МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ІНТЕГРОВАНИХ УРОКІВ МАТЕМАТИКИ З МЕТОЮ СТИМУЛЮВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Воронецька Ірина

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Науковий керівник: д. п. н., професор Комар О. А.

Для того, щоб здійснювати інтеграцію навчального матеріалу, спочатку треба встановити внутрішньопредметні та міжпредметні зв’язки при вивченні основних програмних понять. Для цього проаналізуємо вибірково діючу програму для 3-4 класів. 

Ми спостерігали процес вивчення величин (великий розділ математики) і взаємозв’язки, взаємопроникнення навчального змісту з предметів, що вивчаються у початкових класах. Поняття про різні величини формуються на уроках математики. Набуті на уроках математики знання і вміння учні застосовують і вдосконалюють при виконанні практичних завдань з інших предметів: природознавства, праці, фізкультури. 

Цілеспрямований аналіз змісту навчальних програм та підручників (3-4 кл.) з математики, природознавства та праці дозволив встановити послідовність формування в учнів знань та умінь, пов’язаних з основними поняттями про величини. 

 

Класи Формування понять Довжина відрізка Площа фігури Маса тіла  Об’єм тіла Температура Час Швидкість руху тіла Вартість
3-й   Математика + - + + - + + +
Природознавство + + + + + + - -
Праця + + + + + + - -
4-й   Математика + + + + - + + +
Природознавство + + + + + + + -
Праця + + + + + + - -

В таблиці подана загальна картина вивчення величин у початковій школі. Так, довжину відрізка і вимірювання, з цим пов’язані, діти вивчають і виконують на уроках математики, природознавства і праці в 3 і 4 класах. Вимірювання площі фігури починають здійснювати з 3-го класу на уроках праці, коли знайомляться з тим, як треба економити матеріали. В 3 класі практичне ознайомлення з площею на уроках природознавства пов’язано з роботою дітей на пришкільній ділянці. Поняття «площа» й вимірювання, пов’язані з цим поняттям, проводяться в третьому класі. 

З поняттям про масу тіла учні знайомляться в 2 класі (2 години - математика). Практично вони знайомляться з цим поняттям на уроках праці при виготовленні колекції паперу та картону (1 година). На уроках природознавства (робота на пришкільній ділянці) діти вивчають й відбирають коренеплоди, аналізують роботу в літній період і знайомляться з результатами урожаю. 

Можливості для інтеграції навчального змісту, а згодом і проведення інтегрованих уроків досить широкі. Що ж до їх кількості, то тут однозначної відповіді немає і бути не може. Все залежить від уміння вчителя синтезувати матеріали, справді органічно пов’язані між собою, і провести інтегрований урок без перевантаження дітей враженнями, щоб він підпорядковувався головній меті, а не був безладною мозаїкою окремих картин. Тому, бажано заздалегідь, хоча б на півріччя, проаналізувати календарне планування, зіставити матеріали різних предметів, визначити теми, близькі за змістом або метою використання. Адже до проведення інтегрованих уроків готуватися треба не лише вчителеві, а й учням. 

Орієнтовне структурування навчальних програм і вибір змісту для проведення інтегрованих уроків подає у своїх статтях у «Початковій школі» О.Я.Савченко. 

Для успішного здійснення інтеграції змісту навчальних предметів початкової школи потрібно: 

1. Враховувати психологічні механізми пізнавальної діяльності учнів молодших класів, минулий досвід індивіда, пам’ять, мотиваційні і пускові стимули, які зустрічались раніше. Відомо, що загальна інформація спирається на попередній синтез її. А одержана інформація і її інтеграція виступають важливими регуляторами активності індивіда. Так, актуалізація опорних знань із споріднених предметів і їх інтеграція, синтез, узагальнення сприяють виробленню найбільш повних знань та доцільних в даних умовах дій.

2. Здійснення інтеграції змісту навчальних предметів початкової школи успішно відбувається за умови, коли урок розглядається як система, в структурі якої реалізуються всі компоненти навчання (цільовий, змістовий, процесуальний, оцінювально-результативний), кожний з яких має свою специфіку в умовах інтегрованого уроку. На цільовому етапі вчитель ставить загальнопредметну мету. Реалізація змістового компонента включає в себе відбір вчителем навчального матеріалу з різних предметів на рівні інтеграційних фактів, понять, комплексних проблем, визначення ним наочних посібників, підручників, таблиць, схем, питань і завдань, які мають сприяти узагальненню і систематизації знань з різних предметів. Наступний компонент - процесуальний. Увага вчителя і учнів спрямована на засвоєння узагальнених знань з різних предметів, на розвиток умінь переносу, синтезу, узагальнення при розв’язанні інтегрованих завдань за допомогою засобів, які визначив вчитель. Реалізуючи оцінювально-результативний компонент навчання, вчитель оцінює якість засвоєння учнями знань з різних предметів, а також уміння їх синтезувати. Учні, використовуючи системність знань, уміння узагальнювати, застосовують знання на практиці.

Звичайно, у проведенні інтегрованих уроків існують певні проблеми: додаткове коригування розкладу, новий підхід до структури уроку, його методики. Скажімо, такі поняття як слово, величина, форма, розмір, простір, час тощо, безумовно, вимагають інтеграції знань різних галузей. Але є тут і небезпека, коли інтеграцію перетворюють у мозаїку формально об’єднаних за зовнішніми ознаками різнорідних знань. Проте, як свідчить досвід, усі ці труднощі переборні. В цьому вчителеві повинні допомогти методичні розробки з досліджуваної проблеми.

Для успішного проведення інтегрованих уроків доцільно готувати учнів заздалегідь: насичувати їхнє сприймання відповідними враженнями, активізувати мовлення, уяву. Цьому в значній мірі сприяє проведення екскурсій

 

Please publish modules in offcanvas position.