ВИКОРИСТАННЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Баранова Лілія

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Науковий керівник: к. п. н., доцент Шевчук І. В.

У процесі вивчення математики відбувається інтелектуальне зростання школяра, яке виявляється у розвитку й збагаченні різних сторін його мислення, мови, умінь навчально-пізнавальної діяльності.

У початковій школі в учнів інтенсивно розвивається понятійне мислення. Молодші школярі оволодівають великою кількістю понять міжпредметного характеру (наприклад: поняття множини, числа, слова та ін.) тому підвищення науково-теоретичного рівня початкового навчання прямо залежить від здійснення міжпредметних зв’язків у навчальному процесі.

Прогресивні педагоги різних епох Я. А. Коменський, К. Д. Ушинський підкреслювали необхідність таких взаємо¬зв’язків для відображення цілісної картини природи в світобаченні дитини для створення системи знань [3].

Всі сторони цілісного світогляду особистості, відобра¬жаючи реальний взаємозв’язок явищ об’єктивного світу, знаходяться в єдності, і в предметному вивченні повинен бути забезпечений тісний взаємозв’язок, який розкриває взаємозумовленість науки про природу, суспільство і мислення людини.

Особливу роль у формуванні світогляду школярів відіграють наукові знання. Вони є джерелом об’єктивної достовірної інформації про навколишній світ і найповніше відображені в змісті навчальних програм.

Я. А. Коменський виступав за взаємозв’язок вивчення граматики і філософії, філософії і літератури, Д. Локк - історії і географії. Необхідність міжпредметних зв’язків захищав І. Гербарт, А. Дістервег, застерігаючи від стирання меж між предметами, разом з тим доводячи ефективність взаємозв’язуючого навчання.

Міжпредметні зв’язки - об’єктивне явище, але, між іншим, ефективність його прояву залежить від створення для цього умов. Н. М. Федорова, М. М. Скаткін, С. В. Щукін, І. Д. Зверев та інші відмічають, що при втіленні міжпредметних зв’язків має значення як зміст навчання, так і методи, форми навчання. В ряді досліджень наявні висновки про те, що навчання в початкових класах повинно будуватися з урахуванням міжпредметних зв’язків, створюючи базу для їх втілення в середніх і старших класах. Це обумовлено тим, що в початкових класах виявляються всі навчально-виховні функції міжпредметних зв’язків [2].

Науково-теоретичні і організаційно-методичні питання реалізації міжпредметних зв’язків у процесі навчання знайшли своє відображення у дослідженнях П. Я. Гальперина, В. В. Давидова, М. А. Данілова, Г. О. Люблінської, В. М. Максимової та ін. [1]. Але в цих працях недостатньо, або зовсім не відображена специфіка роботи вчителя початкових класів з проблеми реалізації міжпредметних зв’язків у процесі навчання і виховання молодших школярів, не виділені педагогічні умови їх втілення в навчальний процес. Мало науково-методичної літератури з питань вдосконалення навчання учнів початкових класів на основі використання міжпредметних зв’язків. Розглядається ця проблема здебільшого по відношенню до учнів старших класів (праці І. Д. Зверєва, М. М. Черкес-Заде, В. М. Янцева та інших) [ 4 ].

Сучасна школа покликана формувати в учнів фундамент майбутньої системи знань, її удосконалення передбачає розкриття можливостей, специфіки взаємозв’язків предметів природничо-математичного циклу в курсі початкового навчання.

Вибір математики для взаємозв’язку з природознавством і трудовим навчанням обумовлений такими мотивами:

1. Вивчення математики сприяє розвитку логічного мислення, згорнутості розумових операцій, спостережливості, організо¬ваності, уваги, але, по суті, математика ізольована від інших дисциплін.

2. Не всі предмети володіють однаковими можливостями розвитку самостійної творчої діяльності учнів. Саме така діяльність потрібна для реалізації міжпредметних зв’язків. Систематичне застосування матеріалу з природознавства при складанні математичних задач дає можливість учням різнобічно розглядати виучувані явища, виділяти суттєві ознаки, повніше їх вивчати.

При виконанні завдань з трудового навчання учень постійно змушений проявляти увагу до накопичених знань з математики, оперувати ними, уточнювати їх, що сприяє розвитку спостережливості, організованості мислення.

Отже, взаємозв’язок математики, природознавства і трудового навчання сприяє осмисленню наявних знань стосовно до нових явищ, розвитку логічного мислення, поглибленню розуміння причинно-наслідкових відносин.

Міжпредметні зв’язки – це такі зв’язки, які передбачають використання знань одного навчального предмета при вивченні іншого. Так, наприклад, на уроці праці при роботі з креслення математичні знання – поняття про точку, лінію, відрізок прямої, кут, різноманітні геометричні фігури, практичний навик вимірювання і відмірювання, робота з циркулем і ін. – використовується в практичній діяльності учнів [1].

Однак М. Н. Скаткін говорив: «Мова повинна йти про єдність основних наукових ідей, які відображають єдність світу і, які складають фундамент діалектико-матеріалістичного світогляду, про єдність процесу загального розвитку школярів, про формування засобами різних предметів здібності самостійного творчого мислення» [2].

Міжпредметні і внутрішньопредметні зв’язки виступають як засіб комплексного підходу до навчання і виховання школярів. Їх реалізація вносить якісні зміни в зміст і структуру знань учнів, забезпечує інтеграцію знань, підвищення їх наукового рівня, формування комплексу умінь, в тому числі не лише спеціальних, але і широкого профілю, які характерні для пізнавальної діяльності в цілому. Міжпредметні зв’язки включають в себе великі можливості для розвитку школяра як особистості і, зокрема, формування його світогляду, творчої самостійності і активності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Максимова В.Н. Межпредметные связи и совершенствование процесса обучения: Книга для учителя / В.Н.Максимова. – М.: Просвещение, 1984. – 143 с.

2. Скаткин М.И. Проблемы современной дидактики / М.И.Скаткин – М.: Педагогика, 1980. – 420 с.

3. Ушинский К.Д. Избранные педагогические сочинения в 2-х томах. [Т.2] / К.Д.Ушинский – М.: Учпедгиз. 1953. – 734 с.

4. Черкес−Заде Н.М. Межпредметные связи  − условие совершенствования учебного процесса. канд дисс. / Н.М.Черкез-Заде  М.: 1968.

 

Please publish modules in offcanvas position.