Гриценко Тетяна
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: д.п.н., професор Комар О. А.
Освітній процес це середовище, в якому формується ставлення учнів до пізнавальної діяльності, до виконання завдань різного типу. Результативність проблемного навчання учнів залежить від того, настільки при його організації створюються умови для самореалізації особистості кожного учня, виявлення її індивідуальності, творчого потенціалу.
Проблемою виявлення умов, що забезпечують ефективність проблемного навчання як засобу формування мислення учнів, займалися багато дослідників. Передусім необхідно сказати, що саме поняття «умова» тлумачиться ними далеко неоднозначне.
Так, С. Н. Брунова вважає, що «умова» це правило, що забезпечує нормальну роботу чого-небудь.
Н. Т. Федорець тлумачить «умову» як філософську категорію, що виражає відношення предмета до оточуючих його явищ, без яких він існувати не може. Сам предмет виступає як щось обумовлене, а умова як зовнішня відносно предмета багатоманітність відносно об’єктивного світу. На відміну від причини, що породжує те чи інше явище, умова становить те середовище, у якому останнє виникає, існує і розвивається.
Таким чином, слід визначити, що умови повинні відображати суттєві характеристики процесу і предмету під час навчального процесу у колективі.
Тому однією з умов проблемного навчання як засобу формування мислення учнів є емоційна налаштованість особистості на виконання завдань. Доцільно встановити ділову атмосферу на уроці, діловий стиль вчителя і учнів, відносин учнів один з одним.
Потрібна чуткість вчителя, його прагнення допомогти учню дати максимально повну, правильну і самостійну відповідь, підтримка під час утруднень , порада при застосуванні знань на практиці.
Використання проблемних ситуацій на уроках математики і сприяє формуванню логічного і діалектичного мислення учнів, розвитку вмінь знаходити і вирішувати протиріччя. Відношення до протиріч та парадоксів є показником мислення людини [1, с. 2223].
Ще однією умовою є постійне введення вчителем елементів творчості, самостійного пошуку, проведення різних форм процесу навчання (шкільних фізичних вечорів, диспутів, конкурсів і т. д.), а також активна позиція обох сторін педагогічного процесу. Ефективність взаємодії вчителя і учнів різко знижується, якщо на уроці чи на виховному заході спрацьовує установка на виявлення авторитарності. Щоб не допустити педагогічних помилок вчителю необхідно використовувати самоконтроль своїх дій. Велику роль відіграють комунікативні здібності вчителя, створення атмосфери співтворчості та співпраці.
Важливою умовою ефективності проблемного навчання також є індивідуальний підхід: наприклад, дуже важливо залучати до проблемних ситуацій учнів, які виявляють байдужість до навчання. Для таких учнів слід створити спеціальні ситуації успіху, свідомо підбираючи такі індивідуальні завдання, які в даний момент вони можуть легко виконати, активно заохочуючи їх перші успіхи. Пережита при цьому радість стимулює учнів на нові зусилля.
Важливим прийомом індивідуального підходу до учня в проблемному навчанні − це індивідуальна допомога на різних етапах пошуку. Існують декілька видів допомоги вчителя на різних етапах розумової діяльності учнів під час вирішення проблеми:
на першому етапі: усвідомлення важкості, взаємозв’язку відомих і невідомих компонентів, аналіз цього зв’язку. Можна запропонувати уважно прочитати умову задачі та встановити що необхідно знайти; вибрати ознаки відомих компонентів задачі і знайти взаємозв’язок між ними; знайти ознаки по яким ці компоненти відрізняються один від одного;
на другому етапі формування проблеми. Вчитель здійснює диференціацію, звертаючи увагу на здібності до навчання, інтерес, потреби учнів;
на третьому етапі: висунення гіпотез. Необхідно визначити рівень навченості та здібності до навчання, які відповідали б запропонованому завданню. Самостійна робота повинна бути максимальною;
на четвертому етапі: перевірка вирішення проблеми та підведення підсумків. Пропонується учням допоміжні питання, малюнки, схеми [2, с. 149].
Педагогічна майстерність вчителя саме й полягає в тому, щоб виявити своєрідність кожного учня, бути уважним до всього, що відбувається на уроці, своєчасно і правильно реагувати на поведінку учнів, на їх ставлення до вчителя, предмету в цілому та виконання проблемних завдань зокрема.
При цьому педагог повинен враховувати всі особливості учня: тип уваги, пам’яті, сприймання; пізнавальні інтереси, мотиви навчання; рівень і обсяг знань, уміння і навички самостійної роботи; загальний, інтелектуальний розвиток; працелюбність, працездатність; стан здоров’я, взаємостосунки з іншими учнями, домашні умови, тощо.
Гуманізація проблемного навчання можлива за умови, якщо вчитель: ставить учня в позицію активного суб’єкта навчання, здійснюваного в загальній системі колективної праці класу; розвиває здібність учня до самокерування своєю діяльністю; організовує проблемне навчання як розв’язок навчально-проблемних завдань на основі творчої взаємодії з учнями.
Так, поступово, привчаючи учнів розв’язувати проблемні завдання, ми формуємо в них спеціальні вміння та навики для знаходження проблеми, ставити питання та знаходити розв’язки. Для підтримки та розвитку пізнавальних інтересів учнів необхідно створювати в системі освітніх занять таку ситуацію, яка постійно б побуджувала учнів до творчої розумової праці.
Список використаних джерел:
- Алексюк А. М. Проблемність у навчанні – в кн.. Питання проблемного навчання – К.:Педагогіка , 1988 – 226 с.
- Махмутов М. И. Проблемное обучение: Основные вопросы теории. – М.: Педагогика, 1975. – 368 с.