Бабієнко Вікторія,
Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди
Науковий керівник: к. пед. н., доцент Форостюк Т. В.
Загальні відомості по темі. У час глобальних перетворень, появи нових соціально-економічних відносин, інтеграції у світовий освітній простір одним із найактуальніших завдань сучасного суспільства є формування і розвиток творчих здібностей особистості.
Проблема розвитку творчості і творчих здібностей учнів хвилювала в різні часи не тільки відомих педагогів, але й дослідників, мислителів, філософів, науковців. Творчість є одним із засобів підвищення емоційного тонусу особистості, закріплення комплексу емоційно-вольової регуляції, а головне – актуалізації позитивної гами переживань, яка супроводжує ефективну працю, переживання радості від зробленого, досягнутого, почуття впевненості у своїх силах, у своєму творчому потенціалі й творчих здібностях.
Здатність дитини до саморозвитку, її творча активність та творчі здібності – головні умови успішності у подальшому житті. Якщо дитина в школі не навчиться самостійно творити, то в майбутньому вона буде так само безініціативною, пасивною. Маленький учень добре навчається лише тоді, коли переживає успіх, хоча б невеликий. Тому слід із перших днів зустрічей із дітьми виявити їхні можливості, розвивати творчі здібності, нахили, інтереси.
Творчість – це процес створення суб’єктивно нового, заснованого на здатності породжувати оригінальні ідеї і використовувати нестандартні способи діяльності. Творчі здібності особистості – це синтез її властивостей і рис характеру, які характеризують ступінь їх відповідності вимогам певного виду навчально-творчої діяльності і які обумовлюють рівень результативності цієї діяльності. Творчі здібності самі по собі не гарантують творчих здобутків. Для їх досягнення необхідний "двигун", який запустив би в роботу механізм мислення, тобто необхідні бажання і воля, потрібна "мотиваційна основа".
Над проблемою розвитку творчих здібностей та творчої активності на уроках літературного читання працювали: О. Я. Савченко, В. О. Сухомлинський, Ш. О. Амонашвілі.
Творчий потенціал й актуальна креативність – головна рушійна сила, що сприяє становленню й самореалізації особистості, завдяки якій відбуваються позитивні зміни в суспільстві. У сучасній психології доволі гостро піднімається питання про створення умов для розвитку творчих здібностей школярів. Багато праць торкаються цього аспекту (В. С. Мухіна, Н. С. Лейтес, В. В. Клименко, В. А. Роменець та ін.). Існують різні програми, що направлені на реалізацію творчих здібностей.
Стан розвитку творчих здібностей. Щодо стану розвитку творчих здібностей на уроках літературного читання, то можна виділити два аспекти:
1. У сучасній Україні відбувається, так звана, «криза читання» – як дорослого так і дитячого – тобто падіння престижу читання, що значною мірою пов’язано з інтенсивним розвитком інформаційно-комунікаційних технологій, збільшення обсягів і частки різних видів екранної продукції і як наслідок – віддаленість від книги. Впровадження інформаційних комп’ютерних технологій дуже активне в наш час, але як і інші інновації, часто приводить до певних втрат. Адже формування морально-ціннісних, духовних якостей пов’язане саме з книгою. Захопившись комп’ютером, його широкими можливостями, дитина ігнорує книгу. І що ж ми маємо? Обмежений словниковий запас, недостатньо сформовані комунікативні уміння та навички, відсутність культури спілкування та навичок співпраці у різних видах діяльності, здатності до самовираження під час виконання творчих завдань.
2. Шкільні навчальні програми активізують переважно ліву півкулю мозку, яка відповідає за конкретність, раціоналізм, логіку, аналіз (роздрібнення на частини), а для розвитку творчих здібностей, особливо літературних творчих здібностей, потрібно розвивати праву півкулю. Саме вона відповідає за інтуїцію, створює образи, розвиває творчу уяву, фантазію, розкриває почуття, синтезує окремі поняття у єдине ціле, орієнтує на успіх. Тому навчальні програми слід збагатити психолого-педагогічними заходами спрямованими на розвиток емоціями, естетики, духовності дитини. Тільки при спільній роботі лівої і правої півкуль мозку розвинуться творчі здібності дитини.
Вправи та завдання. Сучасні методики творчого розвитку створюють достатні передумови для емоційного і креативного спілкування учнів з книгою, природою, для аналізу власних вражень, почуттів, уявлень, стимулюючи дітей до літературної творчості. Таким чином робота над казкою є початковим етапом у розвитку творчих можливостей учнів. Навчившись складати казки, описувати предмети і події навколишнього життя, вони успішно оволодівають умінням писати перекази в середніх, а твори - в старших класах. На уроках літературного читання треба застосовувати завдання, спрямовані на розвиток не тільки пізнавальних навичок учнів і активізацію пізнавальної діяльності школярів, а й на розвиток творчих здібностей. Ці завдання не тільки допомагають учителю пояснити, закріпити або повторити вивчений матеріал, але й зацікавити учнів під час вивчення літературного читання. А це у свою чергу робить навчально-виховний процес цікавим і захоплюючим.
Аналіз експерименту. На основі аналізу психолого-педагогічної та методичної літератури, а також власних спостережень за уроками літературного читання у початковій школі нами виявлено, що загальний недолік педагогічної теорії і практики – недостатня увага щодо розвитку творчих здібностей учнів на уроках літературного читання. З метою виявлення рівня творчих здібностей учнів на уроках літературного читання було проведено дослідження. Воно направлене на виявлення та створення умов, ситуацій і системи спеціальних дій, що визначають підвищення рівня творчих здібностей молодших школярів, а також на виявлення тих змін, які відбуваються під впливом цього процесу. Таким чином, у полі зору нашого дослідження знаходиться як процес виявлення здібностей, так і його результат.
Провівши експериментальне дослідження, ми дійшли висновків, що при дотриманні педагогічних умов та оптимальному поєднанні різних методів та прийомів, які урізноманітнюють роботу на уроках літературного читання та з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, ми досягли підвищення рівня сформованості творчих здібностей в учнів другого класу. Комплекс вправ, який використовувався нами в експериментальному класі, був ефективним та позитивно вплинув на розвиток уяви, творчих здібностей. Про це свідчить підвищення рівня сформованості творчих здібностей та активності в експериментальному класі після проведення формувального експерименту.
Найбільш ефективними вправами для розвитку творчих здібностей учнів є такі як: доповнення та перебудова тексту; прогнозування можливого розвитку подій, передбачення змісту твору на основі заголовка, ілюстрації, читання першого й заключного абзаців тексту; словесне малювання та «екранізація» прочитаного; складання творчих переказів та добір римованих слів, доповнення рядків віршів.
Висновок. Отже, проведене нами дослідження має позитивний результат, та запропоновані нами завдання є достатньо ефективними. Підтвержденням цього є значне підвищення рівня творчої уяви та творчих здібностей учнів в експерементальному класі. Учні із цікавістю та задоволенням брали участь у проведенні експерименту, добирали матеріал; розвивали пам’ять, увагу, логічне мислення; уміння правильно оформлювати свої думки; виховали естетичний смак та інтерес до вивчення літературного читання.