Гарачун Оксана
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: к. п. н., доцент Побірченко О. М.
Ефективним засобом розвитку особистості молодшого школяра є художньо-ігрова діяльність. Вона має неабиякий вплив на розвиток емоцій і почуттів, художньо-образного мислення учнів з різним типом індивідуальної обдарованості: емоційно-почуттєвим, образно-художнім, раціонально-образним.
Відповідно до досліджень Н. Лейтеса молодші школярі є близькі до так званого «художнього типу». На взаємозв’язок художніх видів діяльності і особистості молодших школярів вказують Я. Коломинський, Е. Панько. Вираженням такого взаємозв’язку є емоційна реактивність, зумовлена сприйманням художніх ігор з різних видів мистецтв.
Близьким до розуміння сутності особистості молодших школярів є поняття «естетично спрямована емоційно-почуттєва сфера», яка виявляється через сукупність емоцій творчості: здивування, здогад, сумнів і впевненість, радість. Названі емоції співвідносяться з різними видами художньо-ігрової діяльності, з одного боку, і структурними компонентами особистості молодших школярів, з іншого [3].
Художня гра – це гра фантазування, гра уяви. Вона є специфічним видом дитячої творчості, що займає проміжне становище між грою і власне дитячою творчістю. Поки результат гри уяви залишається побічним, до тих пір діяльність людини виступає як художня гра. Як тільки результат набуває самоцінної значущості, художня гра трансформується у власне художню творчість [3].
Отже, художня гра – це специфічні види ігор, які тісно пов’язані з дитячою творчістю у різних видах мистецтва. Художня гра-малюнок, гра-ліплення, гра-пантоміма є особливими формами дитячих ігор і необхідними етапами процесу гармонійного естетичного розвитку особистості взагалі. Художні ігри трансформуються у художньо-ігрову діяльність трьох видів: музично-драматичну гру, колірно-графічні ігри з образотворчого мистецтва, художню працю-гру [3].
Художньо-ігрова діяльність, як зазначає Шевчук Т.О. неможлива без художньої, драматургічно побудованої дії, без перевтілення, що «розуміння мистецтва – в кінчиках пальців» (Б. Неменський), а найефективніший шлях розвитку молодших школярів - це шлях «від дитини до мистецтва» (Б. Юсов).
Відповідно до класифікації Н. Анікеєвої, Н. Кудикіної, видами ігрової діяльності є творчі ігри й ігри з правилами (дидактичні). У художньо-ігровій діяльності – це художньо-дидактичні і художньо-творчі ігри. Сила виховного процесу ігор підвищується за рахунок систематичності і планомірності їх проведення. На відсутність взаємозв’язку між урочним і позакласним компонентами навчально-виховного процесу вказує А. Огородніков. На його думку, організація художньо-ігрової діяльності на уроках, під час позакласних і позашкільних заходів з активного відпочинку (дозвілля) повинна бути єдиною, тематично об’єднаною: всі зазначені форми навчально-виховного процесу «можна з’єднати в єдине ціле» (А. Огородніков).
Зокрема, Шевчук Т. О. уточнено поняття «пластика як мова мистецтва», адже пластика є «не тільки способом виявлення естетичних якостей предметів, реального світу, але й мовою, якою художник передає свої почуття». Пластика виявляється подвійно: у статичних і динамічних формах.
Відповідно до класифікації художніх ігор за видами пластичних мистецтв дослідницею розроблено зміст художньо-ігрової діяльності. Відповідно відбір і структурування змісту здійснювався за принципами: мінімізації, асоціативності, варіативності, сюжетності, цілісності, конструктивності, природовідповідності, композиційності, арттерапевтичності, емоціогенності [3].
Державним стандартом початкової освіти (2018) визначено, що початкова освіта має два цикли навчання (1-2 класи – 1 цикл (адаптаційно-ігровий), 3-4 класи – 2 цикл (основний).), що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. Зміст мистецької освітньої галузі може реалізовуватися як через інтегрований курс «Мистецтво», так і через окремі предмети за видами мистецтва: образотворче мистецтво і музичне мистецтво. Вибір здійснюється з урахуванням фахової підготовки кадрового складу педагогічних працівників школи та погоджується педагогічною радою. Якщо школою для вивчення обрано другий варіант, то у робочому навчальному плані зазначаються окремі навчальні предмети: «Мистецтво: образотворче мистецтво», «Мистецтво: музичне мистецтво», – на які відводиться по 1 годині на тиждень. Необхідною умовою реалізації завдань освітньої галузі «Мистецька» є дотримання інтегративного підходу через узгодження програмового змісту предметів мистецької освітньої галузі із змістом інших освітніх галузей (наприклад, сприймання музичного твору, мультфільму тощо на заняттях з вивчення мови) [1].
Сучасна шкільна практика показує, що на уроках мистецтва на емоційно забарвлених, значущих для дитини художньо-ігрових моделях молодші школярі вчаться розуміти мову почуттів, жестів, рухів, а поступово і більш складних феноменів – інтонацій, знаків, символів.
Важливим фактором естетичного розвитку і саморозвитку дитини стає художньо-ігрове моделювання змісту інтегрованих уроків, що передбачає використання різних ігрових форм: театралізованих (пантоміміка, імітаційні лялькові діалоги, розгорнуті драматизації, інсценізації), хореографічних (пластичне інтонування, танцювальні пісні-ігри, хореографічні фантазії). Такі методи і прийоми збагачують і доповнюють композицію інтегрованого уроку, і якщо його сценарій розроблено з відповідною методичною доцільністю, вони створюють ситуації, коли вчитель може активізувати учнів згідно з їхніми художніми здібностями й можливостями [2].
У процесі мистецької освіти можуть застосовуватися різні ігри, але пріоритетного значення набувають ігрові технології з театральним компонентом.
Ігрові художньо-педагогічні технології урізноманітнюють і доповнюють композицію уроку мистецтва, підвищують його ефективність, якщо вони розроблені з дидактичною та виховною доцільністю і впроваджені з методичною майстерністю.
Отже, як наголошують практики, художньо-ігрові технології активізують пізнавальну діяльність учнів, розвивають художньо-образне мислення; збагачують почуттєву сферу дітей, посилюють емоційність сприйняття художньо-дидактичного матеріалу, загальну мотивацію навчання; стимулюють розвиток творчих здібностей, уяви, фантазії; формують елементи художньо-естетичного і соціокультурного досвіду; сприяють релаксації, здійснюють емоційну саморегуляцію, забезпечують профілактику психічної втоми, подолання гіподинамії.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в закладах загальної середньої освіти навчальних предметів та організації освітнього процесу у 2018/2019 навчальному році: Додаток до листа Міністерства освіти і науки України від 03. 07. 2018 р. № 1/9-415. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/metodichni-rekomendaciyi
- Сутність ігрових художньо-педагогічних технологій навчання мистецтва у початковій школі. URL: https://vseosvita.ua/library/sutnist-igrovih-hudozno-pedagogicnih-tehnologij-navcanna-mistectva-u-pocatkovij-skoli-33792.html
- Шевчук Т. О. Формування емоційно-почуттєвої сфери молодших школярів у художньо-ігровій діяльності: автореф. дис. … канд. пед. наук: 13.00.07. Київ, 2000. 22 с.