Володимир Пуглій,
аспірант кафедри педагогіки
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний
університет імені Григорія Сковороди»,
Україна
Важливим фактором, що визначає характер змін у системі освіти, є науково-технічний прогрес, який на певному етапі розвитку неможливий без комп'ютерних технологій. На сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства мультимедійні технології є не просто необхідними, але й звичними засобами (рекламні монітори, автомобільні акустичні та навігаційні системи, домашні кінотеатри й кінопалаци). Оволодіння підростаючим поколінням навичками вільного користування засобами мультимедіа в побуті, починаючи ще з раннього дитинства, стає дедалі звичнішим.
На сучасному етапі розвитку суспільства інформаційні технології стали невід’ємною частиною життя людини, вони перестали бути окремою обмеженою сферою економіки і бізнесу. Сьогодні вони виступають об’єднувальною основою для побудови світового інформаційного співтовариства, активно впливають на визначення вектора світового прогресу [4].
У цих умовах кардинальних змін вимагає й система шкільної освіти.
Технологія – це наука про способи розв’язання задач людства за допомогою технічних засобів.
Педагогічна технологія – це науково обґрунтована педагогічна система, яка гарантує досягнення певної навчальної мети через чітко визначену послідовність дій, націлених на розв’язання проміжних цілей, наперед визначений кінцевий результат.
Комп'ютерні (нові інформаційні) технології навчання – це процес підготовки і передачі інформації, засобом здійснення яких є комп'ютер. Таким чином, інформаційно-комунікаційна технологія навчання (ІКТ) – це сукупність педагогічних методів і технічних засобів, направлених на реалізацію навчальної мети шляхом використання інформаційних технологій на основі комп’ютерних мереж, що максимально забезпечує ефективність навчального процесу. Інформаційні технології стають потужним багатофункціональним засобом навчання. Їх використання привчає учня жити в інформаційному середовищі, сприяє залученню школярів до інформаційної культури [4].
Сучасний урок – це поєднання традиційних технологій та нових інформаційних джерел, які передбачають використання теле- та радіомовлення, періодики, архівних матеріалів, ресурсів мережі Інтернет тощо. Це використання додаткового матеріалу, який можна знайти для різних категорій учнів і для різного рівня підготовки.
Активний розвиток та впровадження інформаційних технологій у різні сфери життя, в тому числі в освіту, ставить перед школою завдання формування інформаційної культури сучасних школярів. Комп’ютерні технології – це потужний інструмент для одержання дитиною найрізноманітнішої інформації, ефективний засіб підвищення інтересу до навчання, а також мотивації, наочності, науковості тощо. Необхідно враховувати, що до школи приходять нові покоління дітей, які живуть в інформаційному, динамічному, емоційно напруженому середовищі.
Підґрунтям впровадження мультимедійних технологій до освітнього простору є властивість мультимедіа – гармонійне інтегрування різних видів інформації. За рахунок інтенсифікації сприйняття школярами навчального матеріалу стає можливим залучити школярів до процесу пізнання як суб’єктів навчальної діяльності. Разом з тим, впровадження мультимедійних технологій в практику навчання й досі залишається на дискутивно-експериментальному рівні.
У сучасних науково-педагогічних джерелах акцентується увага на високому потенціалі мультимедійних ресурсів (Н. Савченко, О. Шликова та ін.). Зокрема, у роботах Ю. Казакова, Л. Шевченко розкрито педагогічні умови застосування медіа-освіти в процесі професійної підготовки майбутніх учителів [2].
Під час роботи з мультимедійними презентаціями на уроках потрібно, перш за все, враховувати психофізіологічні закономірності сприйняття дітьми інформації з екрану комп'ютера, телевізора, проекційного екрану. Робота з візуальною інформацією, яка подається з екрану, має свої особливості, оскільки при тривалій роботі викликає стомлення, зниження гостроти зору. Особливо складною для людського зору є робота з текстами.
Щоб створити урок з використанням мультимедійних технологій, перш за все необхідно визначити відповідність навчальній, виховній та розвивальній меті уроку, продумати доцільність та раціональність використання комп’ютера при вивченні певної теми, визначити навчальні ситуації, коли створена презентація сприятиме більш глибокому засвоєнню матеріалу.
Впровадження мультимедіа в освіту піднімає навчання на якісно новий рівень за рахунок використання в мультимедіа-ресурсах різних способів подання інформації. Вищі навчальні заклади передусім мають формувати творчого вчителя, який може зацікавити учнів, застосовувати мультимедійні засоби навчання (МЗН) для пробудження інтересу учнів, активності в навчанні. Специфікою навчання молодших школярів є візуалізація навчального матеріалу, а одним з найбільш ефективних способів забезпечення її – наочно-образний підхід за допомогою МЗН.
Підготовка фахівців, зокрема вчителів, які володіють новітніми мультимедійними технологіями, є необхідною умовою для підвищення рівня знань суспільства загалом, так як сам класовод закладає основи знань людини.
Втім теоретичний аналіз проблеми навчання мультимедіа майбутніх учителів свідчить про недостатню її розробленість, особливо в царині наукового вивчення і впровадження досвіду зарубіжних країн, передусім досвіду сусідніх держав, зокрема Польщі. До освітньої практики Польщі зверталися дослідники: Я. Гречка (особливості державно-громадського управління освітою в Польщі), А. Каплун (розвиток професійної школи сільськогосподарського профілю у Польщі в 1960-90-х роках), І. Ковчина (реформування польської загальної середньої і педагогічної освіти у 80-90-х роках XX ст.), К. Крашевскі (наукові основи техніки як складова загальної освіти у Польщі), Я. Морітз (система професійної підготовки вчителя і шляхи її оптимізації в умовах розвитку сучасної освіти в Польщі), B. Ханенко (проблема гуманізації виховання в контексті розвитку польської педагогіки міжвоєнного періоду), Л. Юрчук (стан і тенденції розвитку системи післядипломної педагогічної освіти у Польщі) та ін. [1].
Зміст і методику професійної підготовки вчителя необхідно орієнтувати на відповідність потребам мультимедійних технологій, запит на ринку праці на фахівців з високим рівнем знання мультимедійних технологій, динамічну структуру й творчий характер педагогічної діяльності, виховання мотивації до творчої інформаційної діяльності, неперервної освіти та постійного самовдосконалення використовуючи мультимедійних технології.
Аналіз наукової літератури дає можливість зробити такі висновки: готовність учителя до застосування інформаційних технологій – інтегрована властивість особистості педагога, в якій органічно поєднуються професійні якості й інформаційна культура, складовими якої є комп’ютерна грамотність й інформаційно-комунікаційна компетентність [3].
Готовність майбутніх учителів до впровадження медіа-освітніх технологій у професійній діяльності залежить від психологічної та навчальної підготовленості студентів, яка передбачає усвідомлення студентами необхідності оволодіння системою знань для впровадження медіа-освітніх технологій; психологічну готовність до інноваційного виду навчання; бажання застосовувати новітні засоби навчання на заняттях у ВНЗ, уроках у загальноосвітніх навчальних закладах; належний рівень інформаційних знань [2].
Із метою стимулювання студентів до оволодіння системою знань необхідних для впровадження медіа-освітніх технологій у професійну діяльність планується впровадження технологій під час викладання педагогічних дисциплін (сучасних педагогічних технологій, сучасних виховних систем і технологій, загальної педагогіки та основ корекційної педагогіки), формуючи тим самим медіа-освітньо-навчальне середовище.
Оволодіння засобами медіа-освітньої візуалізації навчального матеріалу передбачає знання студентами методики викладання предметів шкільного курсу із застосуванням медіа-освітніх технологій, уміння створювати власні медіатексти навчального призначення, оволодіння знаннями й уміннями застосування технічних засобів, комп'ютерних та Інтернет-технологій. Передбачається врахування педагогом вікових, психологічних, індивідуальних особливостей учнів та студентів під час навчання із застосуванням медіа-освітніх технологій [2].
Таким чином, впровадження медіа-освітніх технологій у процес професійної підготовки майбутніх учителів − нагальна потреба часу, розвитку інформаційного суспільства. Система педагогічних умов застосування медіа-освітніх технологій у професійної підготовки майбутніх учителів передбачає визначення вимог до рівня знань, умінь, навичок медіа-освітньої проблематики студентами педагогічних вузів, введення ключових понять медіа-освіти у зміст дисциплін інформаційного, педагогічного та психологічного спрямування; формування критичного відношення аудиторії до програм телебачення та радіомовлення; інформації сайтів мережі Інтернет; мотивації студентів до засвоєння знань у галузі медіа-освіти, вивчення проблеми впровадження медіа-освітніх технологій у навчальні курси педагогічних та суспільних дисциплін, введення спецсемінарів та факультативів медіа-освітньої спрямованості; підготовка навчально-методичного забезпечення та методичних рекомендацій щодо застосування медіа-освітніх технологій у професійній підготовці майбутніх учителів.
Список використаних джерел
1. Гавриш І. В. Закономірності та принципи процесу формування готовності майбутніх учителів до інноваційної професійної діяльності. Дійсність та перспективи розвитку сучасної освіти України: зб. наук. пр. Харків : Стиль-Іздат. 2005. С. 61-74.
2. Казаков Ю. М. Педагогічні умови застосування медіа-освіти у професійній підготовці майбутніх учителів. Луганськ, 2007. 213 с.
3. Костікова І. І. Сучасні методологічні підходи професійної підготовки вчителя засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2008. No8. С. 79-83.
4. Левшин М. Інформаційні технології –з першого класу. Вища освіта України. 2002. No1. С.58–64.