МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ «ОПТИМІЗАЦІЙНІ МЕТОДИ І МОДЕЛІ»

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Наталія Кононец,

д. пед. н., доцент кафедри економічної кібернетики, 

бізнес-економіки та інформаційних систем

ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»,

Україна

Дистанційна освіта, як слушно зазначає О. Муковіз, може розумітися як одна із форм неперервної освіти, яка спрямована на реалізацію права людини на освіту й одержання інформації [2]. Дистанційне навчання ми розглядаємо як форму ресурсно-орієнтованого навчання (РОН) – різновид відкритого навчання з використанням сучасних цифрових технологій, які забезпечують інтерактивну взаємодію викладачів та студентів на різних етапах навчання і самостійну роботу останніх з матеріалами інформаційної мережі, більшість з яких підготовлена викладачами закладу вищої освіти [1; 3].

Упроваджуючи концепцію РОН при викладанні дисципліни «Оптимізаційні методи і моделі», ми використали веб-технології, які у комплексі можна розглядати як педагогічну технологію РОН – сукупність дидактичних установок, які визначають спеціальний набір і компоновку форм, методів, засобів навчання на базі сучасних веб-технологій (сайти, блоги, засоби обміну фотографіями і відеофайлами, засоби збереження закладок, технології спільної роботи з документами, соціальні мережі, віртуальні класи, майндмеппінг тощо) і забезпечують процес комунікації учасників педагогічного процесу. Це слугувало нам організаційно-методичним інструментарієм педагогічного процесу у сучасних умовах дистанційного вивчення дисципліни. 

Використання веб-технологій при вивченні дисципліни «Оптимізаційні методи і моделі» забезпечило таку організацію навчального процесу, яка володіє більш високим ступенем ефективності, надійності, інтерактивності, гарантованого результату, ніж за використання традиційних методик навчання і базувалося на таких можливостях:

­ Використання відкритих, безкоштовних і вільних електронних ресурсів. У результаті поширення соціальних сервісів в Інтернеті виявляється величезна кількість матеріалів, які можуть бути використані в навчальних цілях. Мережні спільноти обміну знаннями можуть поділитися своїми колекціями цифрових об'єктів і програмними агентами з освітою.

­ Самостійне створення мережного навчального контенту. Веб-технології радикально спростили процес створення матеріалів і публікації їх в мережі. Тепер кожен може не лише отримати доступ до цифрових колекцій та електронних ресурсів, але й формувати власний мережний контент. 

­ Освоєння інформаційних концепцій, знань і навичок. Середовище інформаційних додатків відкриває принципово нові можливості для діяльності, в яку надзвичайно легко залучаються і студенти, і викладачі. Нові форми діяльності пов'язані як з пошуком в мережі інформації, так і зі створенням і редагуванням власних цифрових ресурсів – текстів, фотографій, програм, аудіозаписів, відеофрагментів, сайтів, ментальних карт тощо. Ці нові форми діяльності формують важливі інформаційні навички, цифрову компетентність та культуру.

­ Спостереження за діяльністю учасників спільноти. Веб-технології відкривають нові можливості для участі студентів у різноманітних спільнотах (навчальних, фахових, наукових тощо). Цифрова пам'ять, агенти і мережа розвивають не тільки розумові здібності студентів, але і поле для спільної діяльності і співпраці з іншими людьми.

Для забезпечення інтерактивності зі студентами під час дистанційного навчання нами створено та використано Віртуальний клас (сервіс Google Classroom), у якому безпосередньо здійснюється освітня взаємодія між викладачем та окремим студентом, а може й мати груповий чи колективний характер (наприклад, перегляд та коментування індивідуального завдання, опрацювання лекції, робота над спільним проєктом тощо) (рис. 1). 

 

Рис. 1. Віртуальний клас «Оптимізаційні методи і моделі»

 

Нині під час дистанційного навчання віртуальний клас дозволяє розміщувати лекції та спеціально підготовлені інструктивні матеріали, створити електронну бібліотеку, вести дискусію зі студентами у потоці, або за допомогою приватних повідомлень, розміщувати завдання для практичних робіт, організовувати тестування, створювати запитання, здійснювати персональне оцінювання виконаних завдань. 

На рисунку 2 зображено вкладку «Завдання», на якій відображено розміщений для дистанційного навчання навчальний контент (лекції, практичні роботи) та сервіс створення різнотипних завдань: завдання, завдання з тестом, запитання, матеріал, використання наявних дописів, можливість створення теми (структуризація навчального контенту). 

 

Рис. 2. Вкладка «Завдання» віртуального класу

 

Хід навчання визначається та коригується на основі виконаних практичних завдань, модульних контрольних робіт, які після перевірки відсилаються студенту з побажаннями, зауваженнями викладача. 

Резюмуючи, відзначимо, що така методика організації дистанційного навчання під час викладання дисципліни «Оптимізаційні методи і моделі» здійснює значний крок до розвитку вітчизняної онлайн-освіти, використовуючи у повній мірі дидактичні властивості сервісу Google Classroom: публікація навчально-методичної та іншої інформації в гіпермедійному варіанті; невербальне спілкування; дистанційний доступ до інформаційних ресурсів; дистанційне використання віддалених обчислювальних ресурсів тощо.

Список використаних джерел

1. Гриньова М. В., Кононец Н. В., Дяченко-Богун М. М., Рибалко Л. М. (2019). Ресурсно-орієнтоване навчання студентів в умовах здоров’язбережувального освітнього середовища. Інформаційні технології і засоби навчання, Том 72, №4. С.182–193.

2. Муковіз О. П. Дистанційне навчання у системі неперервної освіти вчителів початкової школи: теорія та методика : монографія. Умань : Видавець “Сочінський М. М.”. 2016. 393 с.

3. Kononets N. (2015). Experience in implementing resource-based learning in Agrarian College Of Management And Law Poltava State Agrarian Academy. Turkish Online Journal of Distance Education-TOJDE, 16 (2), 151–163. 

 

Please publish modules in offcanvas position.