РОЗВИТОК ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ В ТРЕТЬОКЛАСНИКІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Коток Катерина,

Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди

Науковий керівник: к. пед. н., доцент Красюк Л. В.

Розвиток логічного мислення молодших школярів – важлива складова частина педагогічного та психологічного процесу. Допомогти учням повною мірою виявити свої здібності, розвинути ініціативу, самостійність, творчий потенціал – одне з основних завдань сучасної школи. 

Педагогами неодноразово стверджувалося, що розвиток у дітей логічного мислення – це одна з важливих задач початкового навчання. Уміння мислити логічно, виконувати умовиводи без наочної опори, зіставляти судження за визначеними правилами – необхідна умова успішного засвоєння навчального матеріалу.

Але яким би не був підхід до вирішення цього питання, більшість дослідників сходяться в тому, що розвивати логічне мислення в процесі навчання це означає:

- розвивати в учнів уміння порівнювати спостережувані предмети, знаходити в них спільні властивості і відмінності;

- виробляти вміння виділяти суттєві властивості предметів і відволікати (абстрагувати) їх від другорядних, несуттєвих;

- вчити дітей розчленовувати (аналізувати) предмет на складові частини з метою пізнання кожної складової частини і з’єднувати (синтезувати) розчленовані мислення предмети в одне ціле, пізнаючи при цьому взаємодія частин і предмет як єдине ціле.

Роль математики в розвитку логічного мислення винятково велика. Причина настільки виняткової ролі математики в тому, що це найбільш теоретична наука з усіх досліджуваних у школі.

Саме навчання математики забезпечує формування у молодших школярів ключових компетентностей, які позначаються через уміння вчитися, здатність логічно міркувати, уміння критично мислити, готовність розв’язувати проблеми із застосовуванням досвіду математичної діяльності для вирішення повсякденних задач, уміння працювати в команді тощо. Крім того, навчання математики сприятиме виробленню в учнів передумов самостійного пошуку й аналізу інформації,  фінансової грамотності та підприємницьких навичок.

І. Підласий описує розвиток логічного мислення в принципах систематичності та послідовності: «якщо не привчати учнів до логічного мислення, то вони постійно відчуватимуть труднощі у своїй розумовій діяльності [1, с.78]».

Логічне мислення учнів є складовою частиною загальної культури мислення людини. Процес логічного мислення досить тривалий. Тому і починатися він має з перших років навчання дитини в школі. Для вчителя в практичному плані найбільш важливим є знання тих видів завдань і вправ, на яких має формуватися і розвиватися логічного мислення. Серед таких вправ виділяють наступні: вправи на підведення тих чи інших понять під визначення; завдання на з’ясування зв’язків між різними математичними об’єктами, на встановлення закономірності; вправи на знаходження відсутньої фігури, на виділення зайвого предмета серед даної множини; завдання на докази [1, с. 43].

Значне місце питанню навчання молодших школярів логічного мислення приділяв у своїх роботах найвідоміший вітчизняний педагог В. Сухомлинський. Суть його міркувань зводиться до вивчення й аналізу процесу рішення дітьми логічних задач, при цьому він дослідним шляхом виявляв особливості мислення дітей. Про роботу в цьому напрямку він так пише: «У навколишньому світі – тисячі задач. Їх придумав народ, вони живуть у народній творчості як розповіді-загадки [2, с. 30]».

Основна робота для розвитку логічного мислення повинна здійснюватися одночасно із роботою над задачею. Адже в будь-якій задачі закладені великі можливості для розвитку логічного мислення. Нестандартні логічні задачі – прекрасний інструмент для такого розвитку. Найбільший ефект при розв’язанні та розумінні задач може бути досягнутий при використанні різних форм роботи над задачею.

Саме у третьому класі особливо значуща роль відведена змістовій лінії «Сюжетні задачі». Сюжетні задачі виступають важливим засобом ілюстрації і конкретизації навчального матеріалу; розвитку пізнавальних процесів, оволодіння прийомами розумової діяльності; виховання вольових якостей, естетичних почуттів; розвитку вміння будувати судження, робити висновки; формування в учнів мотивації їхньої навчальної діяльності, інтересу та здатності до цієї діяльності [3].

Вчитель може розвивати логічне мислення учнів за допомогою врахування наступних умов:

• вибрані завдання повинні бути посильними для дітей;

• завдання, відібрані для одного уроку, повинні бути різноманітними для дії на різні компоненти мислення;

• якщо учні не справляються із завданням, то доцільно залишити його на обдумування до наступного уроку;

• учням можна дати необов’язкове домашнє завдання по складанню аналогічних завдань;

• якщо на уроці час обмежений, то ці завдання можна застосовувати на заняттях гуртка математики.

Отже, розвиток логічного мислення дітей в рамках освітнього процесу початкової школи може бути ефективним з використанням таких прийомів: введенням у структуру уроку етапів, що дозволяють акцентувати увагу і зосереджувати зусилля викладача на розвитку логічного мислення учнів, широким використанням на уроках спеціально підібраних навчальних завдань з урахуванням вікових особливостей мислення дітей, активним використанням при виконанні логічних завдань наочно-дієвих і ігрових методів навчання.

 

Список використаних джерел

1. Подласый И. П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студ. пед. вузов: В 2 кн. Москва: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2009. 78 с.

2. Сухомлинський В. О. Моральні заповіді дитинства і юності. Київ: Радянська школа, 1966.  30 с.

3. Навчальна програма для  загальноосвітніх навчальних закладів з математики. 1-4 класи  Київ: Видавничий дім «Освіта», 2012.

 

Please publish modules in offcanvas position.