ВИКОРИСТАННЯ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Уханська Наталія 

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського 

Науковий керівник: канд.філол.наук, доцент Комарівська Н. О.

Глобальні зміни в соціально-економічній і політичній структурі нашої держави ведуть до кардинальних змін у системі освіти всіх рівнів, починаючи з початкового. Однією з таких змін є звернення до проблемного навчання, яке є найбільш продуктивний способом освіти, оскільки він не тільки призводить до найбільшої активізації розумової діяльності, але й дозволяє виховувати творче ставлення до справи, формувати діалектико-матеріалістичний світогляд. Тому проблемне навчання треба розглядати не просто як метод, а як деяку систему, певну спрямованість і характер всього навчального процесу.

Саме тому питанням проблемного навчання присвячено чимало праць (В. Кудрявцев, В. Оконь, А. Фурман, В. Крутецький, Г. Селевко, О. Матюшкін, М. Махмутов, І. Лернер, М. Скаткін, М. Фіцула, О. Леонтьєв, В.Давидов, Н. Тализіна). Значний внесок у пошук нових аспектів проблемного навчання молодших школярів зробили такі передові педагоги сучасності як: С. Лисенкова, С. Логачевська, С. Рябцева, Е. Потапович та інші.

Проблемне навчання доводить активізацію пізнавальної діяльності до вищого рівня, воно повинне вестися на фоні активізації різними прийомами. Проблемні ситуації та завдання мають виходити, як правило, із «задачного» підходу, вінчати його. На основі інтересу до навчальної діяльності в учнів формуються пізнавальні інтереси, постійне прагнення до пізнання нового в певному навчальному предметі, тенденція заглиблюватись у суть, а не залишатись на поверхні явищ.

О. Савченко зазначає, що для формування повноцінної мотивації молодших школярів до навчання важливо забезпечити такі умови :

- збагачувати зміст особистісно-орієнтованим цікавим матеріалом;

- збагачувати мислення інтелектуальними почуттями;

- формувати допитливість;

- формувати адекватну самооцінку своїх можливостей;

- утверджувати прагнення до саморозвитку, самовдосконалення [6, 123]. Дослідники вважають, що інтерес учнів до того чи іншого навчального предмету залежить від певних умов виховання, від того, наскільки продумана вчителем робота, спрямована на оволодіння будь-якої дисципліни.

Крім підвищення мотивації до навчання, застосування проблемних методів навчання сприяє розвитку уваги, волі, зростанню самооцінки учнів. Усе це, у свою чергу, сприятливо відбивається на інших функціях навчання: як на засвоєнні знань, умінь і навиків, так і на підвищенні творчого потенціалу учнів.

Використання проблемних ситуацій і завдань на уроках української мови дозволяє ефективно вирішувати питання розвитку творчості, передачі знань за допомогою активізації пізнавальної діяльності. Для того, щоб дійсно активізувати розумову діяльність учня, недостатньо поставити перед ним завдання, треба зробити так, щоб у нього сформувалося до завдання власне ставлення. 

Необхідно створити такі умови, щоб завдання зачепило, сколихнуло внутрішній світ, щоб виникла особиста зацікавленість в його розв’язанні. Тільки тоді з’явиться той емоційний фон, який і призведе до підвищення ефективності розумової діяльності. Найбільш активно учень включається в процес пізнання в тому випадку, якщо його особисті уявлення будуть розходитися з деякими поглядами, положеннями, які виникають у процесі навчання, тобто якщо він зіткнеться з протиріччям. Тоді прокидається його внутрішнє «я», гонор, виникає природне бажання розібратися, з’ясувати, у чому справа.

Класифікацію навчальних проблемних завдань з української мови здійснено в двох аспектах: дидактичному і психологічному. Така необхідність диктується не тільки потребами теорії і практики, але самою природою навчального проблемного завдання, яка є психолого-дидактичною категорією. Виділено основні дидактичні типи проблемних завдань: за галуззю і місцем виникнення (предметні, міжпредметні; урочні, позаурочні); залежно від ролі в процесі навчання (загальні й часткові); за способом організації процесу вирішення (фронтальні, групові, індивідуальні).

За психологічною класифікацією виділено такі типи проблемних завдань: залежно від характеру невідомого і викликані ним труднощі (алгоритмічні, евристичні); залежно від способу розв’язання (інформаційні, аналогові, гіпотетичні); за характером змісту і співвідношення відомого й невідомого в проблемі (повні, неповні).

Різноманіття завдань, які зустрічаються в процесі навчання, неможливо вмістити у вузькі рамки пропонованої класифікації. Рішення кожного завдання на практиці має свою специфіку, оскільки безпосередньо пов’язане з особистісними особливостями учня.

Знання типів навчальних проблемних завдань допоможе вчителю в ході підготовки до проблемного викладання критично проаналізувати навчальний мовний матеріал; дасть можливість цілеспрямовано керувати діяльністю учнів при вирішенні завдань, допоможе індивідуалізації навчання та управління процесом проблемного навчання.

Проблемні завдання можуть використовуватись під час вивчення всіх розділів дисципліни «Українська мова». Ми переконані, що проблемні завдання можна впроваджувати на всіх етапах уроку з мови (перевірка домашнього завдання, повідомлення його теми і мети, опрацювання нового матеріалу, первинне закріплення, етап узагальнення знань учнів тощо).

Таким чином, систематичне й цілеспрямоване впровадження в навчальний процес на уроках української мови проблемних і проблемно-пошукових завдань сприятиме значній активізації пізнавального інтересу учнів до занять з рідної мови.

Список використаних джерел:

1. Бондар В. І. Дидактика / В.І.Бондар // Дидактика. – К.: Либідь, 2005. – 264 с.

2. Колеснік К.А. Організація колективної творчої діяльності в процесі мовленнєвої роботи на уроках рідної мови / К.А. Колеснік // Актуальні проблеми формування творчої особистості педагога в контексті наступності дошкільної та початкової освіти : збірник матеріалів Міжнародної наково-праткичної інтернет-конференції (Вінниця, ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 10-11 листопада 2015р.). – Вінниця : ТОВ «Нілан – ЛТД», 2015. – С. 190–194.

3. Комарівська Н.О. Застосування навчання в парі на уроках української мови в початковій школі / Комарівська Н.О., Бущак С.С. // Розвиток особистості молодшого школяра : сучасні реалії та перспективи : матеріали четвертої науково-практичної інтернет-конференції молодих науковців та студентів. – Бердянськ, Вінниця, Івано-Франківськ, Кам’янець-Подільський, Київ, Кропивницький, Мукачево, Полтава, Умань, Херсон. – Вип. 6. – 2019. – С. 149–150.

4. Нова українська школа: Простір освітніх можливостей. Концептуальні засади реформування середньої освіти / Упоряд. – Л. Гриневич, О. Елькін, С. Калашнікова / За заг. ред. М. Грищенка // http:mon.gov.ua/2016/08/17/ mon.pdf

5. Петрик О. Проблемна ситуація як фактор мотивації вивчення української мови молодшими школярами / О. Петрик // Початкова школа. – 2016. – № 12. – С.44-46. 

6. Савченко О .Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів / О. Я. Савченко ; ред. В. І. Ковальчук ; рецензент Є. С. Ляшко. – Київ : Радянська школа, 1982. – 176 с.

 

 

Please publish modules in offcanvas position.