Василь Васенко,
к. пед. наук, доцент, завідувач кафедри теорії і методики технологічної освіти та комп’ютерної графіки
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»,
Україна
Наявність фахівців з інноваційним стилем мислення, готових до постійного творчого пошуку нестандартних способів виконання своєї діяльності в умовах сучасної трудової діяльності забезпечується розширенням можливостей їх доступу до інформації про майбутні об’єкти праці, основи виробництва, орієнтовані на обрану професію. Найповніше специфіку і характерні особливості таких даних людина одержує з графічних документів, робота з якими потребує не лише належної підготовки, а й набуває галузевих особливостей, а тому повинна проводитися тривалий період часу, тобто, відповідати ознаці наступності. З огляду на це все більше уваги має приділятися пошукам форм і методів навчання, які б сприяли більш успішному розвитку творчих здібностей, активізували розумову і практичну діяльність учнів при використанні ними графічної інформації. Очевидно, що така робота має проводитися вже з дитячого віку. Та на сьогодні проблема графічної підготовки школярів з огляду наступності й, особливо, забезпечення вчителем цього процесу не стали предметом окремого дослідження при очевидній актуальності.
Ринок професій вносить суттєві корективи у суспільні потреби сьогодення, де дефіцитними стають ті, що так чи інакше пов’язані з виробничою галуззю, будівництвом, технологіями обробки та переробки, тощо. Для їх працівників характерним є отримання готового матеріального виробу. Його виготовлення в тій чи іншій мірі потребує виконання пошукових ескізів, технічних рисунків, креслень, тощо. Ці первинні документи дозволяють не лише отримати виріб, а й удосконалити його властивості як у ході конструювання, так і виготовлення. Тобто, очевидною є гостра потреба не лише у носії графічної інформації, а і кваліфікованому користувачі нею. Таким чином, саме життя підтверджує необхідність опанування учнями основами технічної графіки, яка є надійною основою належного оволодіння ними на наступних освітніх рівнях конструкторськими, технологічними, дизайнерськими, будівельними та іншими професіями. Ще одним переконливим фактом необхідності вирішення проблеми дослідження є збільшення вмісту графічної складової у зростаючих обсягах інформації, яка стосується не лише виробництва, а й усіх сфер життя як окремої людини, так і суспільства в цілому. Це відбувається завдяки компактності, наочності, прості й доступності для розуміння і прочитання графічних зображень. Усе сказане переконує в думці, що графічна підготовка учнів повинна бути бажаною складовою їх середньої освіти. Та все ж слід зважати, що опанування нею обмежене віком дітей і, як правило, у більшості з них закінчується до 12-14, максимум - 15-16 років 3. Отже, якщо середня школа не вирішує проблеми такої підготовки учнів своєчасно, то пізніше, у наступні роки навчання, зокрема й студентські, належно цей процес уже не відбудеться і є загроза зниження здатності її випускників до діалогу графічною мовою засобами читання і виконання графічних побудов, а отже й нижчою конкурентністю та творчістю в роботі.
Звісно, така робота неможлива без тісної співпраці вчителів обох шкільних ланок. Природно було б забезпечити на змістовому та міжпредметному рівнях зв’язки між графічними компонентами відповідних навчальних предметів. Тому логічним у забезпеченні такої наступності має бути чітка етапність графічної підготовки школярів у стінах школи. Тоді початкова її ланка опікуватиметься пропедевтичною складовою цієї проблеми, а основна – забезпечуватиме допрофільну на потрібному рівні. Забезпечення і дотримання вказаного шляху могло б гарантувати таку необхідну і потрібну трудову мобільність, здатність ефективної перекваліфікації й конкурентності випускника вітчизняної школи. Результати нашого досвіту вказують на можливості швидкого і надійного виправлення негативних наслідків нехтування наступністю графічної підготовки учнів використанням історичного досвіду української школи 1, 2.
З огляду на поданий матеріал можна констатувати, що графічні засоби відображення інформації знаходять широке використання у всіх сферах суспільного життя, а тому середня школа має забезпечити графічну підготовку учнів, озброївши їх володінням методами графічного подання і сприйняття інформації; етапність такої підготовки має забезпечувати здатність школярів адаптуватися до зміни вимог ринку праці та життя суспільства в цих умовах, що гарантує майбутнім працівникам значну трудову мобільність та можливості перекваліфікації; наступність графічної підготовки учнів підтримується використанням різних форм інтеграції діяльності зі значним вмістом графічної складової; недооцінка місця графічної підготовки в умовах суспільних потреб реформування усіх галузей сучасного вітчизняного виробництва є помилковою і вимагає виправлення.
Список використаних джерел
1. Васенко В. Графічна освіта учнівської молоді України. Освіта в Україні ХІХ - початку ХХ століття: Колективна монографія. - Видання 2-ге стереотипне. Київ: Міленіум, 2011. С. 83-110.
2. Васенко В. Етапи становлення вітчизняної методики викладання креслення як окремої галузі педагогіки. Трудова підготовка в рідній школі. 2014. №3. С.38-41.
3. Якиманская И. С. Развитие пространственного мышления школьников. Москва: Педагогика, 1980. 232 с.