Осовська Ольга,
магістрантка факультету початкової освіти
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: докт. пед. наук, професор кафедри
педагогіки та освітнього менеджменту Коберник О. М.
Процес національного відродження України, як суверенної, правової, демократичної держави, зорієнтованої на інтеграцію в європейське співтовариство вимагають від освітньої галузі пошуку шляхів виховання особистості, якій властиві морально-духовні цінності, готовність утверджувати їх своїми вчинками, справами та конкретною діяльністю.
Проте звернення до реалій сьогодення засвідчує, поширення в молодіжному середовищі таких асоціальних явищ, як злочинність, наркоманія, розпуста. Наслідком цього є формування бездуховної, аморальної, безвідповідальної особистості, яка характеризується низьким рівнем культури, зневажливим ставленням до традицій і звичаїв свого народу, байдужістю до долі держави і своєї власної долі.
У цьому контексті актуалізується діяльність початкової школи, яка володіє вагомим потенціалом щодо формування у дитини базових цінностей, мотивації соціально схвалюваної поведінки, сприяння засвоєнню моральних норм і соціальних відносини. Молодший шкільний вік є важливим у становленні особистості дитини, бо саме тоді закладаються основи особистісного розвитку учнів початкової школи.
Однак здійснюючи таку діяльність, початкова школа має враховувати особливості виховного впливу інших середовищ, насамперед сім’ї, сприяючи встановленню оптимальних взаємин з батьками, створюючи в такий спосіб оптимальний для виховання дитини цілісний виховний простір.
Водночас сучасна практика свідчить, що, з одного боку, значна частка вчителів намагається звузити діяльність, яка стосується взаємодії з батьками учнів, а з іншого, – спостерігається активізація пошуків нових форм і методів роботи з батьками, визначення основних напрямів оновлення змісту їх педагогічної освіти.
У результаті аналізу наукових джерел встановлено, що морально-духовний розвиток дослідники трактують як процес і результат кількісних і якісних змін, що відбувається в системі духовних цінностей зростаючої особистості. Морально-духовний розвиток відбувається в процесі відповідного морально-духовного виховання молодших школярів, під яким розуміємо один із найважливіших процесів виховання, що полягає в обізнаності з морально-духовними рисами характеру, переконаннями у необхідності дотримання норм і правил поведінки, потребі оволодіння морально-духовними нормами; пріоритетності морально-духовних цінностей, адекватності самооцінки; позитивному ставленні до батьків та оточуючих; умінні робити духовно-моральний вибір, дотриманні духовних норм і правил поведінки, прагненні до самовдосконалення, ґрунтується на знаннях про морально-духовні цінності, позитивному ставленні до них та проявляються у моральних вчинках.
Діагностування морально-духовного розвитку молодших школярів засвідчило, що найбільша їх кількість (44,5% - 2-х класах, 43,6% у 3-х класах, 44,1% - у 4-х класах) належить до середнього рівня. Досить великою виявилася група учнів, віднесених нами за результатами констатації до низького рівня (33,2% - у 2-х класах, 32,1% - у 3-х класах і 32,1% - у 4-х класах). На оптимальному рівні зафіксовано 13,7% учнів у 2-х класах, 14,5% – 3-х класах і 14,3% - у 4-х класах. На високому рівні перебувало 8,6% учнів, які навчаються в 2-х класах, 9,8%, які навчаються в 3-х класах і 9,5%, які навчаються в 4-х класах.
Проведення дослідження передбачало також виявлення виховних можливостей сім’ї щодо морально-духовного виховання молодших школярів. Спираючись на одержані нами результати констатації, було розроблено типізацію сім’ї залежно від її впливу на морально-духовний розвиток молодших школярів. Розподіл сімей за типами мав такий вигляд: егоїстичний тип – 19,7% сімей, атрибутивно-споживацький тип – 21,4% сімей, замкнутий тип – 18,8% сімей, експериментальний тип – 24,5% сімей, гармонійний тип – 15,6% сімей.
Вивчення, що проводилося серед учителів і батьків, засвідчило, що хоча батьківсько-вчительська взаємодія існує в практиці шкіл, їй не надається належної уваги. Вчителі почасти не вміють належним чином взаємодіяти з батьками; питання, пов’язані з морально-духовним вихованням молодших школярів опрацьовуються фрагментарно, найчастіше звернення до них зумовлюється порушенням учнями поведінки.
На основі вивчення психолого-педагогічної літератури та результатів діагностування визначені шляхи підвищення ефективності морально-духовного розвитку молодших школярів, якими виступили: удосконалення теоретико-методичної підготовленості вчителів початкової школи до морально-духовного виховання учнів та до взаємодії з батьками; організація роботи з підвищення педагогічної культури батьків; оптимізація форм і методів морально-духовного виховання молодших школярів у позакласній виховній роботі.
Список використаних джерел
1. Бех І. Д. Виховання особистості: сходження до духовності: [наук. видання] / Бех І. Д. – К. : Либідь, 2006. – 272 с.
2. Богуш А. М. Духовні цінності в контексті сучасної парадигми виховання / Богуш А. М. //Виховання і культура. – 2001. – № 1. – С. 7–12.
3. Журба К. Виховання духовності в учнів: методичні розробки / Журба К. // Рідна школа. – 2004. – № 3. – С. 47–49.
4. Помиткін Е. О. Психологія духовного розвитку особистості: [монографія] / Едуард Олександрович Помиткін. – К. : Наш час, 2005. – 280 с.