Лясота Ірина
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: д.п.н., доцент Кучай О. В.
Для того, щоб правильно організувати навчально-виховний процес, який би збуджував думку школяра, викликав задоволення від подолання труднощів, сприяв ствердження особистості дитини в системі колективних взаємин, необхідно забезпечити максимальну відповідність змісту програмового матеріалу формуванню цілісних знань, розумовому розвитку учнів.
Зміст навчального матеріалу в І – ІV класах, як відомо, визначається програмою і підручниками. І тому, ми проаналізували програму для початкових класів і виділили основні знання і уміння з окремих предметів, якими мають оволодіти учні.
Так, з математики, на кінець навчання в 4-му класі учні повинні знати:
• назви і послідовність натуральних чисел від 1 до мільйона, місце нуля в розширеному ряді, десятковий склад чисел;
• назви і позначення одиниць важливих величин – довжини (км, м, дм, см, мм), маси (кг, г), площі (м2, дм2, см2), швидкості (км/год, м/с), часу (год, хв, с);
• відношення між одиницями довжини (маси, часу);
• напам’ять таблицю додавання (одноцифрових чисел) і відповідні табличні випадки віднімання;
• таблицю множення одноцифорових чисел і відповідні табличні випадки ділення;
• порядок виконання дій у складених виразах.
А також учні повинні вміти:
• читати, записувати і порівнювати числа в межах мільйона;
• називати компоненти арифметичних дій і читати найпростіші числові вирази (сума, різниця, добуток, частка);
• виконувати усні обчислення в межах 100 і найпростіші обчислення в межах 1000;
• виконувати письмові обчислення: додавання і віднімання, множення і ділення на одноцифрові і двоцифові числа;
• знаходити значення виразів на дві і три дії;
• розв’язувати прості текстові арифметичні задачі, які розкривають зміст кожної дії і зміст відношень менше на, більше на, менше у, більше у;
• розв’язувати вказані в програмі складені задачі, зокрема ті, для розв’язування яких потрібно використовувати знання залежностей між важливими величинами (швидкість, час і відстань при рівномірному прямолінійному русі; ціною, кількістю і вартістю товару; площею прямокутника і довжинами суміжних сторін);
• розпізнавати і зображати (на папері в клітинку за допомогою циркуля і лінійки) простіші геометричні фігури (точка, відрізок, ламана, коло, круг, многокутник);
• вимірювати довжину відрізка, довжину ламаної;
• креслити відрізок заданої довжини;
• обчислювати периметр і площу прямокутника.
Як передбачено програмою викладання математики в початкових класах, не можливе без пошуків нових шляхів активізації навчально-виховної діяльності учнів. Учні мають не лише засвоїти визначену програмою систему знань з математики, а й навчитися спостерігати об’єкти, явища, процеси, порівнювати їх, виявляти взаємозв’язок між математичними поняттями, діями, величинами та їх відношеннями, навчитися міркувати, обґрунтовувати свої висновки, користуватися математичною мовою. Але не сухою і схоластичною, а цікавою і зрозумілою для дітей. Засвоєння основ математики у початкових класах, вимагає великого розумового напруження, високого ступеня абстрагування й узагальнення, активності думки.
Розглянемо на прикладі завдання, що використовуються під час навчального процесу в школі для дітей 2 (3) класу. І визначимо, які знання і уміння повинні застосовувати учні при розв’язані цих завдань.
Вирази.
50 – 5 х 5 17+14 (18+27) : 3
8 : 2 х 6 31 – 6 (16+36) : 4
Задача.
Перший відрізок довжиною 15 см, а другий на 7 см менше. Яку довжину має другий відрізок? Накресли його в зошиті.
Таким чином, для розв’язання виразів учні повинні застосовувати знання таблиці множення і відповідні табличні випадки, ділення, знання про порядок виконання дій у складених виразах, а також уміння записувати числа, виконувати письмові обчислення, знаходити значення виразів на 2 і 3 дії.
Для розв’язання задачі учні повинні застосовувати знання назв, і позначень величин; вміти виконувати письмові обчислення, розв’язувати прості текстові арифметичні задачі, які розкривають зміст кожної дії і зміст відношень менше на, більше на, менше у, більше у, креслити відрізок заданої довжини.
З цих, вище наведених прикладів, бачимо, що не можливо виконати будь-яке з цих завдань, якщо дитина не оволоділа хоча б одним із вказаних компонентів знань і умінь.
Тому багатьом учням математика здається нелегкою і малозрозумілою, і діти не рідко намагаються запам’ятати правила, не розуміючи їх. В зв’язку з цим згасає інтерес до предмета.
Отже, вчителю важливо застосовувати такі методичні прийоми та форми роботи, які б збуджували думку школярів, підводили їх до самостійної роботи, до формування цілісних знань, викликали інтерес до вивчення предмету.
В умовах оновленої національної школи особливого значення набуває формування в учнів у процесі позакласної роботи пізнавальних інтересів, спрямованих на розширення й поглиблення цілісних знань. Поряд з пізнавальними завданнями в системі позакласної роботи розв’язуються й виховні. Виховати в молодших учнів любов до всього живого, навчити їх розуміти природу, бережливо ставитися до неї – завдання важливе й відповідальне. Виконати його, обмежуючись уроками природознавства, неможливо. Резерв часу і додатковий матеріал для цього дають позакласні заняття.