Наталія Ковтун,
к. пед. наук, доцент кафедри педагогіки, теорії і методики початкової освіти
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет
імені Григорія Сковороди,
Україна
Зміна пріоритетів життя, коли людина повинна стати найвищою соціальною цінністю, гармонійною часткою суспільства, ставить особливі вимоги до сучасної освіти і традиційна модель втрачає свою цінність. Про що чітко зазначено в «Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті», яка ставить за головну мету сучасної освіти створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України, формування покоління здатного навчатися впродовж життя та створювати і розвивати цінності сучасного суспільства.
Аналіз досліджень із професійної підготовки вчителів початкової освіти показує, що значна частина випускників виявляє достатній рівень знань з предмета та вміє застосовувати ці знання у знайомій ситуації. Проте, варто змінити ситуацію, як більшість із них розгублюється і не бачить нових шляхів виходу з неї. Це свідчить про невміння інтегрувати здобуті методичні знання з дидактичними, психологічними, бачити нову проблему та знаходити шляхи її вирішення, вільно орієнтуватися в тому, де і як отримані знання можуть бути використані. Цей факт важливо враховувати під час підготовки відповідного кадрового забезпечення, зокрема педагогів-професіоналів, які мають загальну і педагогічну культуру, розуміються на тенденціях сучасної психології й педагогіки та здатні застосовувати нові освітні технології у початковій школі.
Тому мета нашої статті – з’ясувати, які педагогічні технології та інтерактивні методи дозволяють продуктивніше реалізувати вивчення фахових дисциплін у ВНЗ щодо формування професійної креативності майбутніх учителів початкової освіти.
Істотний крок для розв’язання даної проблеми зробили такі науковці: Л. В. Кекух «Формування стимулів до педагогічної творчості: навчально-творчі завдання для майбутніх учителів початкових класів», О. І. Пометун «Підготовка вчителів початкових класів: інтерактивні технології у ВУЗ», В. Г. Тарасов «Творча особистість учителя як передумова інноваційних процесів у початковій школі», В. П. Андрущенко «Педагогічна творчість, майстерність, професіоналізм: проблеми теорії та практики підготовки вчителя-вихователя-викладача», Н. Г. Баліцька, О .А .Біда, Г. П. Волошина та ін., Н. С. Побірченко (ред.) «Використання інтерактивних технологій навчання в професійній підготовці майбутніх вчителів», В. М. Федорчук «Використання інтерактивних методів та мультимедійних засобів у підготовці педагога». Аналіз даних праць стверджує, що проблема професійної підготовки майбутніх учителів початкової освіти на сьогодні є надзвичайно актуальною.
Перехід від «знаннєвої» парадигми освіти до «розвивальної», гуманістичної вимагає від освітян пошуку нових стратегій навчання, педагогічних технологій, ефективних методів здійснення навчального процесу, які б стимулювали особистісний розвиток кожного учня, кожного студента як людини відповідальної, здатної до самоосвіти й саморозвитку, особистості, яка вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, використовувати набуті знання і вміння для творчого розв’язання проблем [1,с.124].
Зважаючи на це, акценти у підготовці майбутнього вчителя мають бути перенесені зі стандартного контролю обсягу знань на уміння застосовувати їх на практиці, на розвиток його як людини високої моралі й культури, широко освіченої й професійно компетентної, здатної креативно мислити і діяти в нестандартних ситуаціях.
Особливий інтерес викликає інтерактивне, або взаємодіюче, навчання, що будується із урахуванням психології людських взаємин, у процесі якого студенти активно взаємодіють один з одним та з викладачем із метою спільного розв’язання поставленого завдання. Викладач стає організатором спільної діяльності, дискусії, ділової співпраці, творчого пошуку; створює психологічну атмосферу творчості, щирості, відкритості, поваги, прийняття, емпатійності; дбає про формування етики ділових взаємин; вчить чуйно ставитися до кожної висловленої думки, не нав’язує власного погляду. А студенти мають можливість активно обмінюватися думками, ідеями, пропозиціями. Таке навчання стає цікавим і корисним, зростає мотивація студентів, знижується рівень їх тривожності.
Теоретичні засади організації інтерактивного навчання найбільш повно, на наш погляд, сформульовані українськими педагогами (О. Пометун, Л. Пироженко) [4]. Ними доведено, що залежно від використання методів навчання студенти засвоюють матеріал у такому співвідношенні: лекція (те, що чуємо) – 5 %; самостійне читання -10%; аудіовізуальний метод – 20%; демонстрування – 30%; групові дискусії – 50%; активне навчання – 70%; застосування засвоєного шляхом навчання інших – 90%. Наведені цифри переконують в ефективності інтерактивного навчання.
Авторами також сформульовано основні принципи інтерактивного навчання: кожен учасник занять – активний шукач шляхів і засобів вирішення проблеми; така організація навчального процесу, під час якої кожен учасник має можливість інформаційного та духовного збагачення; особистісно орієнтоване навчання.
У процесі інтерактивного навчання мають бути сформовані такі риси його учасників, як уміння ставити перед собою навчальні завдання, самовизначатися, контролювати свою навчальну діяльність щодо поставлених завдань, домагатися запланованого результату і обирати найбільш раціональний шлях пошуку необхідних для цього засобів розумової або організаційної роботи, щоб стати самостійним суб’єктом навчальної діяльності.
До інтерактивних методів навчання відносять: евристичну бесіду, дискусію, метод «круглого столу», метод «мозкового штурму», методи роботи з малими групами, ділові ігри, тренінги.
Евристичну бесіду і дискусію (міні-дискусію), доцільно застосовувати для організації активної взаємодії викладача та студентів насамперед під час лекцій.
Метод «круглого столу» може застосовуватись у таких організаційних формах, як навчальні семінари (міждисциплінарні, проблемні, тематичні, орієнтаційні, системні), навчальні дискусії, навчальні зустрічі зі спеціалістами [2, с.58].
Найбільш успішними у навчанні майбутніх учителів початкової освіти та у формуванні їх професійної креативності є специфічні методи, які дозволяють максимально наблизити навчання до реальних умов життя, практично використовувати набуті знання в нестандартних ситуаціях, є методи аналізу конкретних ситуацій та інциденту.
Аналіз конкретних ситуацій або кейс-метод (case-study) – це обговорення реальної педагогічної, управлінської чи іншої проблеми або ситуації, що потребує оптимального розв’язання. Конкретна ситуація – це подія, яка містить у собі суперечність (конфлікт) або вступає у протиріччя з довкіллям. Як правило, це небажане порушення або відхилення в соціальних, економічних, організаційних, виробничих і технологічних процесах. Найхарактерніша риса ситуації – невизначеність, непередбачуваність її появи.
Метод інциденту застосовується для вироблення спільного рішення в несприятливих умовах (дефіцит часу, аварійна обстановка). Інцидент – це переважно критична або екстремальна ситуація, коли рішення потрібно приймати швидко і виважено. Цей метод спрямований на подолання інертності мислення і вироблення вміння приймати відповідальне рішення у напруженому, стресовому стані, тренування реакції студентів у виняткових обставинах.
Спосіб колективного продукування нових ідей, як «мозкова атака» («мозковий штурм») сприяє розвитку динамічності мислительних процесів, здатності абстрагуватися від об’єктивних умов та існуючих обмежень, формує вміння зосередитися на конкретній вузькій проблемі, активізує творчу думку студента.
Для організації успішної взаємодії студентів у практичній діяльності доцільно використовувати метод проектів – спосіб досягнення дидактичної мети через детальну розробку проблеми, яка має завершитися цілком реальним, відчутним практичним результатом, певним чином оформленим. Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність студентів – індивідуальну, парну, групову, яку студенти виконують протягом певного часу, інколи досить тривалого. В інтерактивному навчанні застосовують групові (або парні) проекти.
Метод проектів можна використовувати при вивченні конкретних дисциплін, для міждисциплінарної інтеграції, у поза аудиторній та науково-дослідній роботі студентів. Тематика проектів може бути найрізноманітнішою [3, с. 20].
Ділова гра – це в певному сенсі репетиція виробничої або громадської діяльності людини. Вона дає можливість програти практично будь-яку конкретну ситуацію в особах, що дозволяє краще зрозуміти психологію людей, стати на їхнє місце, зрозуміти, чому вони діють саме так в реальних умовах. Студент, виконуючи роль, наприклад, учителя, класного керівника чи директора школи, привчається враховувати інтереси інших учителів, батьків, учнів тощо.
Використання інтерактивних методів навчання щодо формування професійної креативності у процесі фахової підготовки майбутніх учителів початкової освіти не вичерпується переліченими. Труднощі в їх застосуванні зумовлюються як недостатньою розробленістю проблеми у педагогічній науці, так і перешкодами, які створюються традиційною системою організації навчально-виховного процесу. Однак, вже на даному етапі застосування інноваційних методів помітні їх вагомі переваги перед загальноприйнятими. Вважаємо, що інтерактивне навчання повинно зайняти належне місце у практиці роботи вищої школи.
Список використаних джерел
1. Авраменко К. Б. Компетентність викладача вищої школи як важлива складова його професіоналізму. Професіоналізм викладача вищої школи: освітні технології : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Миколаїв : Вид-во «ІЛІОН», 2004. С.124-128.
2. Баліцька Н., Біда О., Волошина Г. Використання інтерактивних технологій навчання в професійній підготовці майбутніх учителів: монографія / за заг. ред. Н. С Побірченко. К.: Наук. Світ, 2003. 138 с.
3. Використання інтерактивних методів та мультимедійних засобів у підготовці педагога : збірник наукових праць / В. М. Федорчук (відп. ред.). Кам’янець-Подільський: Абетка – НОВА, 2003. 208с.
4. Пометун О. І., Комар О. А. Підготовка майбутнього вчителя початкових класів: інтерактивні технології у ВНЗ : навчальний посібник. Умань : ВЦ «Софія», 2007. 66с.