність, як і будь-який інший вид людської діяльності, може успішно реалізуватися лише за умови наявності у її структурі оцінного компонента (Ш.О. Амонашвілі, Л.Ф. Ващенко, К.Г. Делікатний, І.Я. Лернер, Б.О. Мурий, Є.І. Перовський, В.М. Полонський). Оцінний компонент визначає протікання мовленнєвої діяльності на всіх її етапах – від прогнозування і планування через реалізацію до аналізу і підбиття підсумків. Відтак, важливість оцінного компонента у структурі професійно-мовленнєвої діяльності вчителя є незаперечною. Особливо справедливим такий висновок буде стосовно вчителів початкової школи, оскільки мовлення цих учителів є їхнім головним засобом навчання.
Явище педагогічної оцінки надзвичайно складне, оскільки в ньому органічно поєднується філософські, психологічні, дидактичні аспекти, що формують його теоретичне підґрунтя і визначають концепцію застосування як практичного інструментарію в навчально-виховному процесі.
Сучасна дидактика концентрується у своїх дослідженнях з питань оцінювання на чотирьох основних проблемах:
1) функції перевірки і оцінки знань у навчальному процесі, вимоги до знань, умінь і навичок учнів, методи оцінки.
2) вивчення виховних функцій оцінки, її впливу на формування самооцінки учнів, на інтерес і ставлення школярів до предмета;
3) зв’язок оцінки з розвитком програмованого навчання і широким залученням у навчальний процес технічних засобів навчання;
4) оцінка як специфічний компонент діяльності вчителя.
Педагогічна оцінка є важливою складовою навчально-виховного процесу, оскільки оцінна діяльність супроводжує всі його етапи від діагностики і планування до оцінки результатів, корекції і визначення перспектив. Оцінка є важливим засобом мотивації і стимуляції учіння, тому в руках досвідченого педагога може стати ефективним фактором впливу на процес навчально-пізнавальної діяльності учнів, збільшення інтересу до навчання, формування в учнів відповідальності, зібраності, наполегливості.
Одночасно педагогічна оцінка є важливим інструментом виховного впливу. Вона допомагає учневі адекватно оцінити себе і свої здібності, ставити перспективні задачі, у процесі розв’язання яких відбувається самовдосконалення особистості, глибшають її знання, формуються вміння і навички. Але все це відбувається лише за умови, що у вчителя добре розвинуті вміння оцінної діяльності, що вони спираються на психологічне підґрунтя, знання загальних і власне методичних принципів застосування оцінки відповідно до специфіки кожного предмета.
Під професійно-мовленнєвою діяльністю вчителя початкової школи варто розуміти використання вчителем мовлення у процесі навчальної та позанавчальної взаємодії з учнями для розв’язання завдань, пов’язаних з формування з цих учнів мовних особистостей. Основним завданням професійно-мовленнєвої діяльності вчителя є формування свідомої національно-мовної особистості, яка володіє мовною, мовленнєвою, комунікативною і лінгвоестетичною компетенціями.
Професійно-мовленнєва діяльність учителя характеризується поліфункціональністю, різножанровістю, стилістичним розмаїттям. У багатоаспектній мовленнєвій діяльності вчителя найбільш вагомим для виконання професійних функцій є інформативний, впливовий, естетичний компоненти. Кожен з них забезпечує окремі сторони формування мовної особистості.
Інформативне мовлення вчителя є стрижнем усієї навчально-виховної роботи. Оцінний компонент виявляється у доборі навчально-мовленнєвого матеріалу: оцінка аудиторії, просторових і часових умов визначають побудову мовленнєвого висловлювання, його розміри, лексичну і граматичну наповнюваність, стиль викладу, форми висловлювань. Оцінка визначає способи презентації навчальної інформації для учнів (повідомлення, пояснення, опис, обґрунтування, порівняння, зіставлення, тлумачення тощо).
Аналізуючи впливовий компонент професійно-мовленнєвої діяльності вчителя початкової школи варто зупинитися на таких основних аспектах:
1) оцінка впливу мовлення вчителя на формування особистості учня;
2) формування в учнів відповідальності за результати власної мовленнєвої діяльності;
3) здатність і вміння вчителів здійснювати оцінку навчально-мовленнєвої діяльності учнів вербальними засобами.
Слово вчителя – основне знаряддя його впливу на формування особистостей учнів і від того, наскільки успішно воно використовується, залежить характер (позитивний чи негативний) і ступінь цього впливу. Зміст висловлювань учителя, дібраних ним допоміжних і роздаткових дидактичних матеріалів, їх цілеспрямованість, вмотивованість, інтелігентність, сприяють усвідомленню учнями мовлення як важливого комунікативного засобу, формують у них свідомий підхід до його використання. Мовлення вчителя впливає на емоційний стан учня, тому важливо оцінити на докомунікативному етапі як смисловий, так і формальний бік мовленнєвої взаємодії: тон, тембр, силу голосу, лексичне навантаження мовних одиниць. Робота вчителя в напряму забезпечення комунікативної компетенції учнів повинна сприяти у виробленні в останніх відповідальності за власну мовленнєву поведінку. Вчитель початкової школи на основі аналізу й оцінки реальних і спеціально створених прикладів комунікативних моделей разом з учнями доходить висновку щодо успішності чи неуспішності комунікації. Завдання вчителя варто вбачати у вмінні оцінити створювану учнями комунікативну модель, здатності коригувати її у тих випадках, де вона приречена на недосягнення комунікативної мети, формуванні в учнів умінь оцінювати і коригувати власну комунікативну поведінку, як на смисловому, так і на формальному рівнях.
Вплив учителя на учня відбувається також і через застосування ним мовлення для оцінки навчально-пізнавальної, і зокрема навчально-мовленнєвої діяльності учнів. Оцінний компонент застосовується вчителем правильно лише в тому випадку, якщо:
1) педагогом чітко визначаються критерії оцінки мовленнєвої діяльності учнів,
2) еталони, за якими здійснюється оцінювання, зрозумілі учням і прийняті ними,
3) оцінювання супроводжує весь процес навчально-мовленнєвої діяльності школярів,
4) «малі форми» оцінювання, що виконують стимулювальну і спрямувальну функції, супроводжуються розгорнутими вербальними оцінками, в яких визначається перспектива мовленнєвого зростання учня.
Естетичний компонент у професійній мовленнєвій практиці вчителя початкової школи повноцінно реалізуватиметься лише за умови, якщо він вміє адекватно оцінити лінгвістичні засоби з погляду їх естетичної цінності. Естетичну оцінку вчитель повинен давати як своєму мовленню, так і мовленню своїх вихованців. Оцінний компонент дає настанову мовленнєво-мисленнєвим органам на відбір відповідних мовних засобів, пошук найоптимальнішого варіанту з кількох альтернативних, призвичаює до самоконтролю, самокоригування, тобто стимулює постійне мовленнєве самовдосконалення студентів за застосування оцінного компонента у своїй діяльності, відтак, актуальними стали питання самооцінки, визначення недоліків, робота у напрямку їх усунення, самовдосконалення тощо. Навчальний процес перейшов у якісно новий рівень, коли стимули роботи в означеному напряму переміщуються із зовнішніх у внутрішні.
Перспективу подальшого дослідження доречно вбачати у формуванні інших компонентів професійно-мовленнєвої діяльності вчителя, визначенні напрямів наступності і перспективності оцінного компонента між початковою, середньою і старшою ланками шкільної освіти.
Список використаних джерел
1. Бабич Н.Д. Лінгвопсихологічні основи навчання і вивчення мови. Чернівці: Рута, 2000. 174 с.
2. Захлюпана Н.М., Кочан І.М. Словник-довідник з методики викладання української мови. Львів: Видавничий центр ЛДУ ім. Івана Франка, 2002. 250 с.