Оксана Павленко,
магістрантка факультету початкової освіти
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини,
Україна
Перехід держави до нових умов господарювання і входження України в Європейський простір позначений новим рівнем регулювання суспільних відносин. Процес державотворення органічно пов'язаний з утвердженням нової системи духовних цінностей, серед яких найвищою є людина та її права. До таких цінностей входять: індивідуальна свобода особистості, соціально-економічні права, право на життя і сприятливе середовище перебування. Побудова суверенної, незалежної, соціально-правової, демократичної держави можлива лише у високоосвіченому суспільстві з розвиненою правовою культурою й високим рівнем правової свідомості кожного громадянина.
Проблема формування правової культури особистості набуває загальнодержавного значення, адже право як фундаментальна цінність світової культури, що виробило людство у ході свого розвитку, не тільки вбирає її цінності, але й реалізує вимоги та досягнення цивілізації, забезпечуючи збереження й примноження потенціалу матеріальних, соціальних і духовних багатств суспільства.
Ефективність реалізації мети виховання в молодших школярів правової культури у процесі позаурочної діяльності і прогностичних цілей залежить від умов, що об’єктивно впливають на процес формування особистості.
До педагогічних умов формування в учнів початкових класів основ правової культури в процесі позаурочної діяльності відносяться:
1. Реалізація аксіологічного підходу до формування в учнів початкових класів основ правової культури на засадах пріоритету ментальних цінностей, яка спрямовує виховний процес на розвиток особистісних цінностей, відповідальної поведінки; насичує виховне середовище емоційним фоном доброзичливості, взаєморозуміння і співробітництва.
2. Стимулювання активної рольової позиції молодших школярів у процесі опанування основ правової культури.
Важливе значення для формування основ правової культури в молодших школярів відіграє їхня активна правова позиція, яка передбачає усвідомлення дітьми молодшого шкільного віку своїх прав та обов’язків, знань про державні символи, законодавчі й виконавчі інститути влади, головні державні документи, норми і правила поведінки, оволодіння прийомами планування, оцінювання, аналізу вчинків і ситуацій, які характеризують морально-правовий обов’язок особистості; розвиток емоційно-правової сфери, внутрішньої мотивації, включення молодших школярів у різноманітні види діяльності з урахуванням індивідуальних інтересів і здібностей, координації життя й діяльності школярів органами учнівського самоврядування, розвиток почуття відповідальності.
3. Організаційно-методичне забезпечення належного педагогічного супроводу формування в дітей основ правової культури в контексті взаємодії суб’єктів правовиховного процесу.
Забезпечення належного педагогічного супроводу є істотною передумовою виховного впливу на особистість, утвердження національних тенденцій, загальнолюдських духовних цінностей, що одночасно акумулює надбання культури й забезпечує неперервність життєдіяльності поколінь.
Таким чином, у процесі навчальної та позаурочної роботи визначені педагогічні умови повинні реалізовуватись в єдності та міцному взаємозв’язку.
Список використаних джерел
1. Громадянське виховання особистості : в 3 кн. / упоряд. Л. А. Грицюк, М. І. Каратаєва. Кам’янець-Подільський : Мошак М. І., 2006. Кн. 3 : Перспективний досвід. 240 с.
2. Деркач Л. Виховання громадянськості у молодших школярів на уроках і в позаурочний час. Початкове навчання та виховання. 2004. № 16. С. 2-9.
3. Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності. Шлях освіти. 2000. № 3. С. 7-13.