Валентина Васенко,
к. пед. наук, доцент, завідувач кафедри педагогіки, теорії та методики початкової освіти
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»,
Україна
Розвиток та формування індивіда повинно орієнтуватися на його успішну соціалізацію і виконання професійних обов’язків в умовах конкуренції. Забезпечення цього має здійснюватися у відповідності з вимогами часу і потребує його залучення до таких видів діяльності, які сприятимуть формування його компетентностей. Оскільки в основі будь-якої діяльності лежить певний алгоритм, тому актуальним питанням, особливо в закладах освіти I ступеня, є формування в учнів алгоритмічних умінь. Адже саме в молодшому шкільному віці у школярів формується базовий понятійний апарат, від рівня розвитку якого залежить цілісність системи знань.
Основи алгоритмування починають вивчатися з перших кроків навчання в школі і є наскрізною темою різних предметів. Винятковий потенціал у процесі формування та розвитку алгоритмічних умінь молодших школярів мають уроки трудового навчання. Нажаль, аналіз науково-педагогічної літератури демонструє недостатню теоретичну й практичну розробленість дидактичної моделі трудового навчання в початковій школі, особливо в частині забезпечення формування алгоритмічних умінь. Для учнів початкової школи це характеризується засвоєнням на інтуїтивно-практичному рівні понятійного апарату та відповідних способів поетапної діяльності. На цьому рівні провідним елементом навчання є пізнавальна діяльність учнів, у процесі якої засвоюються загальні вміння й навички, потрібні для роботи в інформаційному середовищі, формуються основні алгоритмічні уявлення.
Трудове навчання учнів початкових класів не може бути результативним без чіткої і обґрунтованої організації роботи, а тому першочерговим завданням у ньому є формування організованості для виконання практичної діяльності з будь- якого виду праці. За своєю сутністю цей алгоритм являє собою набір простих правил, виконуючи, які учень зможе виконувати прості трудові операції незалежно від виду праці, що сприяє зміцненню знань і навичок, виробляючи при цьому мобільні вміння, необхідні в подальшому навчанні.
Підготовка учнів до ефективного використання алгоритмів на уроках трудового навчання в початковій школі проходить у 3 етапи [2]:
1. Пропедевтичний етап – підготовка бази для роботи з новим навчальним матеріалом, актуалізація навичок, на яких ґрунтується застосування алгоритму, формування нової навички, що забезпечує підготовленість учнів до виконання елементарних операцій алгоритму.
2. Основний етап включає: пояснення правил роботи, залучення учнів до складання й запису алгоритму, розгляд кількох прикладів роботи, виконання тренувальних вправ (спочатку - колективно, потім - самостійно), діяльність з розгорнутим коментуванням, (картки закриваються), самостійне виконання правильної послідовності дій.
3. Етап скорочення операцій, який характеризується їх оптимізацією за аналогією чи інтуїтивно шляхом, без напруження пам’яті. При цьому для кожного учня це згортання відбувається не одночасно, а різними шляхами. Важливим при цьому є уникнення пасивності при виконанні трудових завдань.
Застосування алгоритмів під час формування знань на уроках в початкових класах позитивно позначається на всіх видах трудової діяльності, сприяє організації сприйняття, розвитку спостережливості і уваги учнів, що в підсумку сприяє поліпшенню соціально-трудової адаптації учнів до життя.
Для більш ефективного засвоєння знань, умінь і навичок під час алгоритмічної діяльності на уроках трудового навчання варто використовувати мотиваційні та стимулюючі методи навчання, уникаючи при цьому формалізму та спираючись на життєвий досвід дитини й використовуючи різні ігрові прийоми та інтерактивність [1].
Досвід роботи з учнями показує, що застосування алгоритмів на уроках у початкових класах позитивно позначається на всіх видах трудової діяльності, сприяє організації сприйняття, розвитку спостережливості і уваги учнів, що в підсумку сприяє поліпшенню соціалізації та трудової адаптації учнів до життя.
Список використаних джерел:
1. Завалевський Ю. І. Сучасний вчитель: вимір часу: навч.-метод. посіб. для вчителів та студ. вищ. пед. навч. закладів. Київ: ВД «Букрек», 2008. 288 с.
2. Мельник Ю. С. Сучасні підходи до формування алгоритмічної культури особистості. Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: збірник наукових праць. Умань: УДПУ ім. Павла Тичини. 2004. Випуск 8. С. 65 - 74.