Горич Діана
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: к. п. н., доцент Побірченко О. М.
Розвиток сучасного інформаційного суспільства, глобалізаційні процеси визначають нові пріоритети формування компетенцій в учнівському середовищі. Наразі необхідні працівники, які вміють самостійно визначати обробляти інформацію, аналізувати її та синтезувати в нові знання.
Загальновідомо, що медіа мають вагомий вплив на знання та світогляд, потреби і стиль життя, тому важливо виробити в учнів уміння сприймати медійну інформацію критично та відокремлено. У цьому контексті найважливішим завданням є інтелектуалізація, яка є гарантом захисту від негативного впливу мас‐медіа та ефективної обробки інформації [5].
У 2010 році Національна академія педагогічних наук України Постановою президії схвалила «Концепцію впровадження медіаосвіти в Україні». Вона передбачає вивчення стану медіакультури населення України та базується на міжнародному досвіді організації медіаосвіти. ЇЇ основні положення відповідають завданням, сформульованим у Паризькій програмі-рекомендаціях з медіаосвіти ЮНЕСКО (від 22 червня 2007 р.) та резолюції Європарламенту щодо медіаграмотності у світі цифрової інформації (від 16 грудня 2008 р.). [2, с. 12–13]. Головною метою концепції є сприяти розбудові в Україні ефективної системи медіа-освіти заради забезпечення всебічної підготовки дітей і молоді до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою медіа, формування у них медіа-обізнаності, медіаграмотності і медіакомпетентності відповідно до їхніх вікових та індивідуальних особливостей [2].
Сучасні дослідження [5] вказують на те, що медіаграмотність є одним із основних пріоритетів освіти. Зокрема, британський вчений Л. Мастерман визначив сім причин пріоритетності й актуальності медіаосвіти.
1. Високий рівень споживання масмедіа та насиченість сучасних суспільств їх продуктами.
2. Ідеологічна важливість медіа та їхній вплив на свідомість аудиторії.
3. Швидке зростання кількості медійної інформації, посилення механізмів управління нею та її розповсюдження.
4. Інтенсивність проникнення медіа в основні демократичні процеси.
5. Зростання значущості візуальної комунікації та інформації в усіх галузях.
6. Необхідність навчання школярів/студентів з орієнтацією на відповідність сучасним вимогам.
7. Національні та міжнародні процеси приватизації інформації, що пришвидшуються.
8. «Пожовтіння» масмедіа та зниження загального рівня медійної продукції, що, як зворотну реакцію, викликає до життя потребу в освітніх технологіях в галузі масмедіа [5].
Медіаграмотність передбачає, як:
- аналізувати, критично осмислювати і створювати медіа тексти (медіатекст – повідомлення будь-якого медійного виду і жанру);
- визначати джерела медіатекстів, їхні політичні, соціальні, комерційні, культурні інтереси й контекст;
- інтерпретувати медіатексти й цінності, що несуть у собі медіа;
- добирати відповідні медіа для створення та розповсюдження власних медіатекстів і залучення зацікавленої в них аудиторії;
- уможливлювати вільний доступ до медіа для споживання та виробництва власної медіа продукції [1, с. 12].
Відповідно до реалій сьогодення Концепцією «Нова українська школа» проголошено, що однією з ключових компетентностей, які формуються у процесі навчання стає інформаційно-цифрова. Вона передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, робота з базами даних, навички безпеки в інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо) [3, с. 15].
Одним із засобів формування медіаграмотності молодших школярів є розвиток критичного мислення. Як відомо критичне мислення це - усвідомлена розумова діяльність людини, яка передбачає «здатність спостерігати, інтерпретувати, аналізувати, вилучати, додавати, оцінювати і пояснювати», і на останок робити власні висновки і формувати власні узагальнення та судження [4].
Пропонуємо вправи для молодших школярів з формування медіаграмотності. Наприклад,
Вправа «Вірю, не вірю?».
Хід вправи.
Вибрати і продовжити три фрази:
«Мій улюблений мультиплікаційний герой…»
«Найбільше мене вразило оповідання про…»
«Я ніколи не…»
«Я мрію зробити…»
«Коли я стану дорослим…»
«Коли я вмикаю планшет, то…». Одна з фраз має бути не правдивою інформацією про вас.
Ефективність вправи полягає у визначенні неправдивої інформації людьми та масмедіа. Дає можливість проаналізувати небезпечний вплив інформації.
Вправа «Створення фейкового акаунту (боту)».
Хід вправи.
Учні діляться на групи та створюють фейковий акаунт у соцмережах, відправляють запити на дружбу.
Ефективність. Вправа дає можливість визначити вплив інформації на людину, підвищує грамотність учнів. Школярі досліджують відмінності між справжніми акаунтами реальних людей та ботів, які створені для інформаційного впливу на суспільну свідомість на просторах соціальних мереж. Дає можливість учителеві ознайомити учнів із технологіями маніпулювання масами та проаналізувати техніки, які застосовують автори медіа для налагодження зв’язку з споживачем для переконання.
Вправа «Моя медіа активність».
Учні записують свою медіа активність протягом доби. Потім у процентному відношенні визначають скільки часу вони витрачають на використання різних типів медіа.
Ефективність. Школярі усвідомлюють на що вони витрачають свій вільний час і які альтернативні види активності у них можуть бути. Разом з учителем визначають ознаки інформаційного перенавантаження та формують правила медіагігієни.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Батьки, діти та медіа: путівник із батьківського посередництва / О. Волошенюк, О. Мокрогуз; За ред. В. Іванова, О. Волошенюк. К.: ЦВП, АУП, 2017. 79 с.
2. Концепція впровадження медіосвіти в Україні. URL: http://lobtim.ucoz.ua/Mediaosvita/001_konsepsiavprovadzennamediaosvity.doc.pdf (10.08.2019)
3. Концепція Нової української школи (схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року». URL: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ua-sch-2016/konczepcziya.html. (дата звернення 30.04.2019).
4. Медіаграмотність на уроках суспільних дисциплін: посібник для вчителя / За ред. В. Іванова, О. Волошенюк, О. Мокрогуза К.: Центр вільної преси, Академія української преси, 2016. 201 с.
5. Ліщун О. Д. Медійна компетентність на заняттях соціально-реабілітаційних гуртків професійно-технічних навчальних закладів. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: збірник наукових праць. Київ-Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2018. Вип. 52. 465 с.