Островська Катерина
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Науковий керівник: к. п. н., доцент Лоюк О. В.
За останні роки у нашому суспільстві відбулися кардинальні зміни в уявленнях про цілі початкової освіти та шляхи їх реалізації. Перехід початкової школи до реалізації концептуальних засад Державного стандарту початкової освіти пов’язаний з приведенням системи освіти у відповідність до тенденцій розвитку сучасного постіндустріального інформаційного суспільства. Мова йде про перехід від навчання як процесу формування знань, умінь і навичок, передбачених традиційними програмами, до організації освітнього процесу на компетентнісно-діяльнісний основі, тобто активної творчої роботи над навчальними завданнями, метою якої є конкретні освітні результати.
Фундамент розумового розвитку молодших школярів закладається саме в період навчання в початковій школі: створюються необхідні умови для формування учня, здатного самостійно міркувати, адекватно оцінювати свої дії, грамотно зіставляти, порівнювати, пропонувати інші способи вирішення проблеми. Дитина вчиться їх оцінювати і вибирати найбільш раціональний, визначати головне і робити висновки, та, в кінцевому підсумку, застосовувати отримані знання на практиці. Найважливішим фактором, необхідним для досягнення наведених вище результатів, є розвиток у молодшого школяра логічного мислення, що дозволяє забезпечити ефективність його навчання в школі, успішність в отриманні професійної освіти і подальшому житті.
Логічне мислення будується на аналізі, синтезі, порівнянні, узагальненні та інших розумових операціях, і навчити школяра міркувати, доводити, робити висновки неможливо, якщо він не володіє цими логічними операціями. Тому необхідно таким чином побудувати освітній процес, щоб він стимулював формування логічних умінь, викликав у дітей усвідомлення механізмів власного логічного мислення, потребу в їхньому розвитку. Для цього необхідна спеціальна робота із формування розумової діяльності учнів.
Одним із ефективних засобів, на наш погляд, є використання на уроках математики в початковій школі геометричного матеріалу. Навколишній світ, який оточує людину від народження, є тривимірним, ідеальними образами якого є просторові форми і відношення, втілені у різноманітні геометричні фігури. Опрацювання геометричних фігур у просторі опирається на емоційно-образне мислення, яке є органічним для молодших школярів, і тому посідає виключно важливе місце у повноцінному інтелектуальному розвиткові дітей.
Однак аналіз Типових освітніх програм вказує на те, що змістовій лінії «Геометричні фігури» приділяється набагато менша увага порівняно з арифметичним матеріалом. Ця змістова лінія має пропедевтичний характер [79; 80]. Змістова лінія «Геометричні фігури» реалізує зв’язок навчання із оточуючим світом, оскільки форми предметів навколишнього середовища є образами геометричних фігур; для розв’язування задач, які виникають у житті сучасної людини, іноді треба оперувати геометричними поняттями, але більшість геометричних понять у початковій школі вводиться на рівні ознайомлення. Ця змістова лінія є основною у формуванні в учнів здатності до визначення ознак геометричних фігур, у тому числі істотних ознак, визначення геометричних понять, підведення під поняття, класифікації, узагальнення, міркування за аналогією тощо, обґрунтування власної думки.
На думку М. Волчастої, завданнями вивчення геометрії у початковій школі є: уточнення, поглиблення й розвиток сенсорних умінь молодших школярів з метою успішної орієнтації в навколишній дійсності; формування наочно-чуттєвих уявлень про основні геометричні фігури та простіші їх властивості; формування початкового досвіду вимірювання і обчислення геометричних величин; розвиток образного мислення; формування початкових умінь доказово міркувати і обґрунтовувати свої дії, розвиток відповідних мовленнєвих умінь, пов’язаних з використанням термінів і символів [17].
Елементарні геометричні знання, здобуті в початкових класах, сприяють формуванню логічних умінь молодших школярів. Практика початкової ланки загальноосвітньої школи, бесіди з учителями та аналіз їхніх відповідей дають підставу стверджувати, що вивченню геометричної пропедевтики відводиться мало часу та уваги. Дане питання потребує глибоких методичних розробок та доопрацювань.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Волчаста М. М. Особливості вивчення пропедевтичного курсу стереометрії в 1–6 класах. Математика в школі. 2001. № 2. С. 41–43.
- Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Савченко О. Я., 1–2 клас : затверджено наказом Міністерства освіти і науки України «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти» від 21.03.2018 року № 268. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/2019/11/1-2-dodatki.pdf (дата звернення 11.01.2020 р.).
- Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Шияна Р. Б, 1–2 клас : затверджено наказом Міністерства освіти і науки України «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти» від 21.03.2018 року № 268. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/2019/11/1-2-dodatki.pdf (дата звернення 11.01.2020 р.).