ВАЖЛИВА СКЛАДОВА МЕТОДИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Людмила Благодир,

канд. пед. н., старший викладач кафедри 

вищої математики та методики навчання математики

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини,

Україна

Складовою професійної підготовки майбутнього вчителя математики є методична підготовка, яка передбачає глибоке опанування методикою навчання математики. Демократичні перетворення, що відбуваються в суспільстві, потребують конкретних змін і в методиці навчання математики. Наша держава потребує активних і творчих людей, які мали б ґрунтовну теоретичну і практичну підготовку. Особливої уваги набуває вміння мислити, тобто виділяти й аналізувати явища, помічати в них суттєве, самому робити певні висновки, давати оцінки й приймати своєчасні виважені рішення. 

Особливості методичної підготовки майбутніх учителів математики неодноразово висвітлювалися в наукових дослідженнях І. Акуленко, Г. Бевза, В. Бевз, О. Матяш, Г. Михаліна, В. Моторіної, С. Скворцової, В. Швеця, М. Шкіля та ін. 

Аналіз науково-методичної та психолого-педагогічної літератури, власний досвід навчання учнів математики та багаторічний досвід методичної підготовки майбутніх учителів математики дозволяють стверджувати, що ефективність процесу навчання математики в школі значно залежить від методичної компетентності вчителя математики, від рівня його математичної та педагогічної грамотності, від його вмотивованості, зацікавленості в ефективній майбутній професійній діяльності, від його готовності й здатності забезпечити належні умови для особистісного розвитку учнів у процесі навчання математики. Формування методичної компетентності вчителя математики здійснюється на заняттях з методики навчання математики в педагогічних коледжах та педагогічних університетах, під час підвищення кваліфікації в закладах неперервної освіти, шляхом самоосвіти.

Методична компетентність включає засвоєння педагогом нових методичних і педагогічних ідей, підходів до навчально-виховного процесу в сучасних особистісно-зорієнтованих, розвивальних, креативних технологіях, володіння різними методами, прийомами й формами організації навчання. Результатом такої методичної підготовки є здатність майбутнього вчителя математики методично грамотно та творчо розв’язувати задачі методичної діяльності, які спрямовані на формування математичної компетентності учнів. О. І Матяш виділяє вісім складових методичної компетентності вчителя математики [4]. Ми погоджуємося з думкою науковця та вважаємо за необхідне додати ще одну важливу складову методичної компетентності вчителя математики: готовність до роботи з математичними помилками учнів. Така готовність включає вміння запобігати помилкам, попереджувати їх, вчасно виявляти допущені помилки, здійснювати аналіз допущених помилок, організовувати діяльність учнів із виправлення та недопущення учнівських помилок у майбутньому. Нами сформульовано вимоги до такої готовності. 

Майбутній учитель математики повинен: 

✔️ вміти систематизувати помилки, об’єднуючи їх у групи за спільністю причин появи, спільністю методики роботи над ними; 

✔️ добирати раціональні методи навчання, які б зменшили можливість виникнення помилок, ураховуючи індивідуальні особливості учнів, їхні нахили і здібності; 

✔️ ефективно поєднувати традиційні системи навчання з новими; 

✔️ використовувати сучасні інформаційні технології для діагностики, аналізу й виправлення математичних помилок; 

✔️ виховувати в учнів критичність мислення, уміння виявляти помилки і неповноту міркувань, знаходити контр приклади, узагальнювати результати; 

✔️ встановлювати логічні зв’язки між новим і вивченим навчальним матеріалом; 

✔️ сприяти свідомому та міцному засвоєнню знань, організовувати поточне і тематичне повторення набутих знань і навичок з необхідною систематизацією та узагальненням їх; 

✔️ здійснювати на практиці облік і систематизацію математичних помилок учнів, розробляти та здійснювати заходи з попередження й ліквідації цих помилок;

✔️ уміло застосовувати психолого-педагогічні закономірності, зокрема, закономірності формування вмінь та навичок, закономірності засвоєння навчального матеріалу, закономірності пам’яті й мислення; 

✔️ здійснювати індивідуальний та диференційований підхід до учнів під час навчання математики;

✔️ розвивати логічне, творче мислення засобами задач різного рівня складності, уміння здійснювати самоперевірку виконаних завдань, використовуючи різні методи і прийоми; 

 ✔️ аналізувати і прогнозувати можливість появи учнівських помилок та обирати оптимальні прийоми й методи з їх попередження. 

Учитель має бути здатним організувати у навчанні математики важливий вид діяльності – превентивну діяльність. Під превентивною діяльністю вчителя математики розуміємо навчальну діяльність, яка ініціюється потребою: попередити математичні помилки учнів, виправити допущені, з’ясувавши причини їх появи та обрати необхідні методи, організаційні форми  та засоби навчання математики. Превентивна діяльність має організовуватись як процес взаємодії вчителя і учнів, в ході якого через спеціально дібрані методи, по-перше, виявляється поява та походження помилок, а по-друге, організовується робота з попередження та виправлення цих помилок [1]. 

Навчання майбутнього вчителя математики вмінню організовувати превентивну діяльність повинно розпочинатися з підготовки вчителя, який навчає математики учнів початкових класів. Вже з молодших класів в учнів потрібно сформувати навички самоконтролю, навчати їх перевіряти виконані завдання, аналізувати одержані результати, узагальнювати та робити висновки тощо. 

Період навчання в педагогічному навчальному закладі закладає професійні основи діяльності вчителя. У побудові й реалізації програми формування методичної компетентності майбутнього вчителя математики, зокрема готовності до роботи з математичними помилками учнів, вважаємо доречним появу в навчальних планах педагогічних вишів дисципліни «Вибрані питання методики навчання математики», основною метою вивчення якої є підготовка професійно компетентних учителів математики, здатних до організації превентивної діяльності з попередження типових помилок учнів при вивченні різних розділів та тем математики. 

На курсах підвищення кваліфікації вчителів математики в закладах неперервної освіти має смисл введення дисципліни «Організація превентивної діяльності у навчанні школярів математики». 

Ефективно організована превентивна діяльність на всіх рівнях освіти сприятиме зменшенню помилок учнів під час поточного, підсумкового контролю, складання ДПА та ЗНО. 

Список використаних джерел

1. Благодир Л. А. Превентивна діяльність під час навчання школярів математики. Математика в рідній школі. 2014. №2. С. 16–20. 

2. Власенко А. Н. Особистісно орієнтований підхід у вихованні майбутніх освітян. Нові технології навчання. Випуск 31, 2001. С. 12–18.

3. Груденов Я. И. Совершенствование методики работы учителя математики: кн. для учителя. Москва: Просвещение, 1990. 224 с.

4. Матяш О. І. Формування методичної компетентності з навчання геометрії майбутніх учителів математики: автореф. дис. д-ра пед. наук: 13.00.02. Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ, 2014. 43 с.

 

Please publish modules in offcanvas position.