Маковецька Віталія
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: д.п.н., професор Кучеренко І. А.
Завдання початкового курсу навчання української мови – розвинути в учнів свідоме, осмислене сприймання і ставлення до лінгвістичних одиниць та мовних фактів, навчити молодших школярів орієнтуватись у мовних структурах; сформувати уявлення з фонетики, лексики, словотвору, граматики (морфології та синтаксису), правопису.
Мовний розбір – це метод навчання, що реалізується шляхом аналізу мовних одиниць та їх характеристики з метою докладного вивчення і систематизації здобутих знань. Об’єктом мовного аналізу можуть бути одиниці й елементи мовної структури всіх рівнів: звук, морфема, лексема, слово як граматична одиниця, словосполучення, речення, а також різні аспекти їх вивчення.
Мовний розбір (аналіз) здійснюється в початкових класах у таких різновидах: звуковий, звуко-буквений, морфологічний (визначення будови слова; розбір частин мови, визначення граматичної форми – рід, число, відмінок, час, особа) і синтаксичний. Усі види мовного аналізу належать до активних методичних приймів, що пов’язують теорію з практикою.
У процесі застосування цього методу навчання під час вивчення української мови в молодших школярів формуються вміння визначати наголошений склад, встановлю¬вати послідовність усіх звуків у слові і на цій основі будувати звуко-складові графічні моделі слів, аналізувати фонеми і букви іу словах, розбирати слово за будовою, робити мовний розбір слова як частини мови, виділяти речення з мовного по¬току, аналізувати їх за кількістю слів, будувати графіч¬ні моделі речень, виділяти з речень окремі слова тощо. Під час виконання мовного розбору конкретизуються лінгвістичні поняття й правила; здійснюється порівняння мовних фактів, знаходження спільного й відмінного, узагальнення, що, безперечно, позитивно впливає на розвиток логічного мислення учнів і формування вмінь свідомо користуватися граматичними формами у власному висловлюванні.
Фонетичний розбір слова у початковій школі здійснюється у таких видах – звуковий, звуко-буквений і фонетико-орфоепічний. Об’єктом мовного фонетичного розбору є слово, сприйняте на слух, або записане графічно.
Звуковий розбір передбачає аналіз тільки звукового складу лексеми. У методиці навчання української мови пропонується план проведення звукового та звуко-буквеного аналізу слів.
1. Вимов слово по складах. Склади звукову модель слова.
2. Назви в ньому кількість складів, визнач наголошений склад.
3. Вимов послідовно звуки, з яких складається слово.
4. Назви голосні і приголосні, приголосні м’які і тверді (у разі потреби – дзвінкі і глухі).
5. Запиши слово, називаючи букви, якими позначають звуки в слові, указуючи на особливість уживання [1, с. 274–275].
М. Вашуленко наголошує, що «повний звуко-буквений аналіз доцільно використовувати лише на етапі, коли в учнів формується усвідомлення співвідношень між звуком і буквою [1].
Звуко-буквений аналіз спрямований на характеристику звуків і позначення їх буквами на письмі.
Алгоритм звуко-буквеного аналізу слова
1. Вимова слова, позначення звуків у фонетичній транскрипції.
2. Поділ слова на склади, визначення наголошеного складу.
3.Виокремлення кожного звуку і позначення буквою.
4. Визначення кількості звуків і букв, з’ясування невідповідності між ними, якщо вони є.
Звуко-буквений аналіз дає можливість зіставляти вимову звуків з позначенням їх на письмі, викликає в молодших школярів зорові і слухові уявлення.
Фонетико-орфоепічний розбір дисциплінує увагу та загострює мовне чуття молодших школярів, привчає їх правильно артикулювати фонеми, виділяти звуки почутого слова, характеризувати їх вимову, утворення, роботу органів мовлення.
Схема фонетико-орфоепічного розбору
1. Виразно повтори почуте слово.
2. Вимовляй звук і звертай увагу на правильну артикуляцію (наприклад, у слові ґанок звук проривний, при вимові якого задня частина язика піднімається до піднебіння).
3. Охарактеризуй звуки у слові.
4. Тренуйся у правильній вимові кілька разів.
Фонетичний розбір сприяє засвоєнню учнями мовних норм української літературної мови, закріпленню, поглибленню, систематизації, узагальненню знань і вмінь із фонетики, розвиває мовну компетентність учнів.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Вашулеко М.С. Методика навчання української мови в початковій школі: навчально-методичний посібник / За наук. ред. М.С. Вашуленка. – К.: Літера ЛТД, 2011. – 364 с.
2. Лавренова М. Види мовного розбору у початкових класах / М. Лавренова / Початкова школа. – 2015. – №12. – С. 6–10.