Кремінська Людмила,
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: к. б. н., доцент Голуб Н. П.
На сучасному етапі реформування освіти в Україні особливої актуальності набувають питання формування компетентностей особистості на різних ланках освітнього процесу.
Проблемі формування компетентностей в учнів різного віку присвячені дослідження І. Беха, А. Богуш, В. Болотова, М. Пентилюка, Н. Бібік, Л. Ващенко, О. Савченко, А. Хуторського, Л. Савлучинської, В. Вербицького. Науковці встановили, що сформовані та закріплені у молодшому шкільному віці компетентності дозволяють особистості успішно адаптуватися у соціумі.
На думку О. Бережнової дослідницька компетентність ‒ це особлива функціональна система психіки і пов’язана з нею цілісна сукупність якостей людини, які забезпечують її можливість бути ефективним суб’єктом цієї діяльності [1]. Дослідницька компетентність розглядається також і як інтегральна характеристика особистості фахівця, що включає знання, вміння, досвід та певні цінності.
Дослідницька компетентність показує рівень розвитку мислення та дослідницької активності учнів. Складовою дослідницької компетентності є дослідницька діяльність. Методичні та дидактичні аспекти дослідницької діяльності учнів представлені у працях О. Бруднова, Л. Казанцева, Г. Макотрової, А. Леонтовича, І. Ісаєва, Г. Лиходєєва та ін.
Дослідницькі уміння ‒ це сукупність інтелектуальних, практичних і організаторських умінь, які спрямовані на виконання діяльності дослідницького характеру. Дослідницькі уміння доцільно розглядати як уміння, що поєднують теоретичні знання і практичні вміння та забезпечують здатність особистості до самостійних спостережень, узагальнень, аналізу процесів і явищ дійсності, а також набуття нових знань і застосування їх відповідно до поставленої мети дослідницької діяльності [2]. Процес формування дослідницьких умінь визначається як цілеспрямований спосіб передачі та засвоєння теоретичних знань протягом систематичного вирішення дослідницьких завдань, розв’язання задач, результатом якого є готовність молодших школярів до дослідницької діяльності.
Дослідницька діяльність у закладах початкової освіти ‒ це спосіб навчання чомусь новому. Формування дослідницьких умінь в учнів відбувається шляхом експериментування та проведенням спостережень. Організовуючи дослідницьку діяльність, педагог має сформувати необхідні дослідницькі риси у своїх вихованців ‒ зацікавленість, допитливість, спостережливість, відповідальність, комунікативні вміння. Сьогодення вимагає навчити дітей працювати в команді, прогнозувати, пояснювати, аналізувати та узагальнювати результати дослідження [2].
Мотивація дослідницької діяльності учнів початкових класів забезпечується створенням ситуацій практичного та інтелектуального ускладнення під час уроків природознавства і в позаурочній діяльності, актуалізацією потреби у нових знаннях, у розширенні кола інтересів учнів, повідомленні їм знань про дослідницьку діяльність та її значення для людини. Учитель має допомогти учням бачити результат їх творчої дослідницької діяльності, її можливості в реалізації власних здібностей, у саморозвитку та самовдосконаленні, розуміти цінність дослідницької діяльності.
Діяльність педагога, який реалізує позицію організатора навчально-дослідницької діяльності, має визначальне значення у залученні учнів до дослідницької діяльності. Учитель молодших класів повинен володіти знаннями про дослідницьку діяльність, включатися у співпрацю і співтворчість з учнями, володіти творчим потенціалом для організації процесу навчального дослідження, відповідного віку та інтересам дітей, створювати творче освітнє середовище шляхом організації пошуку, заохочення творчих починань і дій молодших школярів, використання творчих дослідницьких завдань, продуктивних методів навчання, створення можливостей для самореалізації учнів, для прояву їх самостійності та ініціативності.
Важливо, щоб учитель забезпечував цілеспрямованість і систематичність процесу розвитку дослідницьких умінь молодших школярів. Істотну роль у цьому відіграє технологія організації дослідницької діяльності, згідно з якою проводяться дослідні заняття із застосуванням ігрових, дослідних, проблемних та евристичних методів навчання.
Отже, дослідницька компетентність передбачає сформованість дослідницьких умінь. Дослідницькі уміння дітей молодшого шкільного віку ‒ це інтелектуальні і практичні уміння, пов’язані із самостійним вибором і застосуванням прийомів та методів дослідження на доступному дітям матеріалі та відповідні етапам навчального дослідження. Технологія організації дослідницької діяльності молодших школярів на уроках природознавства передбачає заняття із застосуванням ігрових, дослідних, проблемних та евристичних методів навчання.
Список використаних джерел
1. Бережнова Е. В. Профессиональная компетентность как критерий качества подготовки будущих учителей. Компетенции в образовании: опыт проэктирования : сб. науч. тр. / под ред. А. В. Хуторского. М.: ИНЭК, 2007. 327 с.
2. Голуб Н. П., Голуб В. М. Формування дослідницьких умінь у фахівців дошкільної та початкової освіти. Молодий вчений. 2019. № 5 (69.2). С. 174‒177.