ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ДО ВИХОВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Неактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зіркаНеактивна зірка
 

Матяш Олена 

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Науковий керівник: д. п. н., професор Кучай О. В.

Сучасне суспільство формує соціальне замовлення на нові підходи в системі господарського виховання дітей та молоді, нове педагогічне мислення, нове ставлення педагога до своєї діяльності, результатом якої має бути виховання «цивілізованого господаря». Докорінні зміни у змісті й структурі національної освіти, які зумовлені виконанням державної програми «Освіта» («Україна ХХІ ст.»), законів України «Про загальну середню освіту», «Про освіту», «Державного стандарту початкової загальної освіти» та іншими законодавчими й нормативними документами, потребують невідкладного розв’язання проблеми впровадження нової концепції професійної підготовки майбутнього вчителя до виховання господарської культури молодших школярів. Сьогодення загострило питання готовності студентів до праці в школі. Теоретичне підґрунтя цієї проблеми становлять положення: теорії педагогічного менеджменту (В. Бондар, Л. Даниленко, Г. Єльнікова, В. Звєрєва, Л. Карамушка, В. Маслов, В. Олійник, М. Сисоєва); теорії й методики післядипломної педагогічної освіти (В. Бондар, Л. , С. Крисюк, В. Маслов, В. Олійник, Н. Протасова, В. Пуцов, В. Семиченко, В. Хоружа, Л. Худомінський); психолого-педагогічної конкуренції про розвиток професійної компетентності педагогічних працівників (В. Введенський, Р. Гільмєєва, Б. Гершунський, Н. Любанова, А. Маркова, В. Сластьонін, В. Стрельніков, Л. Хоружа. [1].

Важливим у формуванні готовності майбутніх учителів до виховання господарської культури молодших школярів є переосмислення на гуманістичних і культурологічних засадах самої сутності процесу господарського виховання, його мети та змісту. В контексті такого підходу готовність до виховання господарської культури молодших школярів розглядається як особливий стан учителя, що включає позитивне ставлення до педагогічної професії та позитивні мотиви педагогічної діяльності, спрямованість вольових почуттів та інтелектуальних якостей учителя на особу учня, необхідні професійні знання, спрямованість на оптимальне педагогічне спілкування, а також відповідні навички та вміння. Науковці наголошують на інтегративному характері цього особистісного утворення: 

  • О. Матвієнко розкриває зміст готовності як інтегрального особистісного утворення, що поєднує знання, вміння і навички, особистісні якості, адекватні вимогам, змісту та умовам діяльності; 
  • А. Линенко визначає готовність як інтегровану системою властивостей і відносин особистісне утворення, що характеризує її вибіркову активність при підготовці та включенні до діяльності; 
  • Г. Балл розуміє готовність як комплексну здатність, що має мотиваційну й інструментальну сторони [2].

Найпоширенішими критеріями, за допомогою яких визначають готовність педагога до професійної діяльності є: когнітивний, мотиваційний та операційний компоненти, які зумовлені рівнем загальних і спеціальних знань педагога, особистістю, спрямованістю й практичними вміннями. Розбіжність у визначенні поняття «готовність до діяльності» зумовлена тими поняттями, через які воно визначається. Це властивість або якість особистості, психічний стан, структурне, цілісне чи особистісне утворення тощо. Крім того, необхідно зазначити, що розуміння психологічної готовності до професійної діяльності ґрунтується на двох головних підходах: – функціональному (дослідження готовності до діяльності як певного стану психічних функцій, що зумовлює високий рівень праці); – особистісному (дослідження особливостей і результату підготовки до певної діяльності). Сформована готовність є фундаментальною умовою ефективності й надійності діяльності вчителя. 

Психологічна готовність включає такі компоненти: а) мотиваційний – потреба успішно виконувати поставлене завдання, інтерес до діяльності, прагнення домогтися успіху; б) пізнавальний – розуміння обов’язків та завдань, оцінка їх значущості, визначення засобів досягнення мети, уявлення ймовірних змін обставин; в) емоційний – відповідальність, упевненість в успіху, натхнення; г) вольовий – управління собою, мобілізація сил, зосередження на завданні. Виходячи зі змісту й психологічної складності процесу, ми вирізняємо такі види готовності до виховання господарської культури молодших школярів загальну методичну готовність та індивідуальну психологічну готовність. Формування загальної методичної готовності здійснюється під час навчання у вищому педагогічному навчальному закладі шляхом передання знань з профільного предмета та вмінь, пов’язаних із методикою його викладання, а також вивчення дисциплін психолого-педагогічного циклу. Особистісна психологічна готовність вимагає тривалішого терміну формування. Цей процес триває у період професійної адаптації молодого вчителя і залежить від рівня його загальної психологічної готовності, реальних умов педагогічної діяльності, а також психологічної допомоги з боку досвідчених фахівців. 

Отже, підготовка майбутніх учителів до виховання господарської культури молодших школярів має спрямовуватися на забезпечення умов психолого-професійного зростання майбутніх учителів, якими є: 

  • систематизація професійно важливих знань про сутність та зміст виховання господарської культури молодших школярів; 
  • формування необхідних професійних умінь та навичок для забезпечення виховної діяльності; 
  • розвиток професійних здібностей; − зміна, формування, посилення професійних установок особистості майбутнього педагога (цільових, змістових, операційних); 
  • стимулювання творчості, інноваційної діяльності, мотивація подальшого професійного вдосконалення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Варецька О. В. Економічна підготовка учнів у навчальних закладах. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія: Педагогічні науки. 2011. Вип. 26. С. 45–50.
  2. Вербицький В. Трудове виховання – шлях до формування особистості. Рідна школа. 2008. № 7-8. С. 8–9.

Please publish modules in offcanvas position.