ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ ПРИ ВИКЛАДАННІ ДИДАКТИКИ

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Наталія Опанасенко,

к. пед. н., доцент кафедри педагогіки, 

теорії та методики початкової освіти

ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний

 педагогічний університет імені Григорія Сковороди»,

Україна

На сучасному етапі розвитку нашого суспільства одним із шляхів оновлення змісту освіти є орієнтація його на компетентнісний підхід та на створення ефективних механізмів його впровадження. Питанням компетентнісного підходу в освіті займались як вітчизняні, так і зарубіжні науковці, зокрема, В. Баркасі, Н. Бібік, Н. Брюханова, Л. Ващенко, І. Зязюн, О. Локшина, А. Маркова, А. Маслоу, Н. Никало, О. Овчарук, Л. Паращенко, М. Петров, О. Пометун, О. Савченко, С. Трубачова, Л. Шевчук та ін. Проблемі формування професійної компетентності майбутніх фахівців у процесі фахової підготовки присвячені наукові розвідки В. Болотової, А. Вербицького, О. Лебедєва, В. Лозовецької, А. Нізовцева, О. Попової, Н. Северинової, Г. Райковської, В. Шадрікова та ін. 

Метою нашого дослідження є розкриття способів формування комунікативної компетентності в майбутніх учителів початкової школи у процесі вивчення курсу «Дидактика».

В основі компетентнісного підходу лежать дві дефініції: «компетенція» і «компетентність». За визначенням Н. Бібік, компетенція – це «соціально закріплений освітній результат реалізації компетентностей»; компетентність – це «володіння відповідними знаннями і здібностями, які дають людині змогу ґрунтовно судити про певну сферу й ефективно в ній діяти» [1, с. 48]. 

У психолого-педагогічній науці дослідники виокремлюють такі види компетентностей: професійну, педагогічну, фахову, дидактичну, методичну, психологічну, управлінську, предметну, комунікативну та ін. [2, с. 95]. Комунікативна компетентність виражається в здатності успішно користуватися всіма видами мовленнєвої діяльності у процесі спілкування, пізнання навколишнього світу, вирішення життєво важливих завдань. Формування комунікативної компетентності в майбутніх учителів особливо важливе завдання. Адже професія вчителя вимагає від особистості вміння майстерно володіти словом, успішно користуватися мовою. Тож, важливо починати формування комунікативної компетентності в студентів з першого курсу, зокрема, вивчаючи такі дисципліни як «Вступ до спеціальності», «Загальні основи педагогіки».

У процесі викладання навчальної дисципліни «Дидактика» ми використовували низку сучасних методів навчання («дизайн-мислення», «розумні карти» та ін.), які сприяли формуванню комунікативної компетентності в студентів. 

Так, за допомогою методу «дизайн-мислення» ми визначали вимоги до вчителя Нової української школи. Зокрема, перед студентами ставилося запитання «Яким має бути вчитель Нової української школи?». 

З використанням методу «розумних карт» вивчалася тема «Підручник для Нової української школи». Студентами обговорювалися такі питання: Чому в умовах особистісно орієнтованого навчання варто посилити розвивальну спрямованість підручника? Що вкладаємо в поняття «підручник нового покоління»? Чому в умовах інформаційного суспільства особливо важливо формувати в учнів початкової школи уміння працювати з підручником?  

У процесі вивчення теми «Розвивальний характер навчання в сучасній початковій школі» було використано метод творчого мислення «цвітіння лотоса». У такий спосіб студенти розкривали дидактичну цінність одного з підходів методики розвивального навчання: «Допоможіть дитині зробити це самій».

Отже, використовуючи сучасні активні методи навчання у процесі вивчення курсу «Дидактика», ми, таким чином, активізуємо процес засвоєння знань, надаємо йому творчого характеру, будуємо роботу студентів на співпраці, взаємонавчанні. У таких умовах організації процесу навчання відбувається формування комунікативної компетентності майбутніх учителів закладів початкової освіти, тобто вміння вступати в комунікацію, бути зрозумілим, спілкування без обмежень. Ці вміння допоможуть майбутнім учителям зрозуміти учнів, учителів, батьків.

Список використаних джерел

1. Бібік Н. М. Компетентісний підхід: рефлексивний аналіз застосування. Компетентісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи. Київ: К.І.С., 2004. С. 47–52.

2. Борбич Н. Компетентність як педагогічне явище. Педагогіка і психологія професійної освіти: науково-методичний журнал. 2011. № 3. С. 91–97.

 

Please publish modules in offcanvas position.