ВИКОРИСТАННЯ ФОЛЬКЛОРНОГО МАТЕРІАЛУ НА УРОКАХ НАВЧАЛЬНОГО ПРЕДМЕТА «Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ»

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Яценко Анастасія,

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Науковий керівник: к. б. н., доцент Голуб В. М.

Фольклор ‒ складне, синтетичне мистецтво. Часто в його творах поєднуються елементи різних видів мистецтв ‒ словесного, музичного, театрального. Його вивчають різні науки ‒ історія, психологія, соціологія, етнологія (етнографія). Він тісно пов’язаний з народним побутом і обрядами. Таким чином, вивчення фольклору є своєрідною областю народознавства.

Фольклорні твори завжди є анонімними, їх автором є народ. Кожний із них створюється на основі традицій народу. У фольклорних творах може бути виконавець, оповідач, але в ньому немає автора, як елемента художньої структури.

Характерною особливістю фольклорного твору є імпровізація. Вона безпосередньо пов’язана з варіативністю тексту. Імпровізація (іт. іmprovvisazione ‒ непередбачено, раптово) ‒ створення фольклорного твору або його частин безпосередньо у процесі виконання.

Таким чином, фольклор ‒ це традиційна художня творчість народу. Вона однаково відноситься як до усної, словесної, музичної творчості народу, так і до образотворчого мистецтва.

Використання на тому чи іншому етапі уроку прикладів з історичних пісень або легенд, прислів’їв і загадок розширює кругозір учнів, виховує їх патріотичні почуття, пробуджує інтерес до природознавства, історії, літератури, розвиває мову, роблячи її точною, багатою і виразною.

Аналіз фольклорних текстів показує, що народні твори, адресовані молодшим школярам, забезпечують системний підхід до ознайомлення з навколишнім через пріоритетну орієнтацію на людину та види її діяльності. Саме це відкриття внутрішнього багатства фольклорних тестів для молодших школярів призводить до висновку, яке важливе значення мають народні твори як дієвий метод гуманізації виховного процесу.

Використання під час навчально-виховного процесу фольклорного матеріалу активізує пізнавальну діяльності молодших школярів, оскільки в ньому емоційно показане життя народу, його звичаї, традиції. На основі цього матеріалу розвиваються та активізуються пізнавальні інтереси учнів, у них формується почуття патріотизму, виявляється активне бажання піклуватися про довкілля та охороняти його.

Фольклорний матеріал сприяє формуванню в учнів молодшого шкільного віку норм загальнолюдської моралі, готовності допомагати людям, які цього потребують. У ньому фіксується та акумулюється соціально цінний досвід попередніх поколінь народу, а це забезпечує можливість використовувати у навчально-виховному процесі народну мудрість і залучати учнів молодшого шкільного віку до засвоєння цінної спадщини попередніх поколінь. Завдяки цьому відбувається гармонійний розвиток дітей, оскільки вони долучаються до скарбів народної мудрості.

Сучасні учені і вчителі-практики не піддають сумніву необхідність і важливість використання фольклорного матеріалу у роботі національної школи в умовах її реформування. Це відображено і в діючих навчальних програмах усіх навчальних дисциплін, за якими працює сучасна українська школа.

І. Вікторенко [1], О. Логошняк [2], М. Стельмахович [3], Л. Шаповал [5] та інші дослідники вважають, що використання фольклорного матеріалу на уроках навчальної дисципліни «Я досліджую світ» є однією з умов активізації пізнавальної діяльності учнів та розвитку їх пізнавальних інтересів.

Однак, досить часто у практичній діяльності початкової школи реалізація цієї вимоги зустрічається зі значними труднощами. Це зумовлюється багатьма чинниками, серед яких основними є з одного боку недостатнє науково-методичне обґрунтування науково-теоретичних основ використання фольклорного матеріалу в практиці роботи початкової школи, а з іншого боку ‒ недостатня кількість методичних рекомендацій щодо її використання на уроках.

Матеріали фольклору та етнопедагогіки забезпечують можливість збереження традицій українського народу у доброму ставленні до природи. У багатьох приказках, прислів’ях, обрядах, казках, народних піснях, легендах і повір’ях відображено досвід багатьох поколінь відносно норм поведінки у сім’ї, суспільстві та природі, показане властиве українському народу поетичне і дбайливе ставлення до навколишньої природи.

Особливого значення фольклорному матеріалу у навчально-виховній роботі надавав В. О. Сухомлинський, який вважав елементи усної народної творчості у вигляді традицій, обрядів, звичаїв важливим засобом формування дітей з високими моральними якостями, збагачення та урізноманітнення методів навчання і виховання матеріалами народознавчого змісту. На думку відомого педагога-гуманіста В. Сухомлинського народна педагогіка є неперевершеним засобом навчання, виховання і розвитку учнів різного віку, але в першу чергу молодших школярів. Адже цей вік характеризується найбільшою емоційною сприйнятливістю та вразливістю [4].

За результатами  нашого дослідження встановлено, що фольклорний матеріал на уроках навчального предмета «Я досліджую світ» використовується переважно епізодично. Найчастіше учителі використовують приказки та прислів’я, загадки і народні прикмети про погоду і життя людей. Варто також зауважити, що вчителями рідко використовуються уроки і позанавчальна діяльність для розвитку творчості та індивідуальних особливостей учнів, їхньої пізнавальної активності, ініціативи і самостійності.

Конспекти уроків природознавства учителів початкових класів та аналіз відвіданих уроків показали, що матеріали усної народної творчості використовуються ними на різних частинах уроку, але переважно на етапі актуалізації чуттєвого досвіду та опорних знань учнів і на етапі закріплення знань, використовуючи матеріал підручника.

У навчальному процесі при ознайомленні з природою варто більше уваги приділяти загадкам, розгадуючи які, учні молодших класів краще пізнають довкілля, порівнюють різні об’єкти і явища природи, із великої кількості особливостей вчаться виділяти найважливіші, роблять висновки, встановлюють причинно-наслідкові зв’язки між ними. Вони підбираються відповідно до теми уроку і використовуються на різних його етапах. Однак слід зазначити, що уроки не можна занадто навантажувати подібним матеріалом, оскільки його велика кількість може стомлювати учнів.

Список використаних джерел

1. Вікторенко І. Формування пізнавального інтересу до природознавства засобами усної народної творчості. Рідна школа. 2014. № 3. С. 54 – 56.

2. Лагошняк О. Використання примовок у процесі навчання та виховання. Початкова школа. 2016. № 5. С. 23‒24.

3. Стельмахович М. Етнопедагогічні основи вивчення природознавства в школі. Початкова школа. 2010. № 2. С. 28‒32.

4. Сухомлинський В. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості. Вибрані твори : в 5-ти т. Т. 1. К. : Радянська школа, 1976. С. 55–206.

5. Шаповал Л. Казка як засіб формування екологічних знань. Початкова школа. 2009. № 1. С. 24‒ 25.

 

Please publish modules in offcanvas position.