ФОРМУВАННЯ ПРАВИЛЬНОЇ ЗВУКОВИМОВИ В ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Сень Наталія

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського 

Науковий керівник: к.п.н., старший викладач Франчук Н. Л.

У дітей молодшого шкільного віку активно відбувається формування всіх складових звукової культури мовлення, зокрема, фонетично правильної і чистої вимови звуків української мови та орфоепічно правильної вимови слів і фраз. Значна увага вихованню звуковимови молодших школярів приділяється в сучасних освітніх програмах та методиках початкової освіти.

Проблема формування правильної звукової культури мовлення не є новою. Вікові особливості засвоєння звукової сторони мовлення досліджували В. Бельтюков, О. Гвоздєв, А. Салахова. Теоретичні аспекти навчання української мови досліджували С. Дорошенко, Р. Краєвський, О. Левченко, М. Успенський, Л. Вознюк. Методикою роботи над фонетичним матеріалом і вимовою займалися С. Бериштейн, М. Успенський; корекцією відхилень у мовному розвитку учнів А. Богомолова, М. Савченко, А. Колупаєва, Л. Спірова, М. Фомічева; формуванням орфоепічних навичок українського мовлення молодших школярів М. Вашуленко, Н. Тоцька, О. Хорошковська та ін.

Як визначають учені, звукова культура мовлення – це фонетично правильна і чиста вимова звуків і слів рідної мови; орфоепічне правильна вимова слів і фраз, що відповідає нормам літературної вимови з правильними наголосами, інтонаціями, паузами й відповідним темпом; чітка дикція; розвинутий фонематичний слух, правильне мовне дихання, вміння контролювати силу голосу [5].

Чинниками звукової культури мовлення є: чітка артикуляція звуків української мови, фонетична правильність або правильна звуковимова, орфоепічна правильність, мовне дихання, дикція, сила голосу, темп мовлення, тембр, фонематичний слух, засоби інтонаційної виразності мовлення [6]. Молодший шкільний вік характеризується переходом від наочно-образного до словесно-логічного мислення, тому звукова робота в першому класі здійснюється на основі наочних методів навчання (спостереження, зіставлення, порівняння).

У процесі формування правильної звуковимови в школі 1-го ступеня необхідно широко використовувати практичні методи навчання, репродуктивні та евристичні (пошукові або частково пошукові) вправи. Добір методів і прийомів формування звуковимови в молодших школярів зумовлений розумовими особливостями дітей і змістом мовного навчального матеріалу. Необхідно застосовувати підготовчі та основні вправи, які передбачають автоматизацію звука в різних фонетичних умовах, зокрема в поєднанні з близькими за артикуляцією та акустичними характеристиками звуків.

Добираючи систему різноманітних тренувальних вправ, учитель повинен працювати не тільки над ознайомленням учнів з основними правилами літературної вимови, а й над подоланням окремих вимовних вад. При доборі методичних прийомів для опрацювання орфоепічного матеріалу в початкових класах потрібно враховувати, що засвоєння фонологічних засобів мовлення вимагає від дітей імітації, фізичного (артикуляційного) та розумового навантаження – систематичного тренування органів мовлення – легенів, гортані, язика. А тому, паралельно з системою вправ, яка широко використовується у практиці початкового навчання, необхідно також застосовувати прийоми свідомого артикулювання та порівняння мовних одиниць.

Велику роль у формуванні правильної звуковимови школярів відіграють використання художнього слова, чистомовок, скоромовок під час гри, оскільки саме під час ігрової діяльності спілкування зливається так близько із фонетикою.

Оволодіння молодшими школярами орфоепічними нормами рідної мови забезпечує системний підхід до її вивчення, засвоєння нормативної сторони не тільки писемного, а й усного мовлення, служить однією з важливих умов успішного формування в учнів навичок орфографічного письма, основою для підвищення їхньої загальної мовної культури.

Отож, добір методів і прийомів формування звуковимови дітей у початковій школі зумовлений їх розумовими особливостями і змістом мовного навчального матеріалу.

Список використаних джерел:

  1. Колеснік К.А. Організація групової діяльності на заняттях з мови: поєднання ігрової та пізнавальної групової діяльності учнів першого класу// Учитель початкової школи. – № 11. – 2019 . – С. 18-21.
  2. Клочко Н.Л. Підготовка дитини до школи: дефінітивний аналіз проблеми / Н.Л. Клочко // Гуманітарний вісник ДВНЗ „Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія сковороди”: Науково-теоретичний збірник. – Переяслав Хмельницький, 2008. – Вип. 14.- С. 137-140.
  3. Комарівська Н. Методичні аспекти застосування цікавої граматики на уроках рідної мови в початковій школі / Комарівська Н. // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія : збірник наукових праць / редкол.: В.І.Шахов (голова) та ін. – Вінниця : ТОВ Нілан ЛТД, 2014. – Вип. 41. – С. 46-51.
  4. Лапшина І.М. Словесні ігри та ігрові вправи у формуванні аудіативних навичок дітей дошкільного й молодшого шкільного віку / І.М. Лапшина // Її величність гра: теорія і методика організації дитячої ігрової діяльності в контексті наступності дошкільної та початкової освіти : збірник статей. – Вінниця : ВДПУ імені М.Коцюбинського, 2009. – С. 139-145.
  5. Методика навчання української мови в початковій школі : навч.-метод. посібник для студентів ВНЗ / За наук. Ред. М.С.Вашуленка. – К. : Літера ЛТД, 2010. – 364 с.
  6. Піроженко Т. Мовлення дитини: Психологія мовленнєвих досягнень дитини. / Т. О. Піроженко. – К.: Главник, 2005. – 112 с.

 

Please publish modules in offcanvas position.