ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Жарун Тетяна

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Науковий керівник: д. п. н., доцент Кучай О. В.

Навчальна діяльність має визначену структуру. Її компонентами є: 1) навчальні ситуації (чи задачі), 2) навчальні дії, 3) контроль, 4) оцінка.

Навчальні ситуації характеризуються деякими особливостями. 

По-перше, тут школярі засвоюють загальні способи виділення властивостей чи понять, розв’язання деякого класу конкретно-практичних задач. (Виділення властивостей поняття виступає як особливий тип розв’язання конкретних задач, тому в наступному мова буде йти тільки про розв’язання задач.).

По-друге, відтворення зразків цих способів виступає як основна мета навчальної роботи. Конкретно-практичні задачі мають безпосередній життєвий зміст, і їхнє розв’язання приводить до настільки ж життєво значимих результатів. До таких задач можна віднести письмо під диктування (потрібна орфографічна правильність письма), пошук відповідей в арифметичній текстовій задачі (необхідні розрахунки, що відповідають якої-небудь ситуації виробництва), виконання виробу з паперу (потрібна коробочка для ялинкових прикрас) і т.д. Подібні різноманітні задачі можна навчитися розв’язувати шляхом тривалої роботи над кожною окремою задачею з тієї чи іншої області (граматичної, математичної). При цьому будуть поступово накопичуватися відомості про прийоми орієнтування в умовах таких задач. Однак всередині навчальних ситуацій уміння розв’язувати конкретно-практичні задачі засвоюється інакше. Насамперед, викладач ставить молодшого школяра перед такими обставинами, коли необхідно шукати загальний спосіб розв’язання всіх конкретно-практичних задач даного класу. Потім під керівництвом учителя діти знаходять і формують цей спосіб. Відтворення його окремих операцій і засвоєння системи умов по застосуванню цього способу - наступний етап роботи школярів. Згодом, зустрічаючись з відповідними конкретно-практичними задачами, діти одразу застосовують засвоєний загальний спосіб їхнього розв’язання, виявляючи уміння, попередньо, сформоване в умовах навчальної ситуації.

Дійсно, листу під диктування передує робота, у ході якої діти вивчають склад слів і закономірності сполучення в них букв, формулюють загальні вимоги до правопису. Розв’язанню текстових задач з арифметики передує вивчення загальних властивостей і залежностей величин, прийомів їхнього виявлення в тексті і способів їхнього зображення за допомогою арифметичних дій.

В усіх цих випадках діти працюють у системі навчальних ситуацій, в яких вони одержують, з одного боку, мотив засвоєння даного матеріалу (навіщо потрібно вивчати склад слів чи залежності величин), з іншого боку - зразок загальних способів розв’язання конкретних задач даного класу. Відтворення зразків цих спеціально виділених загальних способів характеризує навчальну роботу на відміну від інших видів засвоєння. Така робота передує розв’язанню конкретно-практичних задач і практичному застосуванню понять. Якщо ж діти опановують цими способами в самому процесі розв’язання задач, то подібне засвоєння не здобуває форми власне навчальної діяльності і протікає за іншими закономірностями.

Робота дітей у навчальних ситуаціях складається з дій різного типу. Особливе місце серед них займають навчальні дії. За допомогою їх школярі відтворюють і засвоюють зразки загальних способів розв’язання задач і загальні прийоми визначення умов їхнього застосування. Ці дії можуть виконуватися як у предметному, так і в розумовому плані. Їхній склад неоднорідний. Одні навчальні дії характерні для засвоєння будь-якого навчального матеріалу, інші - для роботи всередині даного навчального предмета, треті - для відтворення лише окремих часткових зразків. Так, дії, що дозволяють учням зображати задані зразки, застосовуються при вивченні будь-якого матеріалу кожного предмета. У залежності від досліджуваного об’єкта таке зображення може бути графічним (схеми, формули), предметно-просторовим (об’ємні моделі), словесно-описовим і т.д. Значеннєве перегрупування матеріалу, значеннєве виділення його опорних пунктів, складання його логічної схеми і плану - це навчальні дії, найбільш адекватні для засвоєння матеріалів описового характеру.

Особливі навчальні дії відповідають засвоєнню кожного фундаментального поняття того чи іншого навчального предмета.

Як встановлено в спеціальному дослідженні, для повноцінного засвоєння математичних понять про побудову площинної фігури, наприклад, прямокутника, школярі повинні виконати ряд навчальних дій: 1) вибрати відрізки, які відповідають умовам прямокутника (попарно рівні); 2) визначити кути, під якими треба поєднувати відрізки; 3) визначити тип лінії, що визначає прямокутник; 4) визначити основу прямокутника; 4) визначити порядок побудови і т.д. На перших етапах вивчення мате6матики особливо важливі дії виміру і порівняння. 

У процесі викладання вчителю необхідно чітко представляти собі всю сукупність як загальних, так і часткових навчальних дій, при виконанні яких діти повноцінно засвоюють ті чи інші поняття чи способи розв’язання задач, ті чи інші розділи навчального предмета. У молодших школярів потрібно спеціально і наполегливо формувати систему необхідних навчальних дій. Без них засвоєння матеріалу буде відбуватися поза межами навчальної діяльності, а це значить - формально, шляхом завчання чисто словесних характеристик понять чи прийомів розв’язання задач.

Повноцінна робота в навчальних ситуаціях вимагає виконання ще одного типу дії - дії контролю. Дитина повинна співвіднести свої навчальні дії і їхні результати з заданими зразками, зв’язати якість цих результатів з рівнем і повнотою виконаних навчальних дій. Завдяки контролю школяр може свідомо установити залежність між слабким чи зовсім поганим відтворенням зразка і недоліками власних навчальних дій. Усунення цих недоліків (введення нових дій, більш ретельне їхнє виконання і т.д.) дозволяє поліпшити результати засвоєння і довести їх до необхідних норм. Спочатку основна роль в організації контролю належить учителю. Поступово діти починають самостійно співвідносити результати своїх дій зі зразком, знаходити причини можливих розбіжностей і усувати їх, змінюючи навчальні дії.

 

Please publish modules in offcanvas position.