Кравець Ніна Павлівна
к. пед. н., доцент кафедри психокорекційної педагогіки
Національний педагогічний університет
імені М. П. Драгоманова
Корекційно-розвиткова робота в сучасній спеціальній загальноосвітній школі для дітей з інтелектуальними порушеннями спрямована на їхній розвиток та соціалізацію, що вимагає врахування індивідуальних і типологічних особливостей школярів. У дітей з інтелектуальними порушеннями, на відміну від учнів з типовим розвитком, значно порушений темп прийому й переробки вербальної інформації, наявні недоліки сигніфікативної та регулювальної мовленнєвих функцій, значно знижена розумова й фізична працездатність, що негативно впливає на сприймання, розуміння й усвідомлення матеріалу й вимагає дотримання чергування праці й відпочинку.
Забезпеченню на уроках української літератури якісної корекційно спрямованої освіти сприяє застосування інноваційних технологій навчання, з якими майбутні корекційні педагоги знайомляться, насамперед, на науковому семінарі «Корекційна робота з учнями з інтелектуальними порушеннями на уроках української літератури». З метою корекції інтелектуальних порушень і творчого розвитку учнів, студенти добирати для уроків української літератури технології навчання, зумовлені змістом уроку, характером і специфікою матеріалу, що вивчається, рівнем інтелектуального розвитку учнів, їхніми можливостями та інтересами.
Студенти оволодівали інноваційними технологіями на тренінгах у процесі семінарських, практичних та лабораторних занять. «Інноваційні технології навчання дозволяють вводити учнів у глибину твору, краще зрозуміти сутність зображених подій, вчинків, явищ. Завдяки ІТН учні з інтелектуальними порушеннями оволодівають уміннями читацької діяльності, у них формується позитивна мотивація до читання художньої літератури, яка переходить в інтерес, і учні поступово стають читацько-компетентними активними читачами» [1, с. 69].
Перед початком роботи з твором вчили студентів знайомити учнів з біографією автора твору. З цією метою в процесі тренінгу студенти організовували уявне інтерв’ю учнів з автором твору, знайомили з висловами письменників про певного автора: «письменник про письменника», «письменник про героїв свого твору». Радили роботу над твором розпочинати з назви твору ( заголовку ), застосувавши прийом «відстрочена відгадка» та використавши діалогові технології.
Для дітей з інтелектуальними порушеннями характерна відсутність потреби в говорінні – мотивації мовлення, яка у них спонтанно не розвивається, тому вони зі значними труднощами переходять з позиції слухача на позицію мовця, оскільки не виявляють зацікавленості в отриманні інформації. Студенти організовували діалогове навчання учнів, застосувавши літературні ігри, акваріум, діаграму Вена, прийом ланцюжок думок, мікрофон, складання асоціативних кущів, і перевірили ставлення учнів до описаних в творах подій.
Щоб школярі могли усвідомити образ героя, порівняти опис його зовнішнього вигляду й поведінки, студенти навчалися зіставляти твори двох мистецтв – літератури й живопису. Зважаючи на те, що учні з інтелектуальними порушеннями, як і їхні однолітки з типовим розвитком, люблять слухати й продукувати самостійно різноманітні історії, знайомили студентів з технологією сторітеллінг. У процесі слухання і продукування історії концентрується увага, розвивається уява, розвивається й коригується мислення, активізуються мовленнєві функції. Сторітеллінг дозволяє завдяки емоціям через афект йти до інтелекту (за Л. Виготським), забезпечуючи корекцію притаманних учням інтелектуальних порушень [3, с. 241].
Знайомлячи студентів з особливостями роботи учнів з підручником «українська література», вчили використовувати прийом фреш – звертання до персонажів ілюстрацій, вміщених у підручнику або пропонованих на відео. Віртуальні діалоги позитивно впливають на формування умінь діалогічного й монологічного мовлення, збагачуючи його різноманітною лексикою та мотивуючи школярів до адекватного її застосування [2, с. 145].
Учні оволодівають уміннями продукувати елементарну художню словесну творчість, адже для них будь-яка творчість є досить складним процесом, а творчість на уроках української літератури – «це їхня самостійна діяльність, спрямована педагогом, за якої у новій ситуації використовуються здобуті знання для продукування нового продукту (усного чи письмового) висловлювання» [4, с. 82].
Отримані результати тестування студентів засвідчили належне оволодіння майбутніми корекційними педагогами інноваційними технологіями навчання української літератури учнів з інтелектуальними порушеннями.
Список використаних джерел
1. Кравець Н. П. Комплексне застосування інноваційних технологій навчання на уроках літератури та виховання розумово відсталих учнів як активних читачів // Наукові записки Бердянського держ. пед. ун-ту. Серія: Педагогічні науки: зб-к наукових праць. Вип. 3. Бердянськ: БДПУ, 2016. С. 59–70.
2. Кравець Н. П. Репродуктивний метод на уроках літературного читання у роботі з розумово відсталими учнями // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 19. «Корекційна педагогіка та спеціальна психологія». Вип.. 24. К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2013. С. 145–153.
3. Кравець Н. П. Сторітеллінг на уроках літератури з метою творчого розвитку підлітків з порушеннями інтелекту. Корекційно-реабілітаційна діяльність: стратегії розвитку у національному та світовому вимірі: матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції, Суми, 3 жовтня 2018 р. Суми: Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2018. С. 241–245.
4. Кравець Н. П. Творчий розвиток учнів з особливими освітніми потребами як один із шляхів їх соціалізації // Topical issues of social pedagogy: Collective monograph. CARICOM, Barbados, 2017. PР. 79–99.