Закаріна Катерина
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: д. п. н., професор Кучеренко І. А.
Сучасна мовна освіта, концепція «Нова українська школа» спрямовані на формування комунікативної компетентності особистості, розвиток мовної і духовної культури учня як майбутнього громадянина України, повноправного члена європейської та світової спільноти. Важливою умовою модернізації освітнього процесу навчання є створення високодуховного середовища, формування в молодого покоління високої моральної культури. Це зумовлює переорієнтації чинної системи навчання з прагматичної на духовну, національно-патріотичну, пріоритетним напрямом якої є розвиток мовної особистості дитини-школяра, формування в нього стійких моральних якостей, потреб, почуттів, звичок, поведінки на основі засвоєння загальнолюдських моральних норм і принципів. Реформування загальної системи освіти, зокрема і початкової школи, виявляється не тільки в накопиченні навчальної інформації, а у засвоєнні культурно-історичного досвіду людства загалом і українського народу зокрема.
Питання морального виховання та моральної поведінки належать до тих, які нині є надзвичайно актуальними в педагогіки та психології. Це пов’язано з кардинальними змінами життя суспільства в цілому, зміною пріоритетів, пошуком нових ідей та ціннісних засад. У кожного народу, в кожну епоху є своя власна мораль.
Моральне виховання – цілеспрямований процес формування моральної свідомості, моральних почуттів, вироблення навичок і звичок моральної поведінки; здійснюється на національному ґрунті шляхом засвоєння національних норм, традицій, багатої духовної культури народу, тих моральних норм, якостей, які є регуляторами взаємовідносин у суспільстві, узгодження дій і вчинків людей. Завдання морального виховання – формування моральних понять, суджень, почуттів, навичок, звичок поведінки, які відповідають існуючим суспільним нормам. Основою морального виховання є загальнолюдські цінності, загальновизнані моральні норми, вироблені людьми.
Проблема морального виховання має давнє історичне коріння. Різні аспекти морального виховання знаходимо в історичних літературних пам’ятках (книга «Приповісті Соломонові», у вірші Дем’яна Наливайка з книги «Ліки на оспалий умисел людський», твори С. Полоцького («Обід душевний», «Вечеря душевна»).
Серед ідеалів козацької педагогіки є виховання вільної, незламної в своїх прагненнях людини, яка повинна, спираючись на вітчизняні традиції громадського та політичного життя, розвивати рідну культуру, економіку, будувати незалежну державу. Важливе місце в духовному житті молоді козацька педагогіка відводила неписаним законам, що складали кодекси лицарської честі, звитяги. Кодекс лицарської честі містив такі якості особистості: готовність захищати слабших, турбота про молодших, відстоювання повної свободи, незалежності особистості, народу, держави; шляхетне ставлення до дівчини, жінки, бабусі; непохитна відданість ідеям, принципам народної моралі, духовності (правдивість, справедливість, працьовитість, скромність); турбота про розвиток національних традицій, звичаїв та обрядів, дбайливе ставлення до рідної природи, землі; вміння скрізь і всюди чинити благородно, шляхетно; виявляти лицарські чесноти; турбота про розвиток національних традицій, звичаїв, обрядів. Ідеї козацької педагогіки мали вплив на формування особистості, молодь, вихована на основі законів лицарської честі, була високодуховна [1].
Найкращі приклади морального виховання знаходимо і в творах В. Сухомлинського «Серце віддаю дітям», «Як виховати справжню людину». Видатний педагог зазначав, що дитина є дзеркалом морального життя батьків, а найцінніша моральна риса, що передається дітям – душевна доброта матері і батька, вміння робити людям добро [2].
Моральні норми − це гуманізм і демократизм, що виявляються в ідеалі вільної людини, здатної до чесної співпраці, з високорозвиненим почуттям власної гідності і такої ж поваги до гідності іншої людини: любов до батьків, Вітчизни, рідної мови; правдивість і справедливість, працьовитість і скромність; готовність захищати слабших, турбуватися про молодших, шляхетне ставлення до дівчини, жінки, матері, бабусі; вміння скрізь і всюди діяти благородно, шляхетно, виявляти інші чесноти.
Процес засвоєння молодшими школярами морально-етичних норм проходить складний шлях від усвідомлення понять морально-етичної спрямованості, формування морально-етичних суджень, переконань, вироблення оцінки до моральної свідомості. Морально-етичні судження молодших школярів – це власні висловлювання, що містять слова морально-етичної спрямованості, включають оцінку поведінки та вчинків літературних персонажів, однолітків, власну, визначення мотивів поведінки, відображають оцінку власного ставлення до подій і героїв.
Основними чинниками формування моральної поведінки є: національна система виховання, батьки, педагоги, емоції. Національна система виховання забезпечує глибоке осмислення кожним учнем народних моральних та етичних положень. Народна мораль найкраще засвоюється у процесі безпосереднього включення дітей у працю, побут, виконання традицій, звичаїв, обрядів. Мораль народу (совість, правдивість, гідність, справедливість, чесність тощо) проймає всі грані життя, вона є його сутністю.
Для формування морально-етичних суджень молодших школярів на уроках рідної (української) мови необхідно визначити ефективні педагогічні умови, що сприятимуть навчально-виховному процесу в аспекті розвитку в учнів умінь створювати власні висловлювання на морально-етичні теми, в яких школярі сформулюють власну думку і зможуть обґрунтувати її.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Медвідь Л.А. Українська козацька педагогіка // Початкова школа. – 1996. – №10. – С.58-60.
2. Сухомлинський В.О. Вибрані твори у 5 т. – К.: Рад. школа, 1977. – Т.3. – 670с.; Т. 5. – 162с.