Андрущенко Вікторія
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: к. п. н., доцент Лоюк О. В.
Логічне мислення є основою здібностей учнів, необхідною передумовою для навчання та освоєння знань, формування навичок. Без мислення неможливе нормальне життя особистості. Розвиток логічного мислення у дітей – одне з найважливіших завдань початкової школи. Адже вміння логічно мислити, робити висновки без наочної підтримки, формулювати судження за певними правилами – необхідна умова успішного освоєння навчального контенту [5, с. 105].
Підкреслюючи основну роль математики в розвиткові логічного мислення учнів, Л. Фрідман виділяє комплекс необхідних умов для здійснення цього процесу: тривалість процесу розвитку мислення, здійснення його повсякденно і на кожному уроці; неприпустимість помилок в логіці викладу навчального матеріалу; залучення учнів до постійної роботи з розвитку власного мислення; включення в зміст навчання системи теоретичних знань, по-перше, знань про сутність логічних форм і законів, по-друге, знань про способи орієнтування у виконанні розумових дій [7].
У цьому ж руслі спрямовані міркування Г. Краснослабоцької, яка доводить, що в математиці логіка присутня в чистому вигляді та в різноманітних її проявах, а саме: чітке визначення термінології, виконання найпростіших умовиводів і проведення більш складних логічних міркувань різними методами, сполучення індукції та дедукції, побудова ланцюжка наслідків, доведення прямі та непрямі, спростування за допомогою контрприкладів, висловлення істинні та хибні тощо [3].
Одним із засобів розвитку логічного мислення молодших школярів на уроках математики є задачі, особливо нестандартні задачі. Нестандартні задачі, згідно з визначенням Л. Фрідмана, це такі задачі, для яких в курсі математики немає загальних правил і положень, що визначають точну програму їх розв’язання [6]. Нестандартна задача – задача, при пред’явленні якої учням невідомий заздалегідь ні спосіб її розв’язання, ні навчальний матеріал, який необхідний для вирішення [4].
Нестандартні математичні задачі, на відміну від задач підвищеної складності, мають умову, в якій учням досить складно виділити математичний апарат, який необхідний для її вирішення; як правило такі задачі є задачами дослідницького типу. Поняття «нестандартна задача» є умовним, оскільки, якщо молодший школяр немає певної теоретичної бази, не знайомий з певними методами, то для нього така задача буде нестандартною, а для іншого та сама задача буде стандартною, тому що він знає методи розв’язування таких задач. Так, наприклад, будь-яка задача з математики в 3-ому або 4-ому класі буде нестандартною, а в 6-ому класі вона вже буде стандартною і навіть не матиме підвищеного рівня складності [2]. Таким чином, математичну задачу можна вважати нестандартною для даного моменту часу в тому випадку, коли молодшому школяреві не відомий теоретичний матеріал, необхідний для її вирішення.
Для того, щоб задачу вважати нестандартною для певного віку, необхідно щоб вона: не мала готових алгоритмів розв’язання, відомих дітям; мала зміст, доступний для розуміння всіма дітьми; мала цікавий зміст; могла вирішуватися з використанням математичних знань і вмінь, передбачених програмою з математики для означеного віку [1].
Нестандартні задачі вчать молодших школярів не тільки використанню відомих алгоритмів, але і самостійному пошуку рішення, і, як наслідок, розвивають вміння отримувати цікаві раціональні способи розв’язання задач; впливають на формування математичного способу мислення молодших школярів; перешкоджають розвитку стереотипності мислення; сприяють розвитку вміння знаходити взаємозв’язки наявних знань і використовувати їх в новій ситуації; забезпечують розвиток розумових прийомів (аналіз, синтез, порівняння, класифікація тощо).
В математиці немає загальних правил, що дозволяють розв’язати будь-яку нестандартну задачу, тому що такі задачі певною мірою неповторні. Нестандартна задача сприймається як виклик інтелекту та породжує потребу реалізувати себе в подоланні перешкоди.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Борейко Л. Н. Нестандартные задачи по математике в начальной школе. Ростов н/Д : Феникс, 2008. 69 с.
- Гуранская С. С. Нестандартные задачи в начальной школе. Начальная школа Казахстана. 2012. № 4. С. 33–39.
- Краснослабоцкая Г. Формирование общих интеллектуальных умений у учащихся на математическом материале в основной школе. М. : РАО, 2004. 50 с.
- Морозова Е. В. Проблемы формирования готовности школьников к развитию рефлексии логического мышления. Научно-методический электронный журнал «Концепт». 2013. № 11 (ноябрь). С. 126–130. URL : http://e-koncept.ru/2013/13238.htm (дата обращения: 14.03.2020 г.).
- Присяжнюк Т. А. Сутність поняття «логічне мислення». Проблеми та перспективи наук в умовах глобалізації : матеріали Всеукраїнської наукової конференції.Ч. І. Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2009. С. 104–107.
- Фридман Л. М., Турецкий Е. Н. Как научиться решать задачи. М. : Просвещение, 1989. 321 с.
- Фридман Л. М. Психолого-педагогические основы обучения математике в школе. М. : Просвещение, 1983. С. 44–49.