Овчарук Оксана
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: д. п. н., доцент Кучай О. В.
Як ми вже відмічали, принцип доступності є тим комплексом, який забезпечує спроможність учнів засвоювати навчальний матеріал. Сам по собі принцип доступності у чистому вигляді не існує. Він об’єднує в собі низку інших принципів і сам через них реалізується.
Матеріал стає більш доступним, якщо в учнів сформувалась система асоціацій, зв’язків між новим і старим. Він і засвоюється краще, якщо над ним працюють систематично. Мозок працює ефективніше, якщо отримує навантаження невеликими порціями, але систематично. Одними з найголовніших вимог до систематичності у навчанні молодших школярів є:
- бачити початкове джерело навчальних знань, щоб учень в системі навчального матеріалу міг уявити реальні відношення, зв’язки предметів і явищ;
- добре розуміти систему знань в науці, яка лежить в основі шкільного навчального матеріалу, бачити відмінності змісту предмета і послідовності його вивчення;
- знайти систему вивчення програмного матеріалу, яка б найбільш відповідала віковим особливостям дітей молодшого шкільного віку;
- система навчання на кожному уроці повинна бути продуктивною, що виражається у глибокому розумінні програмного матеріалу, у формуванні логічних операцій і форм мислення, розвитку уваги, пам’яті, уявлення, вихованні рис характеру, які б сприяли подоланню труднощів у навчанні.
На кожному уроці необхідне поступове використання системи знань, яка б включала спеціальні вправи, які б готували учня до вивчення наступного матеріалу.
Система роботи дозволяє учням за короткий час оволодіти значним обсягом знань. Оптимізація кожного уроку цілеспрямовано здійснює багатопланову систематизацію знань і умінь учнів. Поступове здійснення систематизації – необхідна умова формування знань, які творчо використовуються в різних ситуаціях.
Узагальнення знань, в свою чергу, природним шляхом передбачає їх систематизацію.
Для шкільного курсу математики характерним є те, що багато понять не вводяться одразу у повному об’ємі і змісті. Зміст і об’єм таких понять розширюється і збагачується поступово з розвитком навчального курсу. Наприклад, при вивченні поняття дробу на першому етапі вводиться як одна якась частка від цілого. Дробова риска не розглядається як ділення. І лише згодом це поняття переростає у поняття дробу і наповнюється повним змістом.
У формуванні вмінь збагачувати і систематизувати навчальний матеріал визначаються такі напрямки:
- ознайомлення учнів зі змістом понять, узагальнення значень у пізнавальному процесі;
- побудова дидактичної мети – навчитися узагальнювати навчальну інформацію, усвідомлення цієї мети учнями;
- ознайомлення з видами узагальнень, з розумовими операціями, що лежать в їх основі, робота учнів по засвоєнню прийомів узагальнення;
- організація роботи по узагальненню і систематизації навчального матеріалу на уроках математики.
Узагальнення відбувається у порівнянні, за допомогою виділення схожих та відмінних властивостей, їх класифікації та систематизації. Наприклад, при вивченні теми «Розподільний закон множення відносно додавання» ми побудували роботу так:
на дошці записані приклади:
5·(3 + 8) = 12·3 + 12·6 =
(11 + 4) ·2 = 5·3 + 5·8 =
12·(3 + 6) = 11·2 + 4·2 =
- Діти, обчисліть ці приклади. Порівняйте приклади, що стоять зліва з тими, що написані справа. Встановіть, чим вони схожі і чим різняться. Зробіть перший висновок, між якими виразами можна поставити знак рівності? Узагальніть висновок і сформулюйте правило множення суми на число. Чи співпадає воно з правилом множення числа на суму?
Виконавши дії, учні отримали результати:
5·(3 + 8) = 55 12·3 + 12·6 = 108
(11 + 4) ·2 =30 5·3 + 5·8 = 55
12·(3 + 6) = 108 11·2 + 4·2 = 30.
Порівнявши результати, діти виконують другу настанову вчителя – прирівнюють вирази:
5·(3 + 8) = 5·3 + 5·8
(11 + 4) ·2 = 11·2 + 4·2
12·(3 + 6) = 12·3 + 12·6
Виконуючи наступний крок порівняння щодо виконання дій, учні формулюють частковий висновок, що в даних прикладах, щоб помножити число на суму, треба це число помножити на кожний доданок і результати додати. Аналогічний смисл формулювання і у випадку множення суми на число.
Далі вчитель пропонує відповісти учням на запитання, це правило діє для будь-яких чисел, чи лише для окремих? Щоб перевірити це ми запропонували учням скласти свій будь-який приклад з іншими числами і перевірити його. Учні виконали завдання і отримали такий же висновок. Після чого записують висновок в узагальненій формі:
(а + b)·с = а·с + b·c
Виконуючи таку роботу, учні виконали комплекс пізнавальних дій: сприйняття робочого матеріалу (прикладів), усвідомлення мети роботи, усвідомлення програми роботи, виконали порівняння у часткових прикладах, встановили залежність і алгоритм перетворення, перевірили виконання його для інших чисел, зробили узагальнюючий висновок.
Виконання усіх цих дій проходить усвідомлено учнями, тому що вони самі є їх виконавцями. Усвідомленість підтримується систематичністю (опора на комутативний закон), наочністю (конкретний матеріал), мотивацією (отримання завдання для виконання), увагою (забезпечується мотивом). Тобто практично виконані усі умови принципу доступності. Тому є усі підстави стверджувати, що організація вивчення даного навчального матеріалу відповідає вимогам принципу доступності. Про це свідчать і результати роботи. Наша робота показала, що практично усі учні засвоїли даний матеріал, що говорить про правильну організацію експериментального навчання.