ХАРАКТЕРИСТИКА ЗОВНІШНІХ ТА ВНУТРІШНІХ ЧИННИКІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Семенцова Оксана 

Київський університет імені Бориса Грінченка

Науковий керівник: к.п.н, доцент Ващенко О. М.

Зростаючий обсяг інформації, постійна модернізація навчальних програм, застосування інноваційних педагогічних технологій та різноманітних технічних засобів навчання висувають високі вимоги до нервової системи дитячого організму, який ще знаходиться в процесі розвитку та вдосконалення. Все це безпосередньо впливає на нервово-психічні функції учнів. Порушення психічного здоров’я є однією з причин шкільної неуспішності, труднощів у навчанні, оволодінні програмовим матеріалом. Саме тому, перед кожним освітнім закладом постає проблема збереження психічного здоров’я дітей, які постійно знаходяться в умовах впливу великого обсягу інформації, а також вимог реформування освіти, які потребують впровадження інноваційних технологій навчання.

Актуальність проблеми збереження психічного здоров’я молодшого школяра, не викликає сумніву, що засвідчує аналіз досліджень сучасних психолого-педагогічних джерел. 

Перш за все, предметом дослідження цієї проблеми є внутрішні і зовнішні чинники, що впливають на психічне здоров’я дитини. Сучасний вчитель початкової школи має розуміти, що кожна дитяча особистість є неповторною і до кожної потрібно знайти свій підхід. Для цього педагогу бажано з’ясувати стан психічного здоров’я дітей, пам’ятаючи, що ці діти є більш емоційно чутливими. На них впливають школа, сім’я, позашкільні заклади, ЗМІ, музика і, навіть, колір. Потрібно також враховувати, що кожна дитина вже має певний темперамент та характер, у неї починає формуватися самооцінка.

Індивідуальна неповторність молодшого школяра, яка характеризує його відмінність від інших дітей, своєрідність його психіки знаходить свій прояв в рисах темпераменту, характеру, у специфіці інтересів, якості пізнавальних процесів. Особливості типів темпераментів достатньо просто фіксуються за результатами спостережень за дітьми. Вони проявляються в поведінці та діяльності дітей. Науковці зауважують, що темперамент є фундаментальною характеристикою людини, він стійкий, обумовлений вродженими особливостями нервової системи і мало придатний до змін під дією середовища і виховання. Він знаходить свій прояв у всіх сферах психічної та фізичної діяльності, оскільки його психофізіологічними складовими є активність та емоційність [2].

Наявність індивідуальних відмінностей у перебігу психічної діяльності дітей постійно привертає увагу науковців. Тому під час організації освітнього процесу вчитель має добре орієнтуватися в усіх типах темпераменту учнів свого класу. Саме такі знання допоможуть педагогу організовувати процес навчання таким чином, щоб зберегти психічне здоров’я кожної дитини [2; 5].

На сьогодні існує чимало методик дослідження психічного стану молодших школярів. Найпопулярнішими серед них є тести, за якими діти створюють малюнки. Це зумовлено тим, що на малюнку дитині важко приховати свої справжні почуття і переживання. Ця методика є особливо ефективною для тестування учнів початкових класів, оскільки діти ще не в змозі розв’язувати складні психологічні тести. Серед методик, пов’язаних з малюванням, виокремлюють: кінематичний малюнок сім’ї, малюнок дерева, трояндового куща, будинку, неіснуючої тварини [3; 4].

У процесі нашого дослідження ми застосовували: тест «Дослідження тривожності»; тест «Схильність до стресу»; тестову методику самооцінки індивідуально-психологічного напруження учнів за методикою Ч.Д. Спілберга, Ю.Л. Ханіна. Досить важливим є психологічний комфорт дитини під час проходження означених тестів, адже якщо їй буде емоційно некомфортно, то чіткі результати отримати буде складно.

Результати нашого дослідження щодо виявлення рівня тривожності учнів були наступними: низька реактивна тривожність була притаманна в 52% школярів, помірна – 32% і висока – 15%. Означені показники демонструють позитивну оцінку психічного здоров’я досліджуваних учнів, вони також потребують уваги щодо мотивів діяльності та підвищення почуття відповідальності. Особистісна тривожність дитини продемонструвала протилежний результат: лише 21% школярів мають низький рівень особистісної тривожності, 49% – помірний рівень і 30% – високу тривожність. Науковці доводять, що відхилення від помірної тривожності доволі часто пов’язані з наявністю невропатичного конфлікту, з емоційними та нервовими зривами, із психосоматичними захворюваннями, які саме викликають розлади психіки дитини [5].

У процесі дослідження нами також було з’ясовано вплив індивідуально-типологічних особливостей особистості дитини на стан тривожності, який, в свою чергу, може стати підґрунтям для формування різних видів неврозів. З усіх протестованих дітей ми виокремили: 35% – холериків, 28% – сангвініків, 8% – флегматиків і 9% – меланхоліків. Отриманні дані дозволяють зробити висновок, що найбільший рівень тривожності притаманний дітям  холеричного типу темпераменту.

Науковці зауважують, що з часом така тривожність може переростати у нервові захворювання, наприклад, такі як істерія (властива переважно холерикам), неврози нав’язливих станів (властива меланхолікам) та ін. Вони також доводять, що якщо вчасно не попередити появу нервових захворювань, вони можуть спричинити значні розлади нервової системи і порушення психіки дитини. Саме тому, в процесі організації освітнього процесу початкової школи необхідно враховувати індивідуальний підхід до кожного учня. Неправильна його побудова, невідповідність гігієнічних вимог щодо організації навчальних занять та відпочинку загальноприйнятим нормам, надмірна інформаційна перенасиченість шкільних предметів можуть спричинити розвиток швидкої втоми, що може негативно вплинути на розумову працездатність учнів. Діти не можуть сприймати навчальний матеріал стовідсотково. У зв’язку з цим потрібно дотримуватися гігієнічних принципів побудови розкладу уроків у початковій школі. В іншому випадку – навчання не буде корисним, а навіть, може завдавати шкоди здоров’ю [2].

Проведене дослідження щодо впливу зовнішніх та внутрішніх чинників на психічне здоров’я молодших школярів продемонструвало необхідність та доцільність його правильної організації. Доведено, що факторами, які негативно впливають на психічне здоров’я дітей відносимо: високий рівень особистісної тривожності, невідповідність побудови розкладів уроків гігієнічним вимогам, нервово-психічні напруження під час написання контрольних робіт та диктантів, не врахування типологічних особливостей вищої нервової діяльності школярів педагогами, надмірна інформаційна перенасиченість навчальних предметів, ускладненість навчальних програм, стресогенність. Перспективи наших подальших досліджень полягають у розробці комплексу психопрофілактичних заходів та використання певних методик, спрямованих на попередження порушень психічного здоров’я дітей.

Список використаних джерел:

  1.  Болтівець С.І. Сучасний стан розробленості педагогічної психогігієни / С. І. Болтівець // Практична психологія і соціальна робота. – № 2. – 2004. – С. 54–56. 
  2. Гончаренко Г. Т. Психічне здоров’я дитини: посібник / Г.Т. Гончаренко. – К., 2003. – 112 с
  3. Горащук В. Здоров’я учнів від чого воно залежить? / В. Горащук // Рідна школа. – 1997. – № 3–4. – С. 55–56.
  4. Гречишкіна О. Корекція та профілактика межових станів нервово-психічного здоров’я учнів / О. Гречишина, Л. Животковська // Проблеми освіти. – К., 2002. – Вип. 28. – С. 101–109.
  5. Кочерга О. Психічне здоров’я дитини / О. Кочерга, О. Васильєв // Психолог. – 2003. – № 42 (листопад). – С. 17–22.

 

Please publish modules in offcanvas position.