Барабаш Дар’я
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: к. п. н., доцент Торчинська Т. А.
Визначальною у процесі формування у молодших школярів естетичної оцінки художнього твору є емоційно-оцінна діяльність на уроках літературного читання.
Надзвичайно вагомого значення у змісті сучасної освіти набуває досвід емоційно-оцінного ставлення до дійсності, що співвідноситься із системою національних та загальнолюдських цінностей. Визначальними у цьому процесі є перш за все почуття дитини, її емоційний досвід.
Естетичні почуття молодших школярів ще не мають повної форми вираження. Сприйняття дітьми даної вікової групи літературних творів носить елементарний, наївно-реалістичний характер, відрізняється випадковістю. Та серед головних його особливостей виділяється установка на безпосередній емоційний відгук.
Активізувати роботу уяви, розвивати у дитини чуття слова, уміння співвідносити слово з уявленою ситуацією та емоцією допоможе система роботи над текстом художнього твору на уроках літературного читання в початковій школі.
Проблема формування в учнів естетичної оцінки художнього твору залишається актуальною. Для теоретичного осмислення порушеної нами проблеми важливе значення мають філософські дослідження (В.О.Василенко, В.С.Корнієнко, О.П.Рудницька, Л.Н.Столович).
Педагогічні дослідження науковців (Н.Й.Волошина, Д.М.Джола, Н.В.Ігнатенко, Л.Г.Коваль, І.В.Крицька та інші) підтверджують думку про те, що учням молодшого шкільного віку властиві особливі передумови для активного розвитку естетичного сприймання, оцінок, суджень та естетичних мотивів діяльності.
Літературний твір надає читачу можливість через співпереживання з героєм і автором залучатися до цінностей, набутих людством, а це, безумовно, також вимагає від нього усвідомлення власної позиції, оцінки життєвих явищ. Але для того, щоб ці можливості були реалізовані, необхідно так будувати вивчення художнього твору, щоб доторкнутись до найпотаємніших куточків душі дитини, щоб ідея художнього твору була не тільки усвідомлена, а й пережита учнем. Тому у процесі формування у молодших школярів естетичної оцінки художнього твору на уроках літературного читання надаємо важливого значення емоційно-оцінній діяльності молодшого школяра.
Емоційно-оцінну діяльність розуміємо як здатність учня описати свій настрій, думки, які виникли внаслідок читання, пояснити, які почуття викликає твір, якими засобами автору вдалося цього досягти. Емоційно-оцінну діяльність ми вважаємо результатом роботи, тому що саме емоційна оцінка покаже, якою мірою учень навчився користуватися новими знаннями, уміннями і навичками для спілкування, в якій мірі він здатен переживати події, описані в художньому творі, як змінюється його настрій у результаті читання; як збагатилась його мова і за рахунок збагачення словникового запасу поширились можливості пояснення власних станів, почуттів та переживань.
Повноцінний розвиток умінь, спрямованих на формування у молодших школярів естетичної оцінки художнього твору, забезпечується обґрунтованою методичною системою роботи з текстом на уроках літературного читання, сутність якої полягає: у засвоєнні учнями на рівні уявлень певних літературознавчих понять, використанні ефективних методів і прийомів роботи з текстом художнього твору, спрямованих на розвиток у дітей послідовних, обґрунтованих, емоційних та образних оцінних суджень, та збагаченні емоційно-оцінного досвіду дітей.
У зв’язку з цим доречно зупинитись на важливих уміннях і навичках.
Уміння оцінювати емоційний зміст художнього твору.
Діти молодшого шкільного віку усвідомлюють внутрішній світ персонажа, його емоційний стан та почуття за умови, якщо вони безпосередньо пов’язані із його вчинками, діями, сюжетом художнього твору. Оволодіння відповідним умінням забезпечать такі методичні прийоми роботи над текстом художнього твору:
- визначення емоційної тональності описаних автором картин;
- аналіз почуттів та переживань автора, визначення засобів їх вираження у художньому творі;
- створення серії словесних ілюстрацій з метою співставлення роздумів, переживань та вчинків у епосі; спостереження за динамікою розвитку почуттів у ліриці.
Уміння виявляти асоціації, емоційну пам’ять, у процесі оцінювання спиратись на власний життєвий досвід.
Основу вміння передавати свої життєві враження за допомогою створення словесно-художнього образу визначає естетичне сприйняття дійсності. Естетичне життя дитини має творчий характер: дитина не може обмежитись лише сприйманням світу, вона обов’язково прагне до відображення власних переживань. Тому надзвичайно важливо з перших днів навчання спрямувати роботу на уроках літературного читання на розвиток естетичного мислення школярів, виробляти здібності усвідомлювати свої враження про навколишній світ, підтримувати та розвивати прагнення до естетичного сприймання дійсності та мистецтва, сприяти літературному розвитку особистості.
Уміння передавати в судженнях емоційно-особистісне ставлення до сприйнятого художнього твору.
Сприймання художнього твору залежить від емоційного стану реципієнта. Настрій, викликаний чи то суб’єктивними, чи то об’єктивними причинами, у кожному конкретному випадку позначається на ефективності сприймання та оцінювання літературного твору. Мінорний настрій сприяє кращому засвоєнню почуття суму, вираженого у ліричному чи епічному художньому творі, а веселий допомагає глибше осягнути життєрадісні почуття. Тому важливо створити у класі відповідний загальний емоційний фон, на якому проходитиме процес сприймання художнього твору.
Уміння відтворювати в уяві картини життя, створені письменником в епічному творі, та художній образ природи – у ліричному.
У методиці читання уміння відтворювати в уяві картини життя та художній образ природи, створені прозаїком (поетом), важко переоцінити. В образі знаходить своє відображення сутність естетичного осягнення світу автором мистецького твору, тому повноцінне сприймання художнього твору можливе за умови відтворення його образу. Це вміння тісно пов’язане з умінням сприймати зображувально-виражальні засоби мови відносно їх функцій у художньому творі.
Сприймання художньої літератури молодшими школярами характеризується тим, що діти багато часу витрачають на відтворення самого тексту, тому образи зі слів самі по собі не виникають. Відтворююча уява тісно пов’язана з творчою. Творча діяльність уяви знаходиться у прямій залежності від багатства та розмаїття попереднього досвіду особистості, тому що саме цей досвід виконує роль матеріалу, з якого будуються образи фантазії . Інколи картина, відтворена читачем, може бути дуже далекою від літературного образу. Тому необхідно не тільки розвивати активність уяви читача, але й учити школярів спрямовувати свою уяву, спираючись на текст художнього твору.
Уміння оцінювати змістове навантаження зображально-виражальних засобів літературного мистецтва щодо їх функцій у художньому творі.
Традиційно робота над мовою художнього твору в початковій школі зводиться до словникової роботи, у процесі якої пояснюється лексичне значення незрозумілих дітям слів, що сприяє розширенню їх словникового запасу. Але в такому випадку мова йде про слово лише як лінгвістичну одиницю і робота над текстом знаходиться поза естетичною діяльністю.
Уміння висловлювати власне ставлення до позиції автора.
Складність в оволодінні даним умінням пов’язана із розумінням самого поняття «автора», його присутності у творах різних родів та жанрів, а також із специфікою дитячого сприймання.
Уміння мотивувати та обґрунтовувати власну позицію.
У процесі роботи над художнім твором в учнів, з одного боку, формується цілісне уявлення про художній текст, а з іншого – діти відчувають на собі різносторонній вплив художнього твору, який сприяє їхньому розвитку пізнавальному, моральному, естетичному, мовленнєвому тощо.
Отже, розв’язання проблеми формування у молодших школярів естетичної оцінки художнього твору обумовлюється змістом програмового матеріалу, визначенні мети, використанні оптимальних методів і прийомів роботи з текстом та збагаченні досвіду емоційно-оцінної діяльності учнів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аніщенко Н. В. Формування художнього сприйняття молодших школярів засобами комплексної взаємодії мистецтв: К., 2003. – 22 с.
2. Жупанин С. І. Педагогічні основі формування у молодших школярів художнього образу природи: – К., 2005. –41 с.
3. Ємець А.А. Методика роботи з науково-художніми творами в початкових класах: Інститут педагогіки АПН України. – К., 2001. – 19 с.
4. Миропольська Н. Є. Естетичне виховання школярів: методологічна преамбула // Освіта на Луганщині. – 2002. – № 1 (16). – С. 24 – 27
5. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи. Підручник для студентів пед. факультетів. – К.: Генеза, 1999. – 366 с.