Науменко Мар’яна
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: к. п. н., доцент Шевчук І. В.
За нової парадигми освіти пріоритетним у педагогічному мисленні став новий підхід до ролі учня у навчальному процесі. Саме він повинен стати центральною фігурою на уроці. Від творчої активності учнів, їх уміння доказово міркувати, обґрунтовувати свої думки, вміння спілкуватися з учнями класу, з вчителем залежить результативність уроку.
Як показує практика школи, вчителями початкової школи приділяється недостатня увага ролі учня на уроці. Існуючий стан навчання молодших школярів засвідчує, що майже 80 % дітей залишаються на уроці пасивними, і ця пасивність спостерігається на протязі багатьох років шкільного навчання. Іншими словами, дитина «відсиджує» уроки. Вплинути на традиційний процес навчання, підвищити його ефективність, спрямувати його на розвиток особистості учня, на наш погляд, може використання інтерактивних технологій у навчанні молодших школярів. Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів, воно дає змогу педагогу стати справжнім лідером дитячого колективу.
Математика, як базовий шкільний предмет, належать до природничо-математичних дисциплін і є комплексною наукою, яка сприяє формуванню наукового світогляду, інтелектуальному розвитку учнів, формуванню в них загальнолюдської екологічної культури.
За такої постановки проблеми слід пам’ятати, що в основі будь-якої дії людини лежать психологічні процеси. Вибираючи методику чи форму навчання учитель повинен враховувати вікові та індивідуальні особливості психіки учня. Особистий досвід учня має велике значення. Усе багатство особистої поведінки виникає з досвіду.
Розвиток науки і техніки запропонував учителям та учням нові форми спілкування, нові типи абстрактних і конкретних завдань, перетворюючи вчителя з транслятора готових ідей у натхненника інтелектуального та творчого потенціалу учня. Педагогічна майстерність сучасного вчителя має розвиватися «не через забезпечення його великою кількістю рецептурних посібників і широке використання ним готових поурочних розробок, йому потрібні передусім фундаментальні знання з базового предмета, висока загальна культура і ґрунтовна дидактична компетентність» [2]. Вирішення цих завдань пов’язано з технологізацією навчання. З розвитком науки і техніки, значно розширилися можливості людини, з’явилися нові технології з великими навчальними ресурсами. Зміни, що виникли при цьому, свідчать про те, що звичайні «заучування» вже не «вкладаються» у рамках традиційних методик і засобів навчання, а також індивідуальних здібностей вчителя. З’явилися нові технічні, інформаційні, поліграфічні, аудіовізуальні засоби з властивими їм навчальними методиками, які стають невід’ємним компонентом навчального процесу. Це дає змогу говорити про своєрідність педагогічних технологій.
Поняття «педагогічні технології» в останній час широко розповсюдилося в теорії навчання і стало використовуватися в педагогічній літературі більше, ніж в трьохстах формулюваннях в залежності від того, як автори подають структуру і її складові.
Педагогічна технологія передбачає формування цілей через результати навчання, які виявляються в діях тих, хто навчається, усвідомлює, визначає і перевіряє.
Метою педагогічної технології є не накопичення знань та вмінь, а постійне збагачення досвідом і формування механізму самореалізації особистості.
В останні десятиліття методи, спрямовані на підвищення активності між учасниками спілкування, або їхньої взаємодії, стали в педагогічній науці відомими під назвою інтерактивних [1].
Інтерактивне навчання сприяє формуванню умінь і навичок, створює атмосферу співпраці, розвиває мову і мислення, формує культуру спілкування, вміння запитувати і вислуховувати іншого, вміння поступатися своїми принципами, узгоджувати дії тощо.
Проблемі інтерактивного навчання приділяли увагу такі видатні педагоги, як Я. А. Коменський, К. Д. Ушинський, Д. Локк, Г. Ващенко. Розробку елементів активного навчання знаходимо у працях педагогів практиків В. О. Сухомлинський, Ш. О. Амонашвілі, С. Лисенкової, В. Шаталова, в теорії розвивального навчання.
В Україні проблему інтерактивного навчання, форми його організації, методичне забезпечення розробляють О. Пометун, Л. Пироженко, Г. П’ятакова, О. Глотов, О. Пєхота та ін. Але питання використання інтерактивних технологій у навчальному процесі ще не досить досліджене. Це і зумовило вибір теми нашого дослідження «Використання інтерактивних технологій на уроках математики у початковій школі.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Навчаємо мислити критично: посібник для вчителів / автори укладачі О. І. Пометун, І. М. Сущенко − Д.:Літера, 2016. – 144с.
- Пометун О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання / О. Пометун, Л. Пироженко. .К.: «Видавництво А.С.К.», 2003. − С.192.