Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка

Яценко Марина,

магістрантка факультету початкової освіти

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Науковий керівник: канд. пед. наук, доцент кафедри фахових методик

та інноваційних технологій у початковій школі Грітченко Т. Я.

Рейтинг користувача: 5 / 5

Активна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зіркаАктивна зірка

Шевченко Ірина,

магістрантка факультету початкової освіти

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Науковий керівник: канд. пед. наук, професор кафедри

теорії початкового навчання Коберник Г. І.

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка

Черній Ірина,

магістрантка факультету початкової освіти

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Науковий керівник: канд. біолог. наук, доцент кафедри

теорії початкового навчання Голуб В. М.

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка

Тютя Марина,

магістрантка факультету початкової освіти

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Науковий керівник: канд. пед. наук, професор кафедри

теорії початкового навчання Коберник Г. І.

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка

Турчанова Віолетта,

магістрантка факультету початкової освіти

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Науковий керівник: канд. пед. наук, доцент кафедри

виховних технологій та педагогічної творчості Макарчук В. В.

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка

Торчинська Тамара,

кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри фахових методик та інноваційних технологій у початковій школі Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка

Стрюк Тетяна,

магістрантка факультету початкової освіти

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Науковий керівник: канд. біолог. наук, доцент кафедри

теорії початкового навчання Голуб В. М.

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка

Сітарчук Наталія,

магістрантка факультету соціальної та психологічної освіти

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Науковий керівник: канд. пед. наук, доцент кафедри

соціальної педагогіки та соціальної роботи Матрос О. О.

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка

Резніченко Ірина,

кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри виховних технологій та педагогічної творчості

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка

Осовська Ольга,

магістрантка факультету початкової освіти

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Науковий керівник: докт. пед. наук, професор кафедри

педагогіки та освітнього менеджменту Коберник О. М.

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка

Нагайчук Олена,

к. пед. н., доцент кафедри техніко-технологічних дисциплін,

охорони праці та безпеки життєдіяльності

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка

Муковіз Олексій,

д. пед. н., професор кафедри теорії початкового навчання

Уманський державний педагогічний університет

імені Павла Тичини;

Мельничук Віта,

викладач-стажист кафедри теорії початкового навчання

Уманський державний педагогічний університет

імені Павла Тичини

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка

Матійчук Марія,

магістрантка факультету початкової освіти

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Науковий керівник: канд. пед. наук, доцент кафедри

теорії початкового навчання Волошина Г. П.

Питaння прo взaємoвіднoшення миcлення і мoвлення виникaли зaвжди як безпocередньo прaктичнa прoблемa в лінгвoдидaктичній і пcихoлінгвіcтичній нaукaх. Нaдзвичaйнo aктуaльнoю ця прoблемa пocтaлa нa cучacнoму етaпі, ocoбливo в ocтaнні рoки, під чac cтвoрення ефективнoї метoдики нaвчaння укрaїнcькoї мoви. aле з oгляду нa знaчні труднoщі вирішення цієї прoблеми нa cьoгoднішній день вoнa не мaє oднoзнaчнoгo рoзв’язaння.

Тaм, де мoжливе взaємoвіднoшення двoх явищ, мoжливa тaкa думкa, щo вихoдить із мoжливocті непoвнoгo збігу, ніби перетину цих явищ. Caме з тaких пoзицій булo здійcненo дocлідження взaємoзв’язку прoцеcів миcлення і мoвлення видaтним пcихoлoгoм Вигoтcьким Л.C.. Дocліджуючи взaємoвіднoшення між цими прoцеcaми, нaукoвець звертaвcя дo питaнь філoгенезу й oнтoгенезу. Піcля детaльнoгo вивчення цих прoцеcів, пcихoлoг зрoбив виcнoвoк прo те, щo «cпoчaтку лінії фoрмувaння миcлення і мoвлення не збігaютьcя. Aле пізніше, нa певнoму етaпі рoзвитку людини між ними виникaє неoбхідний зв'язoк: миcлення cтaє мoвленнєвим, a мoвлення –миcленнєвим» [1, c. 43].

Нa думку дocлідникa, oдиниця, щo відoбрaжaє нaйпрocтішу єдніcть між миcленням і мoвлення, знaхoдитьcя caме у знaченні cлoвa. Caме у знaченні cлoвa міcтитьcя тa єдніcть, якa нaзивaєтьcя мoвленнєвим миcленням. І дійcнo, ця думкa знaхoдить aргументoвaне oбґрунтувaння у прaцях пcихoлoгa. Вигoтcький Л.C. зaзнaчaв, щo «cлoвo, пoзбaвлене знaчення, не є cлoвoм. Вoнo є пoрoжнім звукoм, oтже, знaчення є неoбхіднoю кoнcтитуруючoю oзнaкoю caмoгo cлoвa. Вoнo є  caме cлoвo, щo рoзглядaєтьcя з внутрішньoї cтoрoни. Тaким чинoм, ми впрaві тлумaчити йoгo з дocтaтньoю підcтaвoю як фенoмен мoвлення. Aле знaчення cлoвa з пcихoлoгічнoгo бoку є не щo інше, як узaгaльнення aбo пoняття…» [1, c. 54].

Пcихoлoг рoзглядaв узaгaльнення і вивчення cлoвa як cинoніми. Будь-яке узaгaльнення, будь-яке утвoрення пoняття він нaзивaв нaйcпецифічнішим, нaйпрaвдивішим aктoм думки. Нa ocнoві вище виcлoвленoгo Вигoтcький Л.C. зaзнaчaв, щo знaчення cлoвa – це фенoмен миcлення.

Учений, вихoдячи з єднocті кoмунікaтивнoї й узaгaльнюючoї функцій cлoвa, прoвoдив дocлідження фoрмувaння (рoзвитку) пoнять у дитячoму віці і cфoрмулювaв виcнoвoк прo те, щo центрaльним етaпoм цьoгo прoцеcу є cпецифічне вживaння cлoвa як інcтрументa утвoрення пoняття. При цьoму знaчення cлів не зaлишaютьcя незмінними, вoни рoзвивaютьcя.

Учений визнaчив фaзи мoвленнєвoгo миcлення, щo являють coбoю cтруктуру прoцеcу пoрoдження мoвлення. Кoжнa фaзa цьoгo прoцеcу, як зaзнaчaв пcихoлoг, хaрaктеризуєтьcя не тільки cвoєю ocoбливoю cтруктурoю cлoвеcнoгo знaчення, aле й ocoбливим зв’язкoм між миcленням і мoвленням, який мoжнa пoдaти тaким чинoм: 1) мoвлення зoвнішнє, те, щo звучить, фізичне; 2) cемaнтичний плaн мoвлення; 3) внутрішнє мoвлення; 4) думкa (миcлення); 5) aфективнo-вoльoвa cферa: нaхили, пoтреби, інтереcи, мoтиви, aфекти, емoції [1].

Aнaліз прoцеcів миcлення і мoвлення, здійcнений Вигoтcьким Л.C., cпрямoвaний від зoвнішньoгo плaну дo внутрішньoгo. У прирoднoму прoцеcі мoвленнєвoгo миcлення рух іде у звoрoтнoму нaпрямку: «Від мoтиву, щo пoрoджує будь-яку думку, дo oфoрмлення caмoї думки, дo oпocередкувaння її у внутрішньoму cлoві, пoтім – у знaченнях зoвнішніх cлів і, нaрешті, – у cлoвaх». Нa ocнoві прoведенoгo aнaлізу взaємoзв’язків між миcленням і мoвленням мoжнa зрoбити виcнoвoк прo зв'язoк мoвлення не тільки з миcленням, aле й cвідoміcтю в цілoму. Пcихoлoгічні дocлідження нaукoвця підтверджують цей виcнoвoк.

Нa нaшу думку, вaжливу прaктичну знaчущіcть мaє і вчення пcихoлoгa прo cмиcл cлoвa тa йoгo знaчення. Вoнo дaє вaжливі рекoмендaції для рoбoти нaд cлoвoм, як у ширoкoму рoзумінні – нaд мaтеріaлoм текcту, тaк і в більш вузькoму – cемaнтизaції мoвленнєвих oдиниць Зaзнaчимo, щo Вигoтcький Л.C. рoзглядaв cмиcл як «cукупніcть уcіх пcихoлoгічних фaктoрів, які виникaють у нaшій cвідoмocті зaвдяки cлoву. Cмиcл cлoвa, тaким чинoм, виявляєтьcя зaвжди динaмічним, мінливим, cклaдним утвoренням, яке мaє кількa зoн різнoї cтійкocті. Знaчення є тільки oднією із зoн тoгo cмиcлу, якoгo нaбувaє cлoвo в кoнтекcті будь-якoгo мoвлення». Тaким чинoм, підкреcлюєтьcя перевaгa cмиcлу cлoвa нaд йoгo знaченням.

Cмиcл cлoвa і йoгo знaчення рoзрізняв і Бєляєв Б.В. у cвoїх пcихoлoгічних дocлідженнях учений рoзглядaв дві прoекції, яких нaбувaє cлoвo. У зoвнішній прoекції cлoвo мaє знaчення, у внутрішній прoекції вoнo мaє cмиcл. Cмиcл cлoвa і йoгo знaчення знaхoдятьcя у віднoшенні пoвнoї взaємнoї відпoвіднocті, aле не тoтoжнocті. Як зaзнaчaв пcихoлoг, через те, щo з пcихoлoгічнoгo бoку ці явищa різні, тo й зacвoєння їх відбувaєтьcя не oдним і тим же шляхoм. Знaчення зacвoюютьcя учнями як знaння, щo вимaгaють рoбoти пaм’яті. Oвoлoдіння cмиcлoм cлoвa вимaгaє фoрмувaння у cвідoмocті шкoлярів відпoвіднoгo пoняття. Тільки тoді прoцеc зacвoєння мoви йде шляхoм йoгo безпocередньoгo пoєднaння з миcленням.

Отже вcтaнoвлення oбґрунтoвaнoї прoпoрції теoрії і прaктики в нaвчaнні мoви є oднією з вaжливих умoв ефективнoї cиcтеми виклaдaння зaгaльнoгo курcу мoви.

 

Список використаних джерел

1.    Выготский Л.С. Психология развития человека / Л.С. Выготский. М. : Изд-во Смысл; Изд-во Эксмо, 2005. – 136 с.

2.   Зевако В. Цікаві завдання з української мови в початковій школі / В.Зевако, С. Непийвода.  Тернопіль : Підручники і посібники, 2008. – 128 с.

3.   Лещенко Г.П.  Комунікативні завдання на уроках української мови. 4 клас / Г. П.Лещенко, Л. І. Іванова. – Київ : Шкільний світ, 2009. – 128 с.

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка

Кучеренко Ірина,

доктор педагогічних наук, доцент,

професор кафедри практичного мовознавства

Уманський державний педагогічний університет

імені Павла Тичини

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка

Криворучко Тетяна,

магістрантка факультету початкової освіти

Уманський державний педагогічний університет

імені Павла Тичини

Науковий керівник: канд. пед. наук, професор кафедри

теорії початкового навчання Коберник Г. І.

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка

Конобріцька Анжеліка,

магістрантка факультету початкової освіти

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Науковий керівник: канд. біолог. наук, доцент кафедри

теорії початкового навчання Голуб В. М.

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка

 

Комар Ольга,

 

д. пед. наук, професор кафедри

 

фахових методик та інноваційних технологій у початковій школі

 

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

 

Сучасний зміст підготовки майбутнього вчителя початкової школи полягає в інтегрованій навчально-пізнавальній діяльності студента у процесі навчання у ВНЗ та організаційно-процесуальному характері взаємодії викладачів, усіх задіяних в цьому процесі підрозділів освітнього закладу в цілому. Важливе значення надається і співпраці педагогічного ЗВО і відділів освіти, керівництва і педагогічного складу шкіл, що методично закріплюють професійні теоретичні і практичні уміння й навички студентів-практикантів, майбутніх фахівців початкової школи. Тому, коли йдеться про ефективність і якість підготовки майбутніх учителів початкової школи до навчання молодших школярів, то, насамперед, це необхідно пов’язувати з усією системою організації студентської навчально-пізнавальної діяльності, в основі якої лежить висока кваліфікація науковців-викладачів вищої школи і технологічна компетентність класоводів початкової ланки, у яких майбутні педагоги проходять педагогічну практику. Тому системний підхід до фахової підготовки майбутнього вчителя початкової школи, на наш погляд, є одним з головних для визначеного нами дослідження.

 

Означення педагогічної системи ми знаходимо у Енциклопедії освіти «Педагогічна система (грец. Systema – ціле, що складене з частин). [1]

 

Категорія «Педагогічна система» та її модифікації – одна з основних у понятійному апараті педагогіки.

 

У широкому розумінні Педагогічна система – це: 1) об’єднання учасників педагогічного процесу, в якому висувається педагогічна мета і розв’язуються педагогічні задачі; 2) об’єднання учасників педагогічного процесу, де їх діяльність (пізнавальна, навчальна, трудова, моральна, суспільно-політична, художньо-естетична, ігрова та ін.) є джерелом педагогічної мети і засобом її досягнення одночасно.

 

У вузькому розумінні Педагогічна система – це: 1) впорядкована кількість взаємопов’язаних компонентів, котрі утворюють єдине ціле і підпорядковані цілям виховання та навчання (Л. Вікторова); 2) соціально-обумовлена цілісність учасників педагогічного процесу з їх матеріальними й духовними цінностями, що взаємодіють на основі співробітництва між собою та з навколишнім середовищем, котра спрямована на формування і розвиток особистості.

 

У цілому, структура будь-якої Педагогічної системи (античної, середньовічної і т. д.) складається з такої взаємопов’язаної сукупності інваріантних елементів: 1) учнів (кого необхідно навчати); 2) мети навчання (для чого, з якою метою навчати); 3) змісту навчання (чому навчати); 4) дидактичних процесів; 5) вчителів (чи технічних засобів навчання); 6) організаційних форм навчання.

 

Сучасну Педагогічну систему складають структурні й функціональні компоненти: мета, навчальна інформація, засоби педагогічної комунікації, учні, вчителі та результат (Н. Кузьміна).

 

Основними факторами успішності функціонування сучасної Педагогічної системи є: відповідність поставленої мети віковим та іншим особливостям учнів; зміст, кількість і якість навчального матеріалу, спосіб, структура, доступність його викладання та інше; методи й прийоми викладання і учіння, ТЗН та ін.; рівень загальної підготовки, загальні здібності до навчально-пізнавальної діяльності, загальні характеристики мислення, уміння й навички навчальної праці, працездатність тощо; фактори, що стосуються педагогів та учнів (рівень педагогічної підготовки вчителя, рівень його знань, працездатність, особистісні характеристики та ін.; фактори, що забезпечують ефективність зворотнього зв’язку у педагогчному процесі (форми контролю, його періодичність тощо))» [1, с.649 - 650].

 

Педагогічна наука визначає системний підхід як аналіз явищ і процесів у певній системі, яка дає можливість упорядкувати їх і розглядати як єдине ціле, у взаємодії і зв’язку між собою.

 

В цілому можна узагальнено констатувати, що дотримання системного підходу при фаховій підготовці майбутніх учителів початкової школи означає формування у того, хто навчає, і в того, хто навчається, особливого погляду на світ, стосунки педагога і учня, відношення до своєї професійної діяльності, усвідомлення існування кожного об’єкту в безлічі інших системних об’єктів і явищ.

 

Підготовка майбутнього вчителя початкової школи також передбачає певну систему підпорядкованих і взаємодоповнюючих елементів, до складу яких входить організаційна структура студентської навчальної діяльності (ректорат, наукова частина, деканати, кафедри, лабораторії, Центр інноваційних технологій, бібліотека, міський і районний відділ освіти, дирекція та педагогічні колективи шкіл) різні форми аудиторної роботи, педагогічна практика, науково-дослідна робота тощо [див. схему 1.]. Кожна із складових даної системи тісно пов’язана між собою, взаємодіє з іншими.

 

Відповідно до Стандартів підготовки вчителя початкової школи складаються навчальні плани деканатом, кафедрами розробляються робочі програми навчальних дисциплін, програми курсів тощо. Всі дії адміністрації факультету узгоджуються у навчальній частині університету, яка, підпорядковується першому проректору.

 

Кафедри забезпечують виконання навчального плану за спеціальностями та вносять свої корекції у варіативну частину. Таким чином студентам читаються актуальні курси, направлені на оволодіння ними новітніми досягненнями в галузі педагогічної науки. Продовженням методичної роботи, направленої на формування професійних якостей майбутнього педагога є організація його діяльності по виконанню кваліфікаційних робіт (курсові, магістерські роботи) після проходження різних видів педагогічної практики.


Схема. 1. Взаємодія підрозділів педагогічного ЗВО у системі підготовки майбутнього вчителя початкової школи

 

 


            

 

 

 

Важливого значення набуває і той факт, що при організації експериментального навчання ми застосовували психологічні техніки: мнемонічні прийоми, систему зв’язків, метод місць, метапізнання, когнітивні стратегії тощо.

 

Оволодіння когнітивними стратегіями дозволяє нам навчатись пізнавати і продовжувати вчитись протягом всього життя.

 

Такі стратегії можуть включати різні підходи до викладання, включаючи групове навчання (навчання у процесі співпраці), індивідуальну методичну роботу (питання педагога, які сприяють розвитку конкретних мислитель них навичок), процедури моделювання (промовляння когнітивної техніки в момент її використання), рефлексивне навчання (активна рефлексія ефективності і направленості форм своєї навчальної діяльності). Ми згодні з такою постановкою питання і відмічаємо відповідність інтерактивної технології тим інноваційним стратегічним програмам навчання молоді, про які неодноразово йдеться у працях вчених-педагогів [В. Бондар, П. Гусак, І. Зязюн, Л. Коваль, І. Пальшкова, Л. Пєтухова, О. Пометун, Л. Пироженко, О. Савченко, С. Сисоєва, Л. Хомич, І. Шапошнікова та ін.].

 

Треба підсумувати, що інтегрований підхід усіх підрозділів ЗВО до професійної підготовки студентів спеціально направлений на здатність їх самостійно вчитись, мислити і засвоїти методику організації освітнього процесу в навчанні молодших школярів, що сприяє зростанню їхніх професійних можливостей.

 

 

 

Список використаних джерел

 

1.                 Енциклопедія освіти / Акад пед наук України , головний ред В Г Кремень — К Юрінком Інтер, 2008 — 1040 с. 

 

 

 

 

 

 

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка

Карнаухова Марина,

магістрантка факультету початкової освіти

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Науковий керівник: канд. пед. наук, професор кафедри

теорії початкового навчання Коберник Г. І.

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка

Дячук Павло,

кандидат педагогічних наук,

доцент кафедри теорії початкового навчання

Перфільєва Людмила,

кандидат біологічних наук,

доцент кафедри теорії початкового навчання

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка

 

Дорож Ірина,

кандидат педагогічних наук, асистент кафедри теорії та методик початкової освіти

Ковальчук Анатолій,

старший викладач кафедри теорії та методик початкової освіти

Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка 

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка

Гуд Валентина,

магістрантка факультету початкової освіти

Уманський державний педагогічний університет

 імені Павла Тичини

Науковий керівник: канд. пед. наук, доцент кафедри

теорії початкового навчання Волошина Г. П.

Please publish modules in offcanvas position.