Погоріла Марина,
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: д. п. н., професор Муковіз О. П.
Комп’ютер значно розширює можливості пред’явлення навчальної інформації. Застосування кольору, графіки, мультиплікації, звуку, всіх сучасних засобів відеотехніки дозволяє відтворити реальну сферу діяльності демонстрованого предмету чи явища;
Використання комп’ютера у навчальній і позаурочній діяльності школи все більше стає для дітей природним станом їх існування, і одним з ефективних засобів підвищення мотивації, диференціації та індивідуалізації їх навчання, створення сприятливого емоційного фону, розвитку творчих здібностей та ін.
Комп’ютерні ігри, в тому числі і ігри, що містять значний пізнавальний компонент розглядають як важливий підготовчий етап до формування комп’ютерної грамотності, коли здійснюється перше практичне знайомство з комп’ютером, легко долається психологічний бар’єр.
Всі комп’ютерні ігри можна розділити на:
ігри на розвиток мислиннєвих операцій;
ігри на розвиток знань про навколишнє середовище;
ігри на розвиток математичних уявлень;
ігри по навчанню грамоті;
ігри по розвитку навичок творчого малювання, конструювання;
ігри на розвиток уваги, пам’яті;
ігри на розвиток сприйняття;
ігри на розвиток часового і просторового орієнтування.
На сьогодні створено безліч навчальних систем, які значною мірою відрізняються одна від одної. Науково обґрунтовану їх класифікацію ще не розроблено, і в літературі можна зустріти різноманітні типи їх класифікацій.
Найбільшого поширення на сьогодні набули системи, які забезпечують безпосередню взаємодію з учнем. Основна увага спрямована на класифікацію саме цих навчальних систем. Найчастіше виділяють такі їх типи: тренувальні, наставницькі, імітаційно-моделюючі. Крім того, як окремі типи виділяють такі навчальні системи: ігрові, тестуючі, опитувальні (їх називають інколи програмами).
Ефективність реалізації функції комп’ютера як технічного засобу можлива лише за наявності якісних комп’ютерних навчальних програм, розробка і проектування яких вимагає централізованого підходу і колективних зусиль педагогів, психологів, програмістів.
І умовах сьогодення, коли з’являються реальні можливості широкого застосування нових інформаційних технологій (НІТ) у навчальному процесі, актуальними стають розробкою і впровадження педагогічних програмних засобів (ППЗ), які можна використовувати для вивчення широкого спектру шкільних дисциплін. На цьому шляху зустрічається ряд перешкод: недостатня кількість комп’ютерів у навчальних закладах, ППЗ, методик і досвіду. Але вже сьогодні при бажанні та певних організаційних зусиллях можливе принаймні часткове розв’язання цих проблем і впровадження НІТ. Цей досвід ще й досі має епізодичний характер і його поширення слід вважати досить актуальним.
Підкреслимо, що використання комп’ютера як засобу навчання в опануванні базових дисциплін усіляко заохочується. Це можна розглядати як навчання технології використання конкретних завдань з конкретного предмета, що безумовно дуже добре для вивчення базових дисциплін, і тут потрібні певні знання з інформатики. Тому потрібно в учнів формувати комп’ютерну грамотність. Оволодіння комп’ютерною грамотністю передбачає насамперед засвоєння знань, умінь і навичок, потрібних для успішного спілкування з ПК.