Кравець Ірина,
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: к. п. н., доцент Дячук П. В.
Актуальність. У наш час проблема безпеки та усунення наслідків природних катастроф стає все більш актуальною, адже стихійне лихо це надзвичайне природне явище, що діє з величезною руйнівною силою, завдає вагомої шкоди місцю, в якому відбувається, порушує нормальну діяльність населення, знищує будівлі, споруди, загрожує життю і призводить до загибелі людей, тварин, знищення матеріальних цінностей. У зв’язку з техногенними факторами і урбанізацією масштабність наслідків і руйнівний потенціал стихійних лих постійно зростає, тому задача запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, ліквідації або мінімізації їх наслідків є пріоритетною.
Знання причин виникнення, динаміки розвитку та характеру вражаючих факторів природних катастроф дозволяє зменшити загрозу життю і здоров'ю людей, запобігти або зменшити матеріальні та економічні збитки у підприємницькій діяльності, ефективно проводити комплекс попереджувальних, рятувальних та аварійних робіт, пов'язаних з природними катастрофами.
В статті розглянуто аналіз природних катастроф, які відбулися в світі, та їх вплив на навколишнє середовище.
На початку ХХІ століття глобальні загрози набули комплексного характеру, який проявляється у взаємозалежності природних, техногенних, політичних, економічних, соціальних, екологічних і науково-технічних ризиків, масштабах надзвичайних ситуацій, загостренні старих і появі нових нетрадиційних видів небезпек.
За підрахунками вчених, вік планети, на якій ми живемо, дорівнює 4,54 мільярдам. За весь цей час на Землі постійно виникали різного виду епідемії, відбувалися катастрофи та стихійні лиха. Часто ці явища не наносили великої шкоди живим організмам. Слабкі, ледь помітні землетруси; хвороби, які швидко проходять, не забравши жодного життя; пожежі, які швидко гасять - усе це відбувається постійно і не притягує уваги всього людства.
Тенденція до постійного зростання кількості катастроф природного і техногенного характеру, стихійних лих та їхніх масштабів, що зумовлює все більш негативний вплив на соціально-економічний розвиток держав, на початку ХХІ століття досягла такого розмаху, що це почало помітно позначатися на безпеці держав та їхнього населення.
Захист населення від всіляких лих і катастроф – один з найбільш пріоритетних напрямків діяльності багатьох держав світу. Катастрофи, які сталися, показують, що стихійні лиха не мають кордонів і не вибирають народ. Особливо в останні роки посилилися виклики природних катаклізмів, що супроводжуються кліматичними змінами, повенями, селевими потоками, землетрусами, засухами і пожежами. Кількість природних катастроф зросла і до того ж вони стають все масштабніше за розмірами завданої шкоди. Глобальні зміни природного середовища і клімату, підвищення рівня сейсмічної активності земної кори, збільшення розмірів і потужності використовуваних технічних систем, прогресуюче втручання людини в природу підсилюють ризики великомасштабних природних, екологічних і техногенних катастроф. Темпи зростання економічних збитків від катастроф досягають показників економічного розвитку більшості розвинених країн і представляють глобальну загрозу для населення, природи і світової економіки.
Здавалося б, з розвитком наукових знань про природні катастрофи і технологій захисту загроза людству в разі виникнення катастроф повинна зменшуватись. Однак статистика стверджує зворотне: число постраждалих від катастроф збільшується щорічно приблизно на 6%. Це пояснюється швидким зростанням кількості населення і високою концентрацією людей в містах, деградацією навколишнього середовища, що сприяє інтенсифікації небезпечних природних процесів, комунікаційним і технологічним роз'єднанням багатьох країн світу [1, с. 80].
Природні катастрофи, в їх широкому спектрі прояву, практично у всіх сферах нашого життя в усі часи вселяли і вселяють людству містичний страх перед їх фатальною неминучістю і фатальною непередбачуваністю. Кількість природних катастроф останнім часом зросла і до того ж вони стають все масштабнішими за розмірами завданої шкоди. Глобальні зміни природного середовища і клімату, підвищення рівня сейсмічної активності земної кори, збільшення розмірів і потужності використовуваних технічних систем, прогресуюче втручання людини в природу підсилюють ризики великомасштабних природних, екологічних і техногенних катастроф. Темпи зростання економічних збитків від катастроф досягають показників економічного розвитку більшості розвинених країн і представляють глобальну загрозу для населення, природи і світової економіки.
Природна катастрофа – це різка швидкоплинна зміна стану навколишнього середовища з великою кількістю жертв і значним матеріальним збитком. Природна катастрофа – це надзвичайна ситуація (НС), що виникає в результаті стихійних лих, внаслідок чого створюється несприятлива обстановка на певній території, що може спричинити людські жертви, завдати шкоди здоров'ю людей і навколишньому середовищу, значних матеріальних втрат і призвести до порушення життєдіяльності населення. У багатьох країнах проводяться дослідження зі складання бази даних природних катастроф, вивчення їх поширення на різних територіях земної кулі. Знання динаміки кількості природних катастроф в світі дозволяє виробити політику щодо захисту населення і економіки від великих втрат і збитків при виникненні стихійних лих.
Особливо важливим завданням є передбачення екологічних наслідків природних катастроф, які можуть проявлятися, поступово зростаючи, через десятиліття у вигляді зниження продуктивності екосистем, зміни структури водного балансу території та порушення життєво важливих параметрів навколишнього середовища. На жаль, комплексних методів аналізу природних катастроф, які відбулися в світі, та їх впливу на довкілля в повній мірі поки що немає. Тому наукові розробки в цьому напрямку є дуже актуальними.
Природні катастрофи в загальноприйнятому їх розумінні завжди були одним з елементів глобальної екодинаміки. Стихійні лиха і різні природні катаклізми в минулому відбувалися відповідно до розвитку природних трендів, а починаючи з XIX століття на їх динаміку почали впливати антропогенні фактори. В цілому поряд з процесами дестабілізації клімату спостерігається зростання числа катастрофічних явищ [4].
Отже, за останні десятиліття намітилось неухильне зростання кількості природних катастроф і шкоди від них, різноманітність і характер протікання цих явищ постійно змінюється і ускладняється. Виникнення природних катастроф – це системне явище, тобто вони відбуваються під впливом багатьох чинників. Природні катастрофи можуть мати масштаби від локального до глобального, і їх різновиди безперервно збільшуються. Кількість природних катастроф, людських жертв і економічних збитків у світі з кожним роком різко зростає.
Список використаних джерел
1. Азаров С.І., Задунай О.С. аналіз природних катастроф та їх впливу на довкілля // Екологічна безпека та природокористування, № 4 (32), 2019. – С. 78-91
2. Данилишин Б. М. Природно-техногенні катастрофи: проблеми економічного аналізу та управління / Б. М. Данилишин . - К.: ЗАТ “НІЧЛАВА”, 2001. 260 с.
3. Данилов-Данильян В.И., Лосев К.С. Экологический вызов и устойчивое развитие. М.: Прогресс-традиция. 2000. 416 с.
4. Мазур И.И., Иванов О.П. Опасные природные процессы. – М.: Экономика. 2004. 702 с.
5. Осипов В.И. (Природные катастрофы на рубеже XXI века // Наука и общество. № 4, 2001. – С. 291-302.
6. Соха Ю.І. Принципи сталого розвитку і проблема природно-техногенної безпеки 2011.