Ольга Комар,
д. пед. н., професор, завідувач кафедри фахових методик
та інноваційних технологій у початковій школі
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини,
Україна
Велику роль у здійсненні професійної спрямованості навчання у педагогічному ЗВО відіграє викладання курсу методики математики. Знання, уміння і навички, які формуються в процесі вивчення даного курсу, стають основою учительської майстерності. Тому слід приділяти серйозну увагу його методичній підготовці. Дуже важливо продумувати не тільки зміст занять, а й методи, адекватні його засвоєнню. Не можна обмежуватись запам’ятовуванням і відтворенням готових методичних рецептів, необхідно виховувати у майбутніх учителів прагнення до пошуку, творчості, навчити їх обгрунтовано і осмислено підходити до розв’язання методичних питань.
Робота з виховання у студентів творчого підходу до засвоєння курсу методики математики здійснюється на лекціях, практичних і лабораторних заняттях.
Особливої уваги заслуговують практичні заняття, на яких студенти закріплюють знання, що одержали на лекціях, вчаться вільно орієнтуватись у питаннях методики предмета, застосовувати знання на практиці. Цього можна досягти за допомогою різних методів навчання: виступи студентів з доповідями, обговорення статей і розробок уроків з методичних видань, самостійне складання планів-конспектів уроку, інсценування фрагментів уроків на практичних заняттях, аналіз підручників, самостійна розробка завдань і задач за поданою темою тощо.
Разом з перерахованими вище методами навчання студентів на факультеті початкової освіти доречно використовувати також розв’язання методичних задач.
Методична задача (Н. Б. Істоміна) – це завдання (пропонується у розповідній і питальній формі), яке пов’язане з розв’язанням конкретного методичного питання, яке вимагає свідомого застосування знань. Можна виділити такі групи методичних задач:
1 група. Задачі, направлені на засвоєння теоретичних питань курсу.
З якою метою учитель запропонував завдання:
1. Розфарбуйте синім олівцем першу і третю клітинки, зеленим – другу, червоним – останню з п’яти.
|
|
|
|
|
|
3. Яку роль відіграє знайомство з дециметром для засвоєння нумерації двоцифрових чисел?
4. Поясніть, чому після вивчення випадків ± 4 розглядається переставна властивість додавання (воно є основою формування обчислювального способу для випадків додати 5, 6, 7, 8, 9). тобто: «Чому спочатку вивчаються випадки додавання 5, 6, 7, 8, 9, а потім віднімання 5, 6, 7, 8, 9?»
Передусім треба розібратись із студентами, чому виникло таке питання. А справа в тому, що випадки ± 1, ± 2, ± 3, ± 4 розглядаються одночасно. В основі ж формування обчислювального способу для випадків «додати 5, 6, 7, 8, 9» лежить переставний закон додавання, а основою для обчислювального способу для випадків «відняти 5, 6, 7, 8, 9» є взаємозв’язок між сумою і доданками.
Розв’язуючи подібного роду методичні задачі, студенти глибше розбираються в методиці вивчення запропонованої теми.
2 група. Задачі, пов’язані з аналізом завдань у підручниках математики.
Опишіть методику знайомства учнів з часом і цифрою нуль. продивіться підручник “Математика – 1” і дайте відповідь на запитання:
1. «Після якої теми учнів знайомлять з числом і цифрою нуль. Зустрічались учні з цифрою нуль раніше? Як ви думаєте, можливо познайомити учнів з числом і цифрою нуль раніше, ніж це зроблено у підручнику? Чому?»
2. Назвіть способи встановлення взаємно однозначної відповідності між множинами предметів. Які з цих способів знайшли відображення в підручнику «Математика – 1»?
3. Пропонується завдання: «В чому схожість і відмінність чисел 17 і 71? з якою метою дається запитання? Наведіть приклади з підручника, які можна запропонувати учням з тою ж метою».
Розв’язуючи дану задачу, студенти розуміють, що числа 17 і 71 підібрано не випадково, так як саме порівняння таких чисел дозволяє учням усвідомити залежність значення цифри від місця, яке вона займає у запису числа (позиційна система числення).
4. З якою метою і в якому класі учитель запропонував учням завдання: «Продовжте розв’язання»?
12 х 40 = 12 х 4 х 10 =
12 х 14 = 12 х 10 + 4 =
15 х 70 = 15 х 7 х 10 =
15 х 70 = 15 х 10 + 7 =
Дане завдання запропоноване з метою співставлення двох обчислювальних прийомів, в основі одного з яких лежить властивість множення числа на добуток, а в основі іншого – множення числа на суму. Воно пропонується з метою правильного виконання потрібних дій.
3 група. Завдання на застосування знань до розв’язання практичних питань методики.
1. Наведіть міркування учнів при розв’язуванні прикладів:
68 + 4
68 – 3 68 – 20
68 – 9
2. Яке завдання може запропонувати учитель до поданого запису?
20 х 9 – 6 : 3 = 140
20 х 9 – 6 : 3 = 58
20 х 9 – 6 : 3 = 20
Висновок після міркувань : «Для того, щоб рівності були вірними, слід застосувати порядок виконання дій».
Це можна зробити за допомогою дужок. Звідси завдання – «Поставте дужки так, щоб утворились вірні рівності».
3. Які обчислювальні прийоми використовують учні при знаходженні частки?
64 : 2
64 : 4 72 : 6
33 : 3
4. Учитель запропонував задачу: «Дівчинка купила 8 зошитів у клітинку, а в лінійку у 3 рази більше. Скільки зошитів купила дівчинка?» Опишіть різні види робіт з даною задачею:
а) складання оберненої задачі;
б) зміна запитання;
в) зміна даних.
В якому класі можна розв’язати цю задачу за допомогою рівняння?
4 група. Творчі задачі.
1. Скласти зразок математичного диктанту (7 – 8 завдань) на закріплення нумерації в концентрі «Десяток». Визначити дидактичну мету кожного завдання.
2. Скласти задачу на пропорційний поділ (ціна, кількість, вартість). Подати схему аналітичного міркування до неї.
3. Складіть фрагмент уроку пояснення нового матеріалу з теми «Додавання і віднімання. Випадки 34 + 20; 34 + 2» за планом:
1) Усні вправи.
2) Самостійна робота (підготовка учнів до сприймання
нового матеріалу).
3) Вивчення нового матеріалу (робота з наочністю, аналіз ілюстрацій, поданих у підручнику).
4) Закріплення нового матеріалу (відповідні вправи).
Проаналізуйте складений фрагмент з точки зору використання на ньому методів і прийомів навчання.
4. Придумайте план-конспект уроку з теми «Додавання числа до суми» за варіантами: 1 варіант – урок у формі казки; 2 варіант – у формі популярної телепередачі.
Розв’язування методичних задач задовольняє навчальну і контрольну функції при вивченні методики математики. Такі завдання можна використовувати при опитуванні студентів, написанні контрольних робіт та складанні екзаменаційних білетів. Успішне розв’язання студентами методичних задач є надійним показником засвоєння ними методики предмета.