Степайко Алла
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Науковий керівник: к.п.н., доцент Кіт Г.Г.
Бурхливі і неспокійні події сьогодення, коли Україна переживає складні політичні та економічні часи і фактично бореться за свою незалежність, як ніколи показують важливість патріотичного та національного виховання. Українському народу потрібно укріплюватись духом та об’єднуватись навколо національної ідеї. «Духовні цінності – душа народу, його образ, з яким він постає перед світом. У них акумульовані його характер, ідеали, збережені і примножені впродовж історичного розвитку» [1, с. 29]. Педагогічна наука та досвід розвинених країн світу переконливо доводять, що найраціональнішою школою, яка може забезпечити належне виховання, є власна, національна, побудована на традиціях і звичаях народної педагогіки. «Відхід від народного кореня духовності, рідної мови та культури є однією з причин глибокої кризи економіки, моралі, освіти, яку переживає наша країна» [3, с. 5].
Дослідження народної, а зокрема козацької педагогіки знайшли відображення в наукових працях сучасних вчених Б. Ф. Ведмедки, B. C. Задунайського, Є. Н. Приступи, В. Г. Кузя, Ю. Г. Руденка, О. Т. Губка, І. Ф. Федоренка, М. Г. Стельмаховича, Б. М. Ступарика та ін. Все ширше відбувається впровадження козацьких ідей у систему навчання учнів загальноосвітньої, в тому числі і початкової школи.
Мета статті – розкрити сутність козацької педагогіки та показати можливості впровадження козацьких культурно-виховних традицій в школі I ступеня.
Козацько-гетьманська епоха, яка забезпечувала вільний і незалежний від інших країн розвиток національної педагогічної теорії і практики породила незвичайний феномен – козацьку педагогіку.
Козацька педагогіка – це частина народної педагогіки у вершинному її вияві, яка виховувала в підростаючих поколіннях українців синівську вірність рідній землі – незалежній Україні. Це народна виховна мудрість, що своєю головною метою ставила формування в сім’ї, школі і громадському житті козака-лицаря, мужнього громадянина з яскраво вираженою українською національною свідомістю і самосвідомістю [5, с. 9].
Основні завдання козацької педагогіки – виховувати фізично здорових представників рідного народу, носіїв і творців національної культури; прищеплювати любов до волелюбних заповідей предків; пробуджувати ненависть до всього злого і потворного, беручи яскравий приклад з наших славнозвісних пращурів, хоробрих і волелюбних козаків. Козаки – гордість нашого народу, зразок мужності, лицарства та відваги, хоробрі захисники своєї землі і справжні патріоти України.
Вивчаючи літературу, досліджуючи козацтво, його історію та культуру, можна виділити основні культурно-виховні традиції козаччини:
- традиція лицарських чеснот, що формувала такі якості, як мужність, відвага, доброта, безкорисливість, совість, щедрість, повага, чуйність;
- традиція фізичного удосконалення передбачала загартовування, вправність в бойових мистецтвах, удосконалення своїх фізичних можливостей;
- традиція освіти заохочувала козаків до навчання;
- традиція патріотизму прививала любов та відданість до Батьківщини-України;
- традиція поважного ставлення до старших виховувала повагу і шанобливе ставлення до літніх людей;
- традиція православного віросповідання – релігійне і духовне виховання;
- традиція творчості спонукала до розвитку народної культури, музичного та образотворчого мистецтв [4, с. 125].
Вже починаючи з початкової школи, ми можемо поступово знайомити дітей з історією, культурою та традиціями українського козацтва, прищеплюючи їм духовні цінності, без яких неможливе формування розвиненої особистості.
Грандіозний виховний потенціал має вивчення та дослідження героїчного життя українських патріотів, відважних воїнів, таких як Петро Конашевич-Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Іван Богун та інших. Так, приміром, для уроків української мови, враховуючи особливості віку і навантаження, можна сформувати підбір диктантів, текстів для списування та переказів, які б складалися з розповідей біографічного чи пригодницького характеру різних знакових постатей в історії українського козацтва. Це може бути читання казок, легенд під час уроків літературного читання, а також позакласного читання.
Впроваджувати козацькі традиції можна і на уроках математики, поєднуючи цікаві розповіді з життя козаків та математичні задачі [3, с. 5].
Під час уроків фізичного виховання дітям можна запропонувати різноманітні вправи, ігри, естафети, акцентуючи увагу на тому, якими сильними, мужніми і витривалими були козаки. Доречним буде агітувати дітей відвідувати різноманітні спортивні секції або козацькі організації, де вивчають козацьке бойове мистецтво, фізично загартовуються, знайомляться з видами зброї, вивчають культуру козаків та прививають дітям лицарські якості.
Великого значення в шкільній освіті мають позакласні та позашкільні виховні та навчально-розвивальні заходи. Серед них козацькі ігри, вікторини, лицарські турніри, музичні конкурси, концерти, різноманітні тематичні виставки, де діти можуть дізнатися багато нового про славну козацьку минувшину та видатних осіб.
Безумовно цікавими і пізнавальними для дітей будуть екскурсії місцями козацької слави. Можна порадити відвідати такі міста, як Київ, Переяслав-Хмельницький, Черкаси, Чигирин, Хотин, Кам’янець-Подільський, Запоріжжя. Відвідування тематичних виставок, музеїв, театрів, кінотеатрів, концертів та інших заходів, де буде представлене козацтво, теж матиме великий успіх.
Аналіз наукової літератури та освітньої практики дає нам змогу сформулювати педагогічні рекомендації щодо використання козацьких традицій у початковій школі:
- звертання до козацької педагогіки має бути систематичним;
- елементи козаччини слід включати у зміст навчальних дисциплін;
- широко використовувати форми позаурочної роботи козацького спрямування;
- залучати батьків до освітнього процесу з упровадженням козацьких традицій;
- активізувати самоосвіту вчителя з питань народної, в тому числі козацької педагогіки.
Варто, щоб кожен учитель усвідомлював, що на уроці чи у позакласній роботі він формує справжнього патріота, а саме людину, яка зможе адаптуватися в суспільстві, зможе знайти вихід із критичних ситуацій, підставить своє плече в скрутну хвилину для свого товариша, захистить слабшого чи немічного.
Список використаних джерел:
- Бех І.Д. Програма українського патріотичного виховання дітей та учнівської молоді / Бех І.Д., Чорна К.І. – Київ. – 2014. – 29 с.
- Закон України про державну підтримку українського козацтва // Освіта. – 1999. – № 40. – С. 4-5.
- Кіт Г.Г., Тарасенко Г.С. Українська народна педагогіка. Курс лекцій: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Вінниця: ПП “Едельвейс і К”, 2008. – 302 с.
- Кононенко П. Українське козацтво: шляхи розвитку, традиції виховання молоді // Освіта. – 2002. – № 41. – С. 2-3.
- Руденко Ю. Козацька педагогіка: Історія, нинішній день та майбутнє / Час. – 1997. – 14-20серпня. – С. 10.