Тетяна Ступак,
магістрантка факультету початкової освіти
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини,
Україна
Пріоритетним завданням освіти у ХХІ столітті є виховання гуманної особистості, яка б могла будувати свої стосунки з навколишнім світом на ґрунті взаєморозуміння, співробітництва й толерантності. Визначальними рисами такої особистості є доброта, людяність, відповідальність, щирість, почуття власної гідності. У зв’язку з цим зростає роль морального виховання у формуванні гуманної особистості.
Моральне виховання – складний процес, що характеризується різноманітністю та неоднозначністю зовнішніх впливів. Його ефективність безпосередньо залежить від створення оптимального виховного середовища, від активної взаємодії всіх суб’єктів виховного процесу [1, с. 22].
Аналіз педагогічної літератури та сучасної педагогічної практики дав змогу виділити такі принципи організації виховної взаємодії загальноосвітніх навчальних закладів і сім’ї в процесі формування моральної вихованості особистості молодших школярів: системності виховної взаємодії школи та сім’ї; суб’єкт-суб’єктної взаємодії всіх учасників виховного процесу; стимулювання активності дитини; принцип варіативності форм та методів виховної роботи; організації співпереживання у вихованні.
Принцип системності виховної взаємодії школи та сім’ї передбачає таку організацію морального виховання, при якій виховний вплив охоплює всі сфери життєдіяльності учнів: спілкування, навчання, працю. Виховна взаємодія здійснюється на основі спільних для всіх виховних інститутів ціннісних орієнтацій, єдності вимог, спільно напрацьованої стратегії виховання, яка реалізується в наступності напрямів та етапів виховної роботи з молодшими школярами.
Принцип суб’єкт-суб’єктної взаємодії всіх учасників виховного процесу передбачає дотримання діалогічного стилю в спілкуванні, побудову партнерських стосунків, визнання права кожної особистості на власну точку зору, свободу вибору форм поведінки кожним з учасників виховної взаємодії, урахування в побудові виховного процесу сімейних цінностей та життєвого досвіду дітей, батьків і педагогів загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.
Принцип стимулювання активності дитини передбачає створення умов для формування у вихованців самостійності при виборі форм поведінки в ситуації морального вибору, сприяння підвищенню їхньої самооцінки. Батькам і педагогам важливо вчасно відчути ту межу своєї активності в процесі формування моральної вихованості школярів, за яку не варто переступати, а краще надати учням можливість самим виявити ініціативу в діяльності [3, с. 70].
Принцип варіативності форм та методів виховної роботи передбачає врахування вікових та індивідуальних особливостей молодших школярів у побудові виховного процесу. Кожен віковий етап розвитку особистості характеризується певними потребами, що спрямовують його. Діти молодшого шкільного віку більш схильні до ігрових форм діяльності. Цю особливість потрібно враховувати при виборі методів організації виховної взаємодії з учнями. Також варто взяти до уваги той факт, що в процесі дорослішання учнів потрібно добирати такі форми організації виховного процесу, які передбачають зростання самостійності та відповідальності школярів у виконанні різних завдань.
Принцип організації співпереживання у вихованні реалізують у такій організації процесу морального виховання, у якій акцент роблять на емоції й почуття дитини, на виникнення в неї яскравих емоційних образів різних моделей поведінки в ситуації морального вибору. У цьому разі під співпереживанням розуміють емоційне проживання дитиною тих ситуацій, які ще з нею не траплялися, але можуть трапитись в разі прийняття нею тих чи тих рішень. Таке емоційне проживання дає змогу застерегти школярів від вибору асоціальних моделей поведінки, а також сприяє закріпленню форм моральної поведінки [2, с. 8].
Отже, лише у тісній взаємодії родини та школи можливо виховати толерантну, високоморальну особистість.
Список використаних джерел
1. Басюк Н. Орієнтири вчителя у моральному вихованні молодших школярів. Рідна школа. 2007. № 3. С. 21−22.
2. Бех І. Д. Емоції в процесі морального виховання молоді. Початкова школа. 1996. № 10. С. 8−11.
3. Іванчук М. Г. Інтегративний характер формування моральних якостей особистості молодшого школяра. Педагогіка і психологія. 2000. № 1. С. 66−72.