Осіпчук Валентина
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: к.п.н., доцент Лоюк О. В.
Експериментальна робота з формування навичок самоконтролю та самооцінювання на уроках математики здійснювалася у 3 етапи: констатувальний експеримент; формувальний експеримент; контрольний.
Мета констатувального етапу – виявити рівні сформованості навичок самоконтролю та самооцінювання у молодших школярів.
На основі змістових характеристик досліджуваного феномену виокремлено критерії та показники сформованості навичок самоконтролю та самооцінювання в учнів початкової школи: мотиваційно-орієнтувальний (мотивація до навчально-пізнавальної діяльності, здатність визначати цілі), організаційно-діяльнісний (пізнавальна активність, уміння оцінити стан виконаної роботи), емоційно-ціннісний (адекватна самооцінка, незалежність від думки оточуючих)[1].
Ґрунтуючись на виокремлених критеріях й показниках, схарактеризовано рівні сформованості самооцінювання та самоконтролю у молодших школярів: високий, середній, низький. З метою з’ясування стану сформованості навичок самооцінювання та самоконтролю учнів початкової школи проводився констатувальний експеримент, у якому взяли участь 35 учнів 3-х класів. До експериментальної групи включено 17 учнів 3-А класу, до контрольної – 18 учнів 3-Б класу.
Для визначення рівнів розвитку самооцінки та самоконтролю учнів початкової школи за кожним із критеріїв було розроблено та застосовано комплексну методику діагностування досліджуваного явища: 1) за мотиваційно-орієнтувальним критерієм – методика опитування «Я – учень»[3], 2) за організаційно-діяльнісним критерієм – діагностика стану виконаної роботи («Проба на увагу» П. Гальперіна та С. Кабильніцької); 3) за емоційно-ціннісним критерієм –діагностика рівня емоційно-ціннісного ставлення до себе (тест «Дерево» П. Уілсона)[2].
Формування мотивації учіння є однією з основних умов виховання та розвитку особистості, без неї неможливий розвиток потреби до саморозвитку, самоосвіти, самовдосконалення, а також формування навичок самооцінювання та самоконтролю. Тому проблема формування позитивної мотивації навчання школярів є актуальною для початкової школи, бо саме в цей час закладається основа бажання вчитися[4].
Аналіз одержаних результатів показав, що незначна кількість дітей здатна керуватися навчально-пізнавальними мотивами, самостійно визначати окремі цілі власної діяльності.
З метою діагностики стану виконаної роботи нами проведено з дітьми «Пробу на увагу» П. Гальперіна та С. Кабильніцької.
Для визначення рівнів прояву емоційно-ціннісного ставлення до себе учнів початкової школи ми використали тест «Дерево» П. Уілсона.
У ході дослідження ми констатували, що здатність до самооцінки як складової рефлексивного процесу сформована переважно на середньому рівні.
На основі теоретичного аналізу наукових праць, результатів констатувального етапу експерименту встановлено, що виникла необхідність обґрунтування та реалізації в практиці роботи початкової школи методики формування навичок самооцінювання та самоконтролю.
Після здійснення формувального етапу експерименту за участі учнів експериментальної групи, нами були проведені контрольні зрізи з метою виявлення змін у рівнях сформованості навичок самооцінювання та самоконтролю в учнів. Використосувався той же комплекс методик, що і на етапі констатувального експерименту.
Результати аналізу дозволяють стверджувати про покращення здатності учнів експериментальної групи самостійно працювати, знаходити помилки в своїй роботі та роботі однокласників, правильно реагувати на зауваження тощо. Спостерігається позитивна динаміка рівнів формування навичок контролю, спостерігалася незалежність мислення від стереотипів минулого досвіду. Результати формувального експерименту та їх порівняння з даними констатувального етапу дослідження дали змогу зафіксувати позитивну динаміку рівнів сформованості навичок самоконтролю та самооцінювання в учнів експериментальної групи, що свідчить про ефективність застосовуваного методичного інструментарію щодо формування навичок самоконтролю та самооцінювання у молодших школярів на уроках математики.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Лоюк О. В. Творче мислення молодшого школяра: сутність, структура, особливості прояву. Молодий вчений. Херсон: Видавничий дім «Гельветика», 2015. № 5(20), ч. 3.
2.Тест «Дерево» URL: https://fishki.net/1676088-test-derevo-s-chelovechkami.html (дата звернення 19.10. 2019 р.).
3. Анкета «Я – учень» URL: https://vseosvita.ua/library/anketa-a-ucen-49551.html (дата звернення 17.10. 2019 р.).
4. Співак Л. М. Діагностика і корекція «Я- концепції» молодших школярів з низьким рівнем навчальних досягнень: навч. посібн. 2-ге вид. К.: Каравелла, 2011.