Савченко Алла
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Науковий керівник: к.п.н., старший викладач Франчук Н. Л.
Сучасна парадигма мовної підготовки учнів початкової школи характеризується різноаспектністю навчальних проєктів, серед яких виділяють формування діалогічного мовлення, що передбачає вироблення елементарних умінь комунікативної поведінки на засадах культури мовлення та етики спілкування.
Державний стандарт початкової школи серед вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів початкової школи визначає «розвиток умінь висловлюватися в усіх доступних для них формах, типах і стилях мовлення» [2].
Проблему розвитку діалогічного мовлення розглянуто науковцями у філософському (М. Бахтін, М. Бубер та ін.), лінгвістичному (Т. Винокур, Л. Щерба, Л. Якубинський та ін.), нейрофізіологічному (Є. Бойко, Л. Виготський, О. Лурія, С. Рубінштейн та ін.), психолінгвістичному (М. Жинкін, О. Леонтьєв, Т. Ушакова, Н. Юрьєва та ін.), лінгвосоціопсихологічному (Т. Дридзе, І. Зимня та ін.), лінгводидактичному (В. Захарченко, Г. Леушина, М. Лісіна, Н. Луцан, В. Любашина, О. Ушакова та ін.) аспектах.
У лінгвістичному енциклопедичному словнику діалог визначається як бесіда декількох людей з метою запитати про щось і спонукати до відповіді, збудити до будь-якої дії; низка реплік. Кожна окрема репліка учасників діалогу немає завершеного смислу, але всі вони оформляться в «діалогічній єдності». Повноцінним діалогом є не лише обмін інформацією, а й така взаємодія партнерів, за якої вони поважають один одного [5, с. 135].
У словнику лінгвістичних термінів діалогічне мовлення визначається як форма мовлення, за якої відбувається безпосередній обмін висловлюваннями між двома або декількома особами. Умови, в яких відбувається діалогічне мовлення визначає низка особливостей, до яких належать: стислість висловлювання, широке використання немовленнєвих засобів спілкування (міміка, жести) [5, с. 137].
Енциклопедичний словник визначає діалогічне мовлення як форму або тип мовлення, що складається з обміну висловлюваннями-репліками, на мовний склад яких впливає безпосередньо сприймання, що активізує роль адресата в мовленнєвій діяльності. Для діалогічного мовлення типовими є змістовий (запитання – відповідь, додавання – пояснення – розповсюдження, згода – заперечення, формули мовленнєвого етикету тощо) та конструктивний зв’язок реплік [5].
І. Луценко зазначає, що до діалогу співрозмовників спонукають різноманітні мотиви й комунікативні задачі:
- повідомити щось співрозмовнику;
- привернути увагу до певного об’єкта чи подій;
- поділитися своїми враженнями;
- констатувати факти, які стосуються співрозмовників;
- узгодити різні підходи до розв’язання конкретної справи;
- обмінятися із співрозмовником думками, переживаннями;
- виразити свої емоції [6, с. 15].
О. Власенко зауважує, що навчання діалогічного мовлення молодших школярів ґрунтується на врахуванні педагогічних закономірностей і лінгвометодичних принципів, а саме:
- взаємозв’язок у навчанні, вихованні та розвитку молодших школярів;
- функціонально-комунікативна спрямованість;
- стилістична диференціація;
- взаємозв’язок розвитку усного і писемного мовлення;
- оцінка виразності мовлення;
- розвиток чуття мови;
- взаємозв’язок мовлення і мислення;
- системний підхід до мовленнєвого розвитку;
- активне керівництво процесом розвитку мовлення; безперервність і наступність у мовленнєвому розвитку;
- оптимізація у виборі методів, прийомів та засобів навчання мовлення, розпізнавання [1, с. 22].
Отже, теоретичний аналіз науково-методичної літератури дозволяє стверджувати, що діалогічне мовлення – це процес двостороннього спілкування в конкретній ситуації буття, в якій кожен із учасників поперемінно виконує роль мовця й слухача. У процесі діалогічного мовлення відбувається безпосередній обмін висловлюваннями між двома або декількома особами за умови стислості висловлювання, широкого використання мовленнєвих і немовленнєвих (міміка, жести, інтонація) засобів спілкування.
Список використаних джерел:
- Власенко О.В. Розвиток діалогічного мовлення молодших школярів / О.В.Власенко // Управління школою. – 2005. – №22-24. – Серпень. – С. 21-22.
- Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова школа. – 2011. – №7 – С. 1-7.
- Колеснік К.А. Організація колективної творчої діяльності в процесі мовленнєвої роботи на уроках рідної мови / К.А. Колеснік // Актуальні проблеми формування творчої особистості педагога в контексті наступності дошкільної та початкової освіти : збірник матеріалів Міжнародної наково-праткичної інтернет-конференції (Вінниця, ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 10-11 листопада 2015р.) / за ред. Г. С. Тарасенко ; Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, інститут педагогіки, психології і мистецтв. – Вінниця : ТОВ «Нілан – ЛТД», 2015. – С. 190-194.
- Комарівська Н. Формування культури мовленнєвого спілкування дітей дошкільного та молодшого шкільного віку / Н. Комарівська // Актуальні проблеми дошкільної та початкової освіти в контексті європейських освітніх стратегій : збірник матеріалів науково-практичної конференції. – Вінниця : ТОВ «Нілан ЛТД», 2016. – Вип. 5. – С. 138-141.
- Лингвистический энциклопедический словарь / [ред. В. Н. Ярцева]. – М. : Советская энциклопедия, 1990. – 685 с.
- Луценко І.О. Готуємось до мовленнєвого спілкування з дошкільниками: Навчальний посібник / І.О. Луценко. – К. : НПУ, 2001. – 96 с.