Мазуренко Тетяна
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: к.п.н., доцент Побірченко О. М.
Важливим складником системи формування нового змісту освіти є чітке бачення результатів педагогічного партнерства «учень – вчитель», в основі якого відповідні цінності, зазначені в Концепції Нової української школи, що, в свою чергу, рекомендовані Європейським парламентом та Радою Європи, і містять 24 риси і чесноти, що їх визнали пріоритетними понад 50 країн світу. Це: креативність, цікавість, критичне мислення, любов до навчання, мудрість, відвага, наполегливість, чесність, енергійність, любов, доброта, соціальний і емоційний інтелект, співпраця, справедливість, лідерство, вміння пробачати, скромність, розсудливість, самоконтроль, поціновування краси, вдячність, оптимізм, гумор і віра (концепція Нової української школи). [3, С. 55].
Проблеми перебудови нашого суспільства нерозривно пов’язані з вирішенням завдань формування творчої особистості. Адже саме така особистість є справжнім творцем історії, оскільки весь шлях, який пройдено людством, – це безперервний процес творіння. Творчість дає людині можливість актуалізувати свої потреби, інтереси, здібності, знаходити форми прояву індивідуальної активності. Творче самовираження сприяє усвідомленню особистісної ваги, емоційному розкріпаченню, зростанню впевненості у собі. У зв’язку з цим все більшої теоретичної і практичної значущості набуває залучення учнів до творчої діяльності, створення необхідних умов для формування креативної особистості.
Як і будь-яку позитивну властивість, креативність важливо формувати якомога раніше. Найбільш сприятливим періодом для цього, на думку дослідників, є молодший шкільний вік, коли спонтанна творчість дошкільного віку поєднується зі швидко зростаючим інтелектом, абстрактним мисленням, логічністю.
Наразі значно підвищився інтерес дослідників до проблеми естетичного розвитку особистості, загалом, і творчої діяльності, зокрема. У зв’язку з цим все більшої теоретичної і практичної значущості набувають проблеми створення сприятливого освітнього середовища для розвитку креативності учнів різного віку шляхом їх залучення до творчої діяльності.
Метою естетичного виховання є: формування гармонійно розвиненої, творчо активної особистості з високим рівнем національної самосвідомості та культури, розвиненим почуттям прекрасного, усталеними естетичними смаками. Готовність до творчої діяльності у різних видах професійного і самодіяльного мистецтва, здатність керуватися естетичними принципами у житті та побуті складає основу мети естетичного розвитку особистості молодої людини.
Креативність особистості розглядають як підсистему естетичного виховання у загальній системі виховання.
Віковими особливостями молодшого школяра є глибока емоційність, чуйність та чутливість. Впливаючи на розвиток пізнавальних, естетичних, комунікативних здібностей, мистецтво активізує творчий потенціал особистості, формуючи загальну універсальну здатність до творчої діяльності у будь-якій сфері життя суспільства.
На відміну від інших сфер суспільної свідомості і діяльності (науки, політики, економіки, моралі тощо), мистецтво задовольняє унікальні потреби людини – сприйняття навколишньої дійсності в розвинутих формах людської чуттєвості. Ця потреба є фундаментом, на якому будується естетична культура особистості [1, с. 21].
Мистецька освітня галузь потенційно містить широкі можливості для формування креативності молодших школярів. За своєю суттю їхня мистецька діяльність, зокрема, зображувальна є продуктивною. Тобто діти мають змогу передавати у художній формі свої враження від навколишнього світу, вносячи елементи індивідуального бачення.
У педагогічній практиці на уроках образотворчого мистецтва використовується широке коло засобів, які сприяють художньому вихованню людини, формуванню і розвитку креативності особистості.
Наприклад, одним з найефективніших засобів формування креативності молодшого школяра є звернення до їх життєвого досвіду, до попередньо набутих знань. Використовуючи при цьому такі методи як «Ланцюжок», «Пінг-понг», побудова асоціативного куща, «Так– ні», використання сигнальних карток.
Практика засвідчує, що ефективними на уроках малювання є такі методи і прийоми, як: «Заморочки з бочки», «Незакінчене речення», «Ромашка», «Знайди пару», «Склади пазл», «Кошик знань», «Неправильний малюнок», «Мистецький пінг-понг», «Мікрофон». Учням подобається розв’язувати різноманітні кросворди та ребуси. Захоплюючими для дітей молодшого шкільного віку є турніри-вікторини, КВК, психомалювання, де учні під музику малюють олівцем із закритими очима, передаючи враження від мелодії, а після прослухування музики, учні розплющують очі та доопрацьовують малюнок кольором.
Досвідчені педагоги з метою рефлексії радять практикувати метод «Вишиванка», де учні за допомогою кольорів визначають результативність творчої діяльності та ефективність методів і прийомів роботи на уроці. Аналіз різнобарвної картини надає вчителеві можливості проаналізувати настрій учнів та психологічний мікроклімат уроку [4, с. 122].
Перед виконанням натюрморту можна запропонувати дітям гру «Чарівна торбинка». Опис гри: беремо невеличку торбинку, складаємо туди овочі та фрукти, які відрізняються формою й розмірами. Учитель пропонує комусь із дітей, не заглядаючи до торбинки, взяти якийсь предмет, назвати його й показати іншим дітям. Додатково можна запропонувати вилучити зайве з торбинки (м’ячик, клубок ниток тощо) [5].
У процесі оволодіння новими техніками малювання (плямографія, аерографія, монотипія тощо), пропонується використовувати вправу «Крісло автора». Опис вправи: учень, який хоче презентувати свій малюнок чи нову техніку виконання, яку він використав у роботі, сідає на стілець біля дошки перед класом і знайомить з особливостями технічного виконання свого витвору. Наприклад: техніка виконання малюнка на яєчній шкаралупі [2].
Для розвитку креативності дітей, їх мовлення та фантазії радять використовувати кросворди, опис картини за допомогою опорних слів, анаграми. Наприклад, при вивченні теми «Птахи» можна запропонувати такі анаграми – переставити букви й прочитати назви птахів: біледь (лебідь), раліжув (журавлі), пашки (шпаки) тощо.
Ці та подібні вправи сприяють вихованню креативної особистості, формують у дітей знання та уявлення про образотворче мистецтво й роль художнього образу в мистецтві, розвивають навички його сприймання та емоційно-естетичної оцінки, виховують культуру почуттів.
Ураховуючи специфіку молодшого шкільного віку пропонується застосовувати систему пошукових методів, яка передбачає застосування творчих завдань щодо створення молодшими школярами художніх образів. Для оволодіння новими знаннями слід використовувати методи й завдання, спрямовані на стимулювання навчальної діяльності учнів. Такими методами є гра (художня, пізнавальна), яка створює сприятливий для засвоєння знань настрій, заохочує до навчання, метод створення ситуацій інтересу до оволодіння знаннями, тобто використання цікавих пригод, гумористичних уривків, випадковостей, життєвих несподіванок, метод опори на життєвий досвід, тобто використовуються повсякденні спостереження дітей (факти, явища, події).
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Демченко І. І., Пічкур М. О. Близнюк Т. О. Творчий розвиток учнів початкової школи засобами образотворчого мистецтва: монографія. К.: Оміда, 2009. 218 с.
2. Калініна Т. В. Перші успіхи у малюванні. К.: Шкільний світ, 2006. 111 с.
3. Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н. М. К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. 206 с.
4. Обертас Т. С. Розвиток творчих здібностей молодших школярів засобами образотворчого мистецтва. Таврійський вісник освіти. 2014. № 1(45). Ч. ІІ. С. 120-125.
5. Трач С. К. Уроки образотворчого мистецтва у 2 класі. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003. 95 с