Бондаренко Варвара
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: д. п. н., професор Кравчук О. В.
У Національній доктрині розвитку освіти України акцентується увага на тому, що особистість за своєю природою має цілісний характер, і для її формування та повноцінного функціонування важливим є способи практичної діяльності, творчий досвід, ціннісні орієнтації особистості.
Проблема зв’язку розумової та естетичної діяльності завжди привертала увагу психологів та педагогів. Дослідники одностайно відзначають, що запорукою ефективної розумової та естетичної діяльності є достатній розвиток органів чуття особистості, а тому наполягають на послідовному сенсорному розвиткові (Н. Бібік, С. Гончаренко, І. Зязюн, Н. Миропольська, Г. Тарасенко, В. Сухомлинський, Г. Шевченко, А. Щербо та ін.). Названі вчені вказують на необхідність розвитку емоційно-чуттєвої сфери учнів саме в молодшому шкільному віці.
Відсутність теоретичних досліджень і водночас потреба школи у цілісному розумово-естетичному розвитку особистості, у здійсненні естетизації навчально-пізнавальної діяльності, розробці етапів естетичного виховання засобами різних наук обумовили вибір предмета дослідження – педагогічні умови реалізації взаємозв’язку розумової та естетичної діяльності учнів у навчально-виховному процесі школи І ступеня.
Серед необхідних педагогічних умов, які забезпечують реалізацію взаємозв’язку розумової та естетичної діяльностей молодших школярів, нами виділені такі: забезпечення системності методів, прийомів, форм роботи, які обумовлюють зв’язок розумової та естетичної діяльності дітей; підвищення статусу чуттєвого пізнання на всіх етапах навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів з метою збалансування розумової та естетичної діяльності; створення належного емоційного фону у процесі викладання всіх навчальних дисциплін; стимуляція образного мислення учнів з метою загальної активізації мислительної діяльності дітей тощо.
Вищеназвані умови стали підґрунтям для розробки етапів реалізації взаємозв’язку розумової та естетичної діяльності молодших школярів, які передбачають висхідний поетапний рух: сенсорно-коригувальний, емоційно-образний, художньо-інтегрувальний, евристично-естетичний, творчо-оцінювальний етапи роботи, а також системне включення учнів у виконання певних завдань на кожному етапі роботи.
З метою виявлення дійсного стану реалізації взаємозв’язку розумової та естетичної діяльності учнів початкових класів нами було проведене спеціальне дослідження, в ході якого було визначено емоційно-ціннісне ставлення школярів до розумової та естетичної діяльності, домінуючі мотиви у структурі кожної, визначено рівні продуктивності розумової діяльності (дуже низький, низький, середній та високий) та рівні розгортання естетичної реакції молодших школярів у межах розумової діяльності (низький, середній, високий) за відповідними критеріями, встановлено залежність між ними, простежено різницю та взаємозалежність між розумовою та естетичною діяльністю школярів.
Результати підсумкового експерименту засвідчили, що запровадження методики взаємозв’язку розумової та естетичної діяльності в експериментальних групах підвищило продуктивність розумової діяльності молодших школярів за всіма показниками та позитивно вплинуло на розгортання естетичної реакції у межах розумової діяльності. Підвищився коефіцієнт кореляції в ЕГ до 0,76, що свідчить про високий ступінь тісноти зв’язку між розумовою та естетичною діяльністю, а також про те, що запропонована методика впливає на взаємозалежність цих двох видів діяльності і є ефективною.
Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглядуваної проблеми. Подальшого вивчення, наприклад, потребує питання реалізації взаємозв’язку розумової та естетичної діяльності учнів середнього та старшого шкільного віку у ході вивчення окремих навчальних предметів.