Ірина Кучеренко,
д. пед. н., доцент, професор кафедри практичного мовознавства
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини,
Україна
Сучасне українське суспільство, послуговуючись державною українською мовою у різних сферах життя, прагне до високого рівня культури власного мовлення. Багатогранність самовираження особистості в сучасному соціумі спонукає людину оволодівати основними нормами української літературної мови. Особливої уваги заслуговують орфоепічні норми.
Орфоепічні норми – це сукупність правил, що впорядковують мовні засоби у мовленні людини щодо їх вимови. Орфоепічні, як й інші норми української літературної мови, склалися впродовж XIX ст. на основі середньонаддніпрянського говору. Володіння орфоепічними нормами сприяє швидшому порозумінню людей, полегшує процес спілкування, розуміння і сприйняття висловленої думки. Для вчителя володіти орфоепічними нормами це першочергова необхідність, обов’язок, запорука успішної професійної діяльності. З метою формування орфоепічної компетентності варто у процесі навчання в ЗВО використовувати низку вправ і завдань.
Вправа 1. Записати сполучення слів фонетичною транскрипцією. Прочитати відповідно до літературної вимоги, пояснити фонетичні зміни.
З шафи, з часом, з щипцями, з чехами, з шовку, безшумний, розщепити, безчесний, запорожці, борються, смієшся, вокзал, легко, молотьба, розписка, пісня, майбутнє, безжалісний, вмиваєшся, дуб, казка, сміється, джміль, дзвін, голубка, життя, весілля, зсипати, сподіваєшся, зчищений.
Вправа 2. Затранскрибувати текст. Прочитати поданий уривок, дотримуючись правил літературної вимови. Виділити тверді, м’які, пом’якшені та напівпом’якшені приголосні. Пояснити, чим відрізняється їх артикуляція.
І. Не треба говорити так, як усі, щоб не виділятись, треба звикнути до правильного наголосу і скрізь, з усіма говорити правильно. Тоді й «усі» поступово звикнуть і до квартáл, і до фенóмен, і до експéрт (А. Коваль)
ІІ. Українська мова має свою особливу музикальність. Це незбагненна душа нашої мови, як золотоносна ріка, виблискує хвилями народної пісні, переливається в душу нації, творить почуттєву нерозривність українського серця й української землі. Геніальні композитори Моцарт і Бетховен, Глінка і Чайковський користувалися українськими мелодіями у своїй творчості, а це значить, що вони чули вібрацію найвищих небес нашої мови (Д. Павличко).
Вправа 3. Записати, вставляючи замість крапок потрібні службові частини мови. Пояснити їх вживання відповідно до норм милозвучності української мови.
І. Брат … сестра, сестра … її чоловік, студенти .. аспіранти, зібралися сусіди … родичі, вчора … сьогодні, минуле … сучасне, зупинився … спитав, вуз … школа, дерева … кущі, чорнобривці … айстри, смородина … аґрус, фрукти … овочі, овочі … фрукти, город … сад, працювати … відпочивати, учні … учителі, прикметник … іменник, числівник … займенник.
ІІ. Звук … буква, хліб … сіль, борщ … каша, вовк … ягня, груша … яблуко, купувати …аптеці, запроваджувати … установі, мешкала … Умані, зміни … школі, брати …оренду, освітні процеси … Україні, поїхати…відрядження, включити … звіт, жити … Львові, дізнатися … своїх друзів, досягнення …тваринництві, здійснити … двотижневий термін.
Вправа 4. Прочитати. Вибрати правильний варіант мовної одиниці, пояснити їх вживання.
Тихо дзвонить фоя смерек, тихо шепчуть (у, в) лісі холодні сни літньої ночі, плачуть дзвінки корів, (і, й, та) гори безперестанку спускають сум свій (у, в, уві) потоки. (Із, з, зі) лоскотом (і, й) зойком летить десь (у, в) долину зрубане дерево (в, у) лісі, аж гори одвітно зітхають (і, й) знову плаче трембіта. Тепер (у, в)же на смерть... Спочив хтось навіки по тяжкій праці. Закувала зозуленька та (і, й) коло Менчила ... от тепер (у, в)же співаночка комусь скінчила (М. Коцюбинський).
Вправа 5. Прочитати статтю із чинного правопису (2019). Виписати слова із літерою Ґ, 5 слів ввести у речення.
§ 6. Літера Ґ
1. В українських та в давно запозичених і зукраїнізованих словах: а́ґрус, ґа́ва, ґа́зда́, ґандж, ґа́нок, ґату́нок, ґвалт, ґе́ґати, ґедзь, ґелґота́ти, ґелґотіти, ґерґелі, ґерґота́ти, ґерґоті́ти, ґи́ґнути, ґирли́ґа, ґлей, ґніт (у лампі), ґо́ґель-мо́ґель, ґонт(а), ґрасува́ти, ґра́ти (іменник), ґре́чний, ґринджо́ли, ґрунт, ґу́дзик, ґу́ля, ґура́льня, джиґу́н, дзи́ґа, дзи́ґлик, дриґа́ти і дри́ґати, ремиґа́ти тощо та в похідних від них: а́ґрусовий, ґаздува́ти, ґвалтува́ти, ґе́рґіт, ґратча́стий, ґрунтови́й, ґрунтува́ти(ся), ґу́дзиковий, ґу́лька, проґа́вити і т. ін.
2. У власних назвах − топонімах України: Ґорґа́ни (гірський масив), Ґоро́нда, У́ґля (села на Закарпатті), у прізвищах українців: Ґалаґа́н, Ґалято́вський, Ґе́ник, Ґерза́нич, Ґерда́н, Ґжи́цький, Ґи́ґа, Ґо́ґа, Ґо́йдич, Ґо́нта, Ґри́ґа, Ґудзь, Ґу́ла, Лома́ґа.
§ 122. Звуки [g], [h]
1. Звук [g] та близькі до нього звуки, що позначаються на письмі буквою g, звичайно передаємо буквою г: аванга́рд, агіта́ція, агре́сор, бло́гер, гва́рдія, генера́л, гламу́р, гра́фік, грог, емба́рго, марке́тинг, мігра́ція; лінгві́стика, негативний, се́рфінг, синаго́га, Вахта́нг, Гарсі́я, Гайнетді́н, Ердога́н, Гвіне́я, Гольфстри́м, Гренла́ндія, Гру́зія, Ге́те, Гео́рг, Гурамішві́лі, Люксембу́рг, Магоме́т, Фольксва́ген, Чика́го.
2. Буквою ґ передаємо звук [g] у давнозапозичених загальних назвах, таких як ґа́нок, ґатунок, ґвалт, ґра́ти, ґрунт і под. (див. § 6) та в похідних від них: ґа́нковий, ґратча́стий, ґрунто́вний і т. ін.
3. У прізвищах та іменах людей допускається передавання звука [g] двома способами: шляхом адаптації до звукового ладу української мови − буквою г (Вергі́лій, Гарсі́я, Ге́гель, Гео́рг, Ге́те, Грегуа́р, Гулліве́р) і шляхом імітації іншомовного [g] − буквою ґ (Верґі́лій, Ґарсі́я, Ге́ґель, Ґео́рґ, Ґе́те, Ґреґуа́р, Ґулліве́р і т. ін.).
4. Звук [h] переважно передаємо буквою г: гандбо́л, герба́рій, гі́нді, гіпо́теза, горизо́нт, го́спіс, го́спіталь, гу́мус; Га́рвард, Ге́льсінкі, Гіндуста́н, Ганніба́л, Ге́йне, Гора́цій, Люфтга́нза. За традицією в окремих словах, запозичених з європейських та деяких східних мов [h], і фонетично близькі до нього звуки передаємо буквою х: хо́бі, хоке́й, хол, хо́лдинг, брахма́н, джиха́д, моджахе́д, хану́м, харакі́рі, хіджа́б, шахі́д, Алла́х, Ахме́д, Муха́ммед, Сухро́б, Хакі́м, Хаммура́пі і т. ін.
Вправа 6. Вставити пропущені букви Г і Ґ. Пояснити лексичне значення слів. Записати слова із літерою Ґ., скласти з ними речення.
|
…абардин |
…рант |
…лей зи…за.. …ібралтар …етри |
…рот …ренджоли |
Вправа 7. Прочитати текст. Позначити паузи, місце злету ( / ) та місце падіння ( \ ) голосу. Виділити логічні наголоси. Прочитати вірш вголос звичайним середнім тоном на наспівному монотоні.
Грудочка землі
Між підручників знайомих на моїм столі
у коробці сірниковій – грудочка землі.
Я узяв її недавно, в пору посівну,
як ходив за тракторами на паркім лану.
Пахне грудочка квітнева свіжістю ріллі,
де спускаються спочити пізні журавлі.
Не пролежала даремно в полі на бочку
і затисла пшеничину в чорнім кулачку.
Поки в хату я зі школи повернусь в обід,
з грудки голка зелененька вибилась на світ.
Чом росткові марно в’януть на моїм столі?
Просять волі степової корінці малі.
І поклав я знов на полі грудочку масну:
хай стріча свою велику сонячну весну. (В. Кочевський)
Вправа 8. Виділити у тексті наголоси. Прочитати виразно вірш.
Ніщо даремно не мина.
Напівсльози ніхто повік не зронить,
За все в житті – ціна сповна,
За кожну мить. За кожний подих!
Можна знайти в житті напівтони,
Можна життя спинити на півслові,
Але нема в житті на півціни!
Але нема в житті напівлюбові! (А.Демиденко)
Вправа 9. Поставити наголос у словах. Визначити випадки подвійного словесного наголосу. Прочитати, дотримуючись акцентуаційних норм.
І. Алфавіт, одинадцять, кілометр, новий, цінник, напишу, жалюзі, фаховий, феномен, листопад, прошу, завжди, визнання, визвольний, громадянин, горицвіт, договір, документ, жалоба, захворіти, значимий, індустрія, урочистий, чарівний, ознака, рукопис, цемент, діалог, босоніж, громадянський, асиметрія, багатовіковий, беручи, бородавка, вираження, виразний, відповісти, дециметр, диспансер, дочка, завдання, завдовжки, задобрити, котрий, контрактовий, сторінки (множина).
ІІ. Беремо, бовтати, Боги, босий, була, було, були, валовий, везти, ввезти, верба, веретено, випадок, виразний, візник, вільха, вісімдесят, вітчим, гостей, граблі, дошка, дрова, залоза, ідемо, кидати, кишка, кінчити, клеїти, Коваль, коваль, колесо, колія, контрактовий, коромисло, котрий, красти, краду, кроїти, кропива, зібрання, долішній, будемо, книжки, валовий, донька, чорнослив, кидати, розвідка, вірші, віршів, царина, решето, загадка, приказка, перебіг.
Список використаних джерел
1. Кучеренко І. Українська мова за професійним спрямуванням. Практикум: навчальний посібник. Умань : ВПЦ «Візаві», 2020. 207 с.
2. Кучеренко І. Українська мова за професійним спрямуванням: навчальний посібник. Умань : ФОП Жовтий О.О. 2016. 258 с.