Продан Юлія
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: д. п. н., доцент Кравчук О. В.
Проблема громадянського виховання підростаючого покоління становить значний інтерес для таких наук, як філософія, соціологія, психологія та педагогіка. Зміщення акцентів у суспільній свідомості обумовлює зміну вимог у педагогічній освіті. У вирішенні цієї проблеми на перший план висувається підготовка вчителя, який буде здатний реалізувати у своїй професійній діяльності основоположні ціннісні принципи виховної системи нового, демократичного суспільства.
Сучасні процеси відродження нації зумовлюють актуальність проблеми громадянського виховання підростаючого покоління. Становлення демократичного суспільства в Україні визначає розвиток громадянського виховання особистості. Формування особистісних рис громадянина України, гуманістичного світогляду є головною метою громадянського виховання, що зазначається в Конституції України, Національній доктрині розвитку освіти, Законі України «Про освіту», програмі «Основні орієнтири виховання учнів 1–12 класів загальноосвітніх навчальних закладів», Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності та інших державних нормативно-правових документах.
Одним із пріоритетних напрямків у Національній доктрині розвитку освіти України визначено проблему виховання підростаючого покоління, основною метою якого є виховання свідомого громадянина, патріота, формування в молоді високої культури міжнаціональних взаємовідносин, потреби та вміння жити в громадянському суспільстві.
Ґрунтовним документом із проблеми дослідження є Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності, в якій чітко визначено актуальність, сутність, підходи та принципи, мету й завдання, зміст і форми громадянського виховання, основні шляхи її реалізації тощо.
Метою виховання згідно з програмою визначено формування морально-духовної, життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім’янин і професіонал. Виховна робота з учнями загальноосвітніх шкіл ґрунтується на таких основних принципах: національної спрямованості, культуровідповідності, цілісності, акмеологічний принцип, принцип суб’єкт-суб’єктної взаємодії, принцип адекватності виховання до психологічних умов розвитку особистості, принцип особистісної орієнтації, принцип превентивності, принцип технологізації.
Отже, зміст виховання в сучасному суспільстві являє собою систему загальнокультурних і національних цінностей, що відображають ставлення особистості до суспільства й держави, природи, мистецтва, самої себе. У свою чергу ціннісне ставлення особистості до суспільства й держави передбачає формування почуття патріотизму, національної самосвідомості, правосвідомості, політичної культури та культури міжетнічних відносин. Саме тому найважливішою вимогою до створення виховного простору є залучення дітей до розв’язання суспільно значущих і особистісних життєвих проблем, уможливлення набуття досвіду громадянської поведінки.
Традиційним українським ідеалом людини вважається «здорова, культурна, щаслива людина з багатогранними знаннями та високими духовно-моральними й інтелектуальними якостями, патріотичним почуттям, працьовитістю, національною і людською гідністю».
У нашому дослідженні одним із ключових є поняття «громадянське виховання». В «Енциклопедії освіти» воно трактується як «педагогічний процес становлення свідомого, відповідального і компетентного громадянина-патріота, спрямований на розвиток і розбудову демократичного громадянського суспільства».
У вищезгаданих державних документах наголошується, що домінантною основою розвитку українського суспільства є виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних відносин, формування в неї потреби та вміння жити в громадянському суспільстві.
Актуальними на цьому етапі розвитку українського суспільства визначаються такі завдання громадянського виховання: «усвідомлення громадянами України необхідності державотворчих процесів у поєднанні з розбудовою громадянського суспільства; формування в молодого покоління почуття патріотизму, відданості Батьківщині й водночас відчуття належності до світової спільноти».
Таким чином, проблема громадянського виховання розглядається як у контексті розвитку суспільства загалом, так і в контексті формування особистості.
Аналіз досліджень окресленої проблеми дає підстави констатувати наявність не лише нормативно-правової, але й теоретичної бази громадянського виховання підростаючого покоління.
Розвиток системи громадянського виховання набуває надзвичайної актуальності, обумовленої сучасними реаліями соціально-політичного життя України: суперечність зусиль, що спрямовані на демократизацію громадського життя, з боку різних політичних сил і влади, недостатній рівень суспільного сприйняття демократичних цінностей; критичний стан відносин між державою і суспільством, державою і особистістю.
Ю.Завалевський зауважує важливість проблеми громадянського виховання та формування громадянської спрямованості особистості, тому що будь-яка виховна проблема пов’язана із громадянськістю [1, с. 4]. На думку вченого громадянськість «є складним психологічним утворенням, яке потребує від педагога не лише значення їх особливостей, але й високого рівня розвитку позиції педагога як громадянина [1, с. 35]».
СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ
1. Завалевський Ю. І. Формування громадянської спрямованості старшокласників у виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів: дис. … канд. пед. наук: 13.00.07 / Завалевський Юрій Іванович. − К., 2013. − 199 с.